Книжки, які мають колір: блогери — про свої читацькі асоціації
Фото: пресслужба "Книжкової країни"
Улюблені книжки часто запам'ятовуються не лише сюжетом, а й відчуттям, яке вони залишають — як колір, що "випромінює" історія. Одні тексти читаються як тепле світло, інші — як густий темний відтінок або різкий контраст.
Редакція "ТиКиїв" попросила блогерів і блогерок, які увійшли до журі Премії книжкових блогерів фестивалю "Книжкова країна", назвати свої найважливіші книжки й описати їх через колір — той, який найточніше передає настрій читання.
П'ятий книжковий фестиваль "Книжкова країна. Кольорова" відбудеться на ВДНГ з 23 до 26 квітня. Дізнавайся про програму та особливі події у нашому гіді фестивалем.
Олексій Рафалович, автор Telegram-каналу "Перехресні стежки"
Про кольорові асоціації у книжках
У мене є дуже стійка асоціація із зеленим кольором на цілих дві книжки. Буйно зелений, колір травневої природи — це "Зачаровані музиканти" Галини Пагутяк.
А густо-зелений, прохолодний колір лісу — це "Залишена" Оксани Ковальчук. Я ніколи про це не думав, але нещодавно донька мене запитала про улюблений колір, і я чомусь сказав зелений. І от знову це найперша думка.
Про відчуття та стани від читання
"Зачаровані музиканти" — це стан гармонії людини з природою, а "Залишена" — стан, коли дика природа лякає. І дика природа самої людини також. Справжнє мистецтво — у тому, щоб навіть та сама книжка викликала у різних людей різні емоції, тому моє трактування затишку точно є для когось відчуттям тривоги. Тому ми все це і любимо!
Яке місце читання займає зараз
Цілком рятівне, але не у цілях ескапізму — це різні речі. Я люблю проживати книжкове життя, але я проти того, щоб воно було повністю відірваним від реального. Коротше, мені подобаються чужі проблеми.
Книжки, до яких хочеться повертатися
Коли мерзну у квартирі, я завжди згадую, як мерз у гуртожитку Річард із "Таємної історії" Донни Тартт. Коли читав, мені прямо фізично холодно було. Для кращих часів також є хороші романи, але я ж казав — люблю читати про всякі чужі негаразди.
Оксана Павленко, авторка Telegram-каналу "Коли ми говоримо про книжки"
Про кольорові асоціації у книжках
Ніколи не думала про книжки в таких категоріях, хіба що звертала увагу на обкладинки. Думаю, не лише я — певно, великий відсоток книголюбів і книголюбок знає, що коли говорять "та жовта книжка", то йдеться про "Жовтолику" Ребекки Кван.
Про відчуття та стани від читання
Я все ж за те, щоб описувати книжки словами. Але зрозуміло, що різні тексти дають нам різні емоції. Іноді набагато легше обирати книжку, якщо добре розумієш свій запит на цю емоцію чи відчуття.
Яке місце читання займає зараз
Я працюю з книжками, тож зараз читання стало для мене частиною роботи. Це змінює і ставлення до нього, і його роль у житті. Тому я намагаюся трохи розмежовувати те, що хочеться читати для себе, і те, що читаю в "робочих" цілях.
Книжки, до яких хочеться повертатися
Я повертаюся до різних книжок, коли готуюся до клубу чи події, або коли треба уточнити цитату. Наприклад, періодично гортаю "Жінку з хистом Аріадни" Алли Швець, книжки Оксани Кісь або "Білим по білому" Марти Богачевської-Хом'як.
До художніх книжок повертаюся рідше, хоча інколи можу переслухати в аудіоформаті щось із того, що давно читала, і помітити, як змінилися мої відчуття. Так було, наприклад, із Саган. Неодноразово поверталася і до "Польових досліджень з українського сексу" Оксани Забужко.
Так само багато перечитую чи гортаю, коли готуюся до подкасту. Для епізоду про антиутопії вдруге читала "Оповідь служниці" Маргарет Етвуд, а до розмови з Іреною Карпою — певний пул її книжок.
Дмитро Катеруша, автор блогу "Книжковий світ Персика"
Про кольорові асоціації у книжках
Мій колір — персиковий, Діма Персик же! Якщо згадувати з останнього прочитаного — це "На захід із жирафами" Лінди Рутледж. Вона дуже приємна, і корінець в неї такий яскравий. І в цілому книжка навіть трохи описує мене — я теж люблю тварин, природу і можу бути буркотуном, як один із героїв книги.
Все, звичайно, залежить від позиціювання книжок. Якщо оформлення чорне, прям повністю — то, звичайно, воно і тон настрою задасть. І стиль написання автора також впливає: це може бути щось дуже зарозуміле, інтелектуальне, з безліччю відсилань, а може бути просте і таке знайоме для тебе самого.
Про відчуття та стани від читання
"На захід із жирафами" для мене — це відчуття комфорту. Я постійно ловив себе на тому, що посміхаюся. За вікном якраз з'являлося перше весняне сонце, і цей настрій дуже точно збігся з книжкою — стало спокійно і тепло.
Яке місце читання займає зараз
Буквально все моє життя пов'язане з книгами (це вже психічне порушення?). Я читаю для розваги, читаю для роботи, пишу про книги, знімаю про них. Моя робота повністю зав'язана на книжках — і мінусів я точно не бачу.
Книжки, до яких хочеться повертатися
Я постійно люблю повертатися до книжок. У дитинстві я прочитав лише дві книги із серії "Персі Джексон". І одразу згадується, як я приніс цю книгу вчительці зарубіжної літератури й так схвально розповів, що це грецький міф, що вона поставила мені 12 за урок.
І коли було перевидання, я без роздумів знав, що збиратиму і перечитуватиму. Це тепла історія, вона викликає в мене лише спогади, як було добре і класно.
Валентина Комар, авторка Telegram-каналу In book we trust
Про кольорові асоціації у книжках
Асоціюю себе із кольорами книги "Чорний Леопард, Рудий Вовк" Марлона Джеймса. Який це колір? Ось такий мікс, як на обкладинці. Тут обов'язково додам, що книгу люблю, але не сприймайте це як пораду купити та прочитати.
Логіки не шукайте, бо це "криваве, непристойне, язичницьке фентезі", як написано на обкладинці. Головний герой Слідопит має надзвичайний нюх і інколи бере "халтурки": за запахом сказати дружині, чи зраджує їй чоловік тощо.
Але от йому на шляху випадає велика місія — знайти зниклого хлопчика. Проте чи не вперше в житті Слідопит не може повноцінно вловити запах малого.
Про відчуття та стани від читання
Все насправді залежить від майстерності авторки чи автора і від нашого внутрішнього стану. У згаданій книзі — бійки, насилля, зради, вбивства. Але попри все, вона про любов. Чи станеться метч із тією, чи іншою історією саме зараз — треба пробувати. Бо в різні моменти життя одна й та сама книга може викликати то тривогу, то затишок.
Яке місце читання займає зараз
Ключове — як і завжди. Я знаходжу в книгах і розраду, і пораду, і задоволення, навіть не шукаючи цього навмисно.
Книжки, до яких хочеться повертатися
Буває, що повертаюся до книжок. Наприклад, до книги Нобелівської лауреатки Ольги Токарчук "Мандрівка людей книги" повернутись хочеться, але ще не поверталась. Загалом книга про те, що всі відповіді на наші запитання криються у… але краще прочитайте самі.
Церемонія нагородження Премії книжкових блогерів відбудеться наживо під час фестивалю "Книжкова країна" — дивися шортліст у нашому матеріалі. А переможця премії журі визначить шляхом анонімного голосування.
