Фільм "Мій Марчелло": донька за батька

Фото: кадр із фільму "Мій Марчелло" / Arthouse Traffic

Сьогодні в український прокат виходить стрічка французького режисера Крістофа Оноре "Мій Марчелло", що торкається сторінок життя ікони італійського кіно Марчелло Мастроянні. На перший погляд, це байопік. Але творці фільму наголошують на тому, що "Мій Марчелло" — байопік "некласичний". Чому? Нумо розбиратися!

Марчелло Мастроянні (1924-1996 рр.), бувши свого часу одним із найкрасивіших чоловіків італійського і світового кінематографа, природно, мав безліч романів.

З однією з найкрасивіших жінок Франції й світу, акторкою Катрін Деньов, він зустрівся 1970 року на зніманні стрічки "Це трапляється тільки з іншими" — і між ними спалахнула така пристрасть, що Мастроянні залишив дружину Флору Карабеллу і двох дітей, а Деньов — чоловіка Девіда Бейлі.

Їхній союз тривав лише чотири роки, але подарував світові акторку К'яру Мастроянні.

Вона 2023 року прийшла до французького режисера Крістофа Оноре, відомого за фільмами "Вибач, ангел" та "Всі пісні тільки про кохання", і сказала: "Мій батько скоро відзначатиме 100-річчя (28 вересня 2024 року — Прим. Ред.) Якби ми зробили фільм, це звільнило б мене від необхідності говорити. Просто покажемо стрічку — і вона скаже сама за себе".

І Оноре запропонував К'ярі таку ідею: "Ти не проти, якщо фільм стане портретом актриси, що втрачає свою ідентичність і знаходить її знову, ототожнюючись із батьком?"

"Так, нарешті ми зробимо комедію!" — погодилась акторка. До того ж ідея виявилась близькою доньці двох суперзірок, яку все життя порівнювали з батьками. 

Оноре зізнається, що на цей хід його надихнула світлина К'яри, зроблена 2011 року для журналу Elle, — на ній акторка позувала в образі батька.

Сценарій режисер створив у співавторстві з акторами, і попри те, що майже всі зірки у "Мій Марчелло" грають самих себе, події стрічки вигадані: "Я керувався принципом: нічого не розкривати про їхнє приватне життя, — каже Крістоф Оноре. — Це життя, яке я вигадав для них".

Самих себе у фільмі грають і колишні чоловіки К'яри Мастроянні — Мельвіль Пупо та Бенжамен Біоле, і режисерка Ніколь Гарсія. "Коли я зрозумів, що мені потрібен режисер у кадрі, то подумав, що буде добре запропонувати цю роль Ніколь Гарсія, — розповідає Крістоф. — Вона досить розумна й іронічна, щоб зіграти саму себе".

Єдиний повністю вигаданий персонаж у фільмі — британський солдат Колін (Г'ю Скіннер), який нібито стає новим коханням К'яри.

Знімання фільму розпочалося 21 серпня 2023 року в Парижі, продовжилося в Римі, Латині та Формії, а завершилося в жовтні 2023-го. Прем'єра стрічки відбулася у травні 2024 року на Каннському кінофестивалі.

Як в кіно

Крістоф Оноре не приховує, що передивився всі фільми за участі Марчелло Мастроянні й наситив свій "некласичний байопік" цитатами з них.

Тому стрічка розпочинається зі сцени, в якій К'яра стрибає у фонтан на площі Сен-Сюльпіс у Парижі під час хаотичної модної зйомки — вона відтворює знамениту сцену з фільму La Dolce Vita за участі Марчелло Мастроянні, де Аніта Екеберг купається у фонтані Треві в Римі. "Мені було весело склеювати один із найвідоміших кадрів історії світового кіно, — зізнається режисер. — Хотілося відмити ікону, любовно подряпати пам'ятник, додати йому гумору".

А згодом на кастингу для нового фільму режисерка Ніколь Гарсія просить К'яру "зіграти більш як Мастроянні, а не як Деньов". Наступного ранку К'яра прокидається й бачить у дзеркалі у ванній кімнаті обличчя свого батька, а згодом просто перетворюється на нього: робить зачіску, як у нього, приклеює вуса й блукає Парижем у фірмових костюмах Марчелло — до речі, з костюмами творцям стрічки допоміг бренд CHANEL.

К'яра починає вважати себе Марчелло, живе як Марчелло, поводиться як Марчелло, курить, спирається на стіну, дивиться поверх окулярів, як він…

Ті, хто дивився фільм "8½", впізнають образ Гвідо, якого грав Мастроянні — більшість екранного часу акторка перебуває в ньому. Та й у ванній кімнаті К'яри в Парижі така сама плитка, як у персонажа Марчелло у "8½".

Якщо колишні чоловіки К'яри приймають цю метаморфозу негативно, то її мати Катрін Деньов, м'яко кажучи, шокована.

До речі, у цій стрічці Оноре вже вдруге працює зі знаменитою парою матері й дочки. "Чесно кажучи, не знаю і не хочу знати, які їхні реальні стосунки, — каже він. — Мій фільм пропонує сценарну та романтичну версію стосунків матері та дочки. Я не думаю, що К'яра наважилася б поставити як мелодію дзвінка від своєї матері "Валькірію" Вагнера. Але було кумедно попрацювати в такому іронічному контексті".

"Я реконструював цю сімейну історію з вигаданого погляду, через стирання меж між вигадкою та реальністю, — продовжує режисер. — Першою сценарій прочитала Катрін Деньов. Вона сказала мені, що була здивована деякими подробицями — правдивими, але маловідомими. "Звідки ти це дізнався? К'яра тобі сказала?" Насправді зовсім ні: це було лише в моїх мріях. Усі запитання, які я ставив К'ярі, були прагматичними: "У вас був собака? Як його звали? Яку музику ви слухали з мамою? Куди ти їздила на відпочинок?"

На сцені поза сценою

"Початкова ідея фільму полягала в тому, щоб розповісти історію повсякденного життя акторів, коли вони не працюють над стрічками, — поділився режисер стрічки в одному з інтерв'ю. — Цей "простій" займає 95% їхнього життя. Але актор не перестає ним бути, коли він не на знімальному майданчику. По суті, мій фільм — це портрет жінки, яка якогось моменту говорить світові: "Ну, якщо ви приймаєте мене за мого батька, я стану моїм батьком, я змінюся і буквально стану ним!" Для мене це кіно — про те, як жінка намагається вирватися з нав'язаної ідентичності. "Мій Марчелло" вшановує К'яру та віддає належне їй — вона, безумовно, повністю К'яра, яка більше не римується автоматично з татом Мастроянні чи мамою Деньов".

А загалом стрічка обіцяє бути дотепною й захопливою. Тож, мерщій до кіно — бо краще ж один раз побачити!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter