Концерти Артема Пивоварова в Києві: польоти, дуети, блекаут і рекорд
Фото: пресслужба Артема Пивоварова
Артем Пивоваров звик дивувати, але цьогоріч на сольних концертах у столичному Палаці спорту він перевершує самого себе. Перевершує — бо шоу ще тривають: замість запланованих п'яти артист вирішив дати сім концертів. А те, що відбувається на них протягом цих днів, не може не вражати. "ТиКиїв" відвідав шоу Артема Пивоварова й розповідає всі подробиці.
Вже за годину до початку першого концерту серії зал Палацу спорту був заповнений майже наполовину. Але було очевидно, що зовсім скоро він буде забитий вщент: адже квитки на це шоу люди купували ще за дев'ять (!) місяців, і саме шалений попит на них спонукав команду Пивоварова влаштувати спочатку п'ять, а потім шість концертів — про сьомий Артем оголосив вже під час шоу.
В очікуванні справжнього артиста охочі в холі фотографувалися з його картонною копією, а ближче до початку дійства на сцені з'явилися діджеї — але не прості, а діджеї-ветерани з TYTANOVI REHAB — реабцентру для ветеранів із високими ампутаціями кінцівок — у межах проєкту "ТИТАНОВІ БІТИ".
А "винуватець свята" рівно за пів години від запланованого початку концерту "спустився з неба" — з-під стелі Палацу спорту — бо ж Пивоваров не може просто вийти на сцену й заспівати.
Забігаючи наперед, скажемо, що цьогоріч Артем і команда провели роботу над помилками торішнього концерту, який почався одразу з кульмінації, на фортіссімо, і не збавляв обертів усі дві години. Навіть при всій любові до нього витримати це чисто емоційно було важко.
Цього разу знайти в концерті якісь недоліки просто не вдалося: режисер Арсеній Перов подбав і про спецефекти з трюками, і про зворушливу драматургію, і про динаміку концерту, де було місце й емоційним вибухам, і ліриці, і музичним чи відеопаузам, поки Артем перевдягався.
До речі, світлову режисуру, здається, подекуди позичили з торішнього концерту, бо на сцені, як і тоді, переважало червоне світло.
А хорову капелу ім. Л. М. Ревуцького, яка вже за традицією супроводжувала виступ співака, розмістили на полицях, які підсвічували, і це теж мало ефектний вигляд. Загалом у концерті брали участь понад 50 артистів.
Спустившись на тросі з-під стелі, Артем одразу затягнув "Ой, там на горі", а під кінець пісні попросив всіх підняти кулаки й викидати їх вгору під ритм хіта. Зал послухався, і хтось пожартував, що створилася гарна картинка для російської пропаганди: тисячі людей ритмічно викидають кулаки вгору, одночасно вигукуючи слова пісні. Проте, хай думають, що хочуть — нам було весело.
За вибуховою "Там у тополі" був романс "Не говори про світанковий яр" на вірші Миколи Вінграновського, а за нею — ретро-пісня на вірші Юрія Рибчинського "Земле моя" з репертуару Софії Ротару. Звісно, Пивоваров старий хіт осучаснив, а на другий концерт завітав сам Юрій Рибчинський, щоб послухати свою пісню у новому звучанні.
А потім Артем нарешті заговорив:
"Якби мене запитали, чи є у віри домівка, я б сказав, що вона живе у ваших серцях — бо ви придбали ці квитки за дев'ять місяців! Ви вірили в ЗСУ, в те, що наша зустріч відбудеться. І як людина, яка втратила дім, своє місто, я прошу: не припиняйте вірити! Ми — більше, ніж просто нація: ми одна сім'я. І я щиро вірю, що настане день, коли наша земля розквітне".
Вже культову "Думи мої, думи" він виконав разом із залом, а під "Жовто-блакитне серце" на сцені з'явилися вогонь, великі шеврони бригад ЗСУ, яким допомагає співак, і відео наших захисників.
Я чув запити хлопців: вони чекали не тільки дронів чи амуніції, а й підтримки — вони хочуть знати, що про них не забули. І ми маємо говорити про тих, хто йде вперед, поки ми йдемо в укриття.
Звісно, у цьому місці всі плескали стоячи.
Дотягнутися до кожного
Звісно, Артем за своїм звичаєм, намагався дотягнутися до кожного глядача у величезній залі Палацу спорту, тому "Барабани" співав уже в іншому її кінці. Спеціально для цього від сцени до початку зали протягнули поміст, потім співак переліз за огородження у фан-зоні, "поручкався" із кожним охочим, а під час виконання "Радісно/Страшно"… злетів над залом у люльці підіймача й почав на ній кружляти — водночас із самого підіймача йшов дим та…
"Я сьогодні намагаюся дотягнутися до кожного сектора", — заявив Пивоваров згодом і пішов у народ — "давати п'ять" всім, кого бачив.
До речі, на другому концерті "Барабани" Артем виконував уже "як належить" — в дуеті з Клавдією Петрівною, а в неділю до виконання "Радісно/Cтрашно" долучилася Lely 45. Цікаво, хто буде далі?
Перелічувати назви всіх пісень, що виконав Артем того вечора, не будемо — він заспівав усе, що ти знаєш. Були танці, була лірика, були нові композиції — зокрема пісня "Терпи" на вірш Василя Стуса й "Аве Марія" з нового альбому, якій передувала класична "Аве Марія" у виконанні дитячого хору.
"Наступного року виходить альбом, не пов'язаний із проєктом "Твої вірші, мої ноти". Я закриваю проєкти "Твої вірші, мої ноти" і "The Вуса". А цей альбом я готую вже п'ять років, це перша пісня з нього, і ви станете частиною кліпу", — заявив співак.
Після чого попросив рушник: "Кажуть людина на 80 відсотків складається з води. А я, коли виступаю, здається — на 120…"
І заявив про сьомий концерт у Палаці спорту:
Сьогодні 7 число, в музиці 7 нот, у веселці 7 кольорів… А у нас із вами 7 Палаців спорту! У міру того, як продаються квитки, ми зрозуміли, що можна зробити сьомий Палац — хочемо, щоб усі, хто хоче, завітали на мій концерт.
Отже, фіксуємо рекорд: до цього він належав гурту "Океан Ельзи", який дав у Палаці спорту п'ять ювілейних концертів.
Звісно, залишається загадкою, звідки Артем, який на кожному концерті виробляє енергії, як невеличка електростанція, візьме її на сім таких виступів… Але, певно, він щось знає.
Гімн "на біс"
На завершення Пивоваров зіграв соло на барабанах під "Моя ніч", виконав старі улюблені "Рандеву" і "Міраж", попросив зал підняти руки й утворити хвилю, а потім встав на коліна і вклонився всім.
Після чого заспівав "Дежавю", забрався на головну декорацію — величезне колесо — і… впав із нього назад.
Звісно, був і "біс". А от другого дня саме в цю мить в Палаці спорту зникло світло через російський обстріл. Та Артем знайшов вихід: попросив капелу Ревуцького спуститися вниз на сцену й разом із ним а капела виконати Гімн України.
"На під'єднання генератора в нас би пішло мінімум 30 хвилин", — пояснив артист потім у соцмережах.
Та, здається, це був найкращий "біс" з усіх можливих.
Загалом, описувати концерти Артема Пивоварова — справа невдячна, бо як ти опишеш нестримну енергію, яка періодично змінювала концертний одяг та місцеперебування в залі?
"Це був розрив", — прошепотів наприкінці виступу хтось поруч, і це справді було так! У тебе ще є шанс побачити й відчути все це: концерти Артема Пивоварова в київському Палаці спорту відбудуться 12, 14, 15 і 16 листопада.
