Кіно на ВДНГ. Тут працював Президент України, ховали Сталіна та зустрічалися шпигуни

Колаж: "ТиКиїв"

Нещодавно ми писали про фільми, які знімали на території Київського політехнічного інституту. Наступний за популярністю кіномайданчик у Києві — ВДНГ — Національний комплекс "Експоцентр України" (колишня Виставка досягнень народного господарства). Здебільшого про нього згадують, коли потрібно зімітувати часи Радянського Союзу. Що тут фільмували?

"Смерть Сталіна"

Блискуча сатирична британсько-французька стрічка, яку, звісно ж, заборонили до показу в росії, розповідає про те як Микита Хрущов та військові прибрали владу до своїх рук, скориставшись смертю радянського диктатора Йосипа Сталіна. Так от, саме на ВДНГ знімали масштабні сцени прощання із кривавим вусанем. 

Реальна труна з тілом Сталіна стояла у московській колонній залі Будинку союзів, яку у фільмі чітко відобразив павільйон № 4 (колишній павільйон Сільськогосподарської науки та землеробства).

Його ефектно прикрасили червоною тканиною та зігнали туди величезну масовку, яка переконливо зображала неймовірну скорботу за втратою "дорогого Віссаріоновича".

"Душка"

Кілька сцен для фільму нідерландського режисера Йоса Стеллінга також знімали на ВДНГ. Цього разу зіркою кадру став павільйон № 7 — колишній павільйон Машинобудування та приладобудування, прикрашений скульптурою робітників та інженера.

Йому довелося перетворитися на кінотеатр, у якому проходив кінофестиваль, і, куди приїжджали головні герої. А інтер'єри знімали вже на іншій столичній локації — у Київській консерваторії.

Також у кадр потрапив головний фонтан ВДНГ, який на той момент вже кілька років не запускали, проте для кіношників зробили виняток.

"Прощальна справа"

Багато років Київ виступав своєрідним дублером москви (зараз це особливо неприємно). Тобто, коли треба було показати російську столицю, то знімали її в українській. Зазвичай з двох причин. ТАМ — не давали дозвіл на зйомку, а ТУТ — приймали гостинно. Ще й працювати було набагато дешевше. 

Саме тому у французькому шпигунському трилері "Прощальна справа" Крістіана Коріона московські вулиці знімали на Хрещатику, в Дарниці, біля Національного музею історії України у Другій світовій війні та, звісно ж, на ВДНГ.

Таємну зустріч шпигунів знімали на головній площі.  Туди задля атмосферності привезли кілька радянських автівок. Традиційно усе завісили червоними прапорами, а стіни павільйонів декорували афішами із зображеннями радянських акторів.

"Райські птахи"

Режисер Роман Балаян постійно вводить у свої стрічки якісь знані київські місцини. "Райські птахи" — не виняток: з Києва фільм починається, ним і закінчується (вулиці знято з висоти пташиного польоту). Але нас цього разу цікавить саме ВДНГ, куди приходять головні герої (двоє молодих хлопців і дівчина). Прямують вони на американську виставку, котру там проводять. І це — стіни павільйону № 2 (колишній павільйон Тваринництва).

Вглядаючись у живописні панно колгоспників з вгодованими тваринами, вони, сміючись, обговорюють кого б залюбки приготували і з’їли. Врешті-решт першість за гастрономічними вподобаннями отримало молочне поросятко. До речі, авторка панно —художниця Оксана Грудзинська, відома за керамічними картинами на станції метро "Хрещатик".

"Слуга народу"

Саме тут — на території ВДНГ — постала нова Адміністрація Президента України. Принаймні у кіно... Саме сюди приїжджав на роботу велосипедом персонаж Володимира Зеленського — Василь Голобородько. Це тут він романтично дарував квіти героїні Олени Кравець, яка зіграла Голову Нацбанку та колишню дружину Голобородька, та виходив поговорити із мітингувальниками. 

Цікаво, що після завершення зйомок біля головного павільйону (він же — Адміністрація Президента) облаштували невелику фотозону — "Велосипед президента".

Для цього майстри компанії veliki.ua суттєво переробили американський круїзер Schwinn — залишили від нього характерну раму, а до неї приварили компоненти інших байків.

Було багато охочих сфотографуватися, але зараз тієї фотозони вже не має — кудись прибрали.

"Джунглі"

Це — яскравий приклад того як було і як більше ніколи не буде (маємо на увазі проєкти російських кіногруп, які знімали у нас, бо це дешево). Ми б і не згадали цю сумнівну комедію, якби головну роль в ній не зіграла українка Віра Брежнєва — ексучасниця колись неймовірно популярного гурту "ВІА Гра". 

Фільм розпочинається зі сцени невдалого знайомства головних героїв, яку знімали саме там — на головній площі ВДНГ, — де пізніше на байку їздитиме герой Зеленського. До речі, свого часу Володимир Олександрович багаторазово знімався із Вірою у спільних кінопроєктах. Наприклад, у франшизі "Кохання у великому місті". Зараз у це якось важко віриться.

"Історія зимового саду"

Архітектура ВДНГ варта окремого фільму. Проте на власну стрічку заслужила поки що лише оранжерея (відкрита 1958 року). Режисер "Історії зимового саду" Семен Мозговий з екрана повідав про непросте життя Валентини Вороніної — звичайної жінки, яка 45 років пропрацювала у квітнику, піклуючись про рослини. І робила вона це навіть тоді, коли оранжерея була зачинена й понівечена (відреставрувати її відносно недавно — у 2020-21 роках).

Дуже щемливе кіно.

Павільйон квітникарства в епоху змін та руйнування всього радянського виглядає реліктом. "Історія зимового саду" оповідає водночас і про занепад, і про новий старт, і про певний броунівських рух довкола цього павільйону, який поволі втрачає свою історичну цінність, перетворюючись на своєрідну метафору, яку глядач може трактувати на власний розсуд.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter