Макс Кідрук про запуск видавництва й роман про світ майбутнього
Колаж: ТиКиїв
Макс Кідрук — популярний рівненський письменник, автор книжок "Не озирайся і мовчи", "Твердиня", "Жорстоке небо" та багатьох інших. В Україні його книжки розлітаються шаленими накладами, адже саме він першим познайомив українського читача із технотрилерами. А нещодавно ще й відкрив власне видавництво. Перша книжка з фантастичного циклу "Нові Темні Віки" про світ ХХІІ століття розкупили наче гарячі пиріжки. Макс розповів нам про запуск "Бородатого Тамарина", нову книжку на 900 сторінок, російськомовну літературу і про те, як наважився на власну справу в такі непрості часи.
Бородатий Тамарин — хто він?
Бородатий тамарин – це маленька мавпочка, яка мешкає здебільшого в Перу. Це її справжня назва, є й інша – імператорський тамарин. Ми з дружиною тривалий час намагалися дібрати вдалу назву, яка подобалася б нам обом і була хорошою, класною та легко запам’ятовувалась. Ми мали чимало ідей, але жодна з них нас не влаштовувала.
Урешті-решт я просто почав гуглити англійською “як правильно назвати видавництво”. І натрапив на одну доволі серйозну статтю, де розповідалося про те, що назви видавництв здебільшого другорядні, за винятком невеликого кола ось таких найбільших поціновувачів.
Мало хто пам’ятає назви видавництв, чиї книжки читає. Здебільшого люди запам’ятовують логотип. І ось у статті були наведені результати досліджень про те, що найбільше запам’ятовуються логотипи у вигляді тваринок.
Переглядаючи ці статті, де було багато прикольних тваринок, я натрапив на бородатого тамарина і з першого погляду збагнув, що він просто ідеально підходить для назви нашого видавництва. Його, до речі, створила за моїм технічним завданням професійна дизайнерка Ксенія Попова.
По-перше, це щось нове й оригінальне. Нічого подібного немає ні в Україні, ні за її межами. По-друге, на мою думку, тамарин поєднує у собі ось цю серйозність і мудрість, а водночас потішність. Як на мене, це дуже добре пасуватиме до тих книжок, які ми видаватимемо. Тобто це буде наукпоп: щось серйозне, щось про світ, який нас оточує, і водночас щось легке, веселе й потішне.
Що почитати у "Бородатого Тамарина"?
Наша ідентичність передусім буде пов'язана з науково-популярною літературою і з фантастикою. Коли я кажу "фантастика", я маю на увазі фантастику в найширшому сенсі, тобто і наукову фантастику, і фентезі, і горор тощо. Це два основні стовпи, але ми також не цураємось інших книжок, які не зовсім у цю айдентику вписуватимуться.
Ми працюватимемо і з закордонними, і з українськими авторами. А друкуватимемо передусім ті книжки, які ми самі читаємо.
Формат видань
Коли ми видаємо книжку, то, вочевидь, намагаємося охопити якомога більше форматів – і паперовий, і аудіоформат, і електронний. Основним, звісно, завжди буде паперовий. Електронний ми поки що затримаємо, і причиною цьому є піратство в Україні.
Окрім того, ми уклали принципову угоду з компанією "Абук" яка створює чудові аудіокнижки. Вони вже беруться за створення аудіоверсії роману "Колонія" першого циклу "Нові темні віки".
Нові темні віки
Це складна історія з багатьма сюжетними лініями. У романі 904 сторінки. Окрім того, в ньому є чимало доволі непростих наукових речей. Я намагався їх викласти якомога популярніше. Так, коли ти пишеш про можливість метан-гідратного вибуху чи про зворотній промоніторити в геномі ти так чи так складно зробити цей текст вже зовсім таким легко, так? Ми з дружиною Тетяною вирішили заморочитися.
До книги зроблено чимало карт. Наприклад, карти-колонії, які я описую в романі. Вони, безперечно, вигадані, але стоять на реальному марсіанському рельєфі. Тобто там є 3D сальники, і ось цей рельєф, який ви бачите на малюнках, – це справжній марсіанський рельєф.
Окрім того, є чимало ілюстрацій – як сюжетних, так і тих, які зображають техніку, транспортні засоби на Марсі. Саме ілюстрації полегшують сприйняття наукової частини роману.
Ми хотіли, щоб саме ця книжка стала таким собі стейтментом для нашого видавництва. У такий спосіб ми заявляємо про себе, показуємо, що ми можемо робити "ось так" і одночасно втримати ціну, робити ціну книжки максимально доступною.
Сімейний тандем
Зараз я намагаюся в міру можливості дистанціюватися від видавничих справ, тому що я, перш за все, письменник і я мушу продовжувати писати. Безперечно, я не можу повністю відійти від Тамарина, тому що це молоде видавництво, роботи вистачає.
На старті завжди складно. І зараз моя дружина Тетяна займається усіма юридичними та фінансовими питаннями. Ідеться про укладання договорів з нашими партнерами, накладні угоди тощо.
Окрім того, вона вільно володіє англійською. Навчалася в Америці, де була стипендіаткою Фулбрайта. Певні книжки з нашого портфоліо англомовні, і дружина сама їх перекладатиме. А перед заснуванням видавництва вона пройшла курс із верстки, тож окремі книжки верстатиме сама.
Зокрема, першу книгу із циклу "Нові темні віки" "Колонію" вона сама верстала.
Я відповідаю за загальну айдентику, логотипи, серії, працюю напряму з дизайнерами, художниками, редакторами тощо. Книжки, які ми видаватимемо, ми обираємо разом.
Про видавничий бізнес у часи війни
Безперечно, були вагання, чи відкривати видавництво. Я дуже довго гальмував його старт. Серед усієї своєї команди і всіх моїх близьких, які, власне, переконували, що починати варто, я був єдиним, хто опирався цьому. Але зрештою мене все ж переконали, що таки варто стартувати зараз, попри повномасштабну війну в країні.
Ми моніторили ціни на друк доволі давно, ще до заснування видавництва, і я розкидав ТЗ різним друкарням ще позаминулої осені. Минулоріч я побачив, що ті ціни на друк, які були рік тому, зросли майже вдвічі.
Я для себе зрозумів, що кращого часу для відкритя видавництва не буде. Бо ціни й надалі зростатимуть, і у людей буде все менше грошей. Що війна не закінчиться за пів року, вона триватиме довго. Можливо, роки.
Тоді я збагнув, що стартувати потрібно було вчора, що кращого часу не буде – і так ми почали рухатись.
Про російськомовну літературу в Україні
Ні російської літератури, ні російських книжок в Україні не повинно бути. Це питання нашого виживання. Я не даю оцінок російській літературі як явищу. Я не маю наміру оцінювати її з культурного погляду, з якогось ціннісного тощо, бо Буча й Маріуполь помножили це все на нуль.
Щойно російські ракети перетнули кордони, полетіли на територію України, дискусія про потрібність чи непотрібність російської літератури чи російської книжки в Україні втратила сенс, стала безглуздою. Цих книжок не повинно бути в Україні.
Видавничі плани
Ми маємо вже дві підписані до друку книжки, які готуємо найближчим часом. Але я їх поки не анонсуватиму, тому що анонсу цих книжок передуватиме анонс серій. У нашому видавництві будуть дуже чіткі серії, під різні типи книжок. І ось ми спершу проанонсуємо ці кілька серій, а потім уже почнемо анонсувати книжки, які до них увійдуть. Стежте за анонсами на моїх сторінках у соціальних мережах або на сторінках "Тамарина".
