Нова українська музика: ONUKA, Маша Кондратенко, The Hardkiss та інші
ONUKA та The Maneken
Музичний критик Олесь Ніколенко продовжує огляд нових релізів української музики, виокремлюючи треки, на які варто звернути увагу цього тижня. У цій добірці — дует ONUKA та The Maneken, попденс від Маші Кондратенко, український гранж від Zlypni — і не тільки.
ONUKA, The Maneken — Dzerkalo
У це важко повірити, але Ната Жижченко (ONUKA) в шоубізнесі вже понад 20 років. У 2000-х вона була солісткою гурту Tomato Jaws, який грав надзвичайно стильну, абсолютно прозахідну електронну музику, але, на жаль, популярності серед мас не здобув. Однак Tomato Jaws і досі є такою собі кодовою назвою, за якою українські прогресивні меломани впізнають один одного — і розблоковують низку приємних спогадів. Цей гурт заклав певний фундамент для наступного проєкту Нати — ONUKA, у популярності якого сьогодні сумніватися вже не доводиться.
Від старту ONUKA минуло трохи більш як 10 років. Цим проєктом Ната Жижченко зробила фольктроніку мейнстримним явищем та показала напрям цілому поколінню молодих музикантів, які продовжують цю справу і прагнуть інкорпорувати елементи фолку в сучасне трендове звучання.
The Maneken — також легенда української електроніки — цього року випустив альбом-повернення Nova Era. Це перфекціоністський та візіонерський реліз, який, мабуть, розслухають лише з часом. Спільний трек ONUKA та The Maneken — дуже символічний жест, особливо у світлі останніх політичних подій. Dzerkalo рефлексує на те, що відбувається у світі, і пропонує не відвертатися від реальності, а спокійний і врівноважений характер треку символізує стійкість мастодонтів української сцени, яка передається і слухачам.
Маша Кондратенко — "Любим і мовчим"
Маша Кондратенко крокує класичним шляхом попзірки — дорогою, яку протоптали її попередниці ще у 1990-х. Наприклад, нещодавно вона знялася для журналу Playboy на радість таблоїдам. А разом із фотосесією вийшов новий сингл "Любим і мовчим", який також зроблено у золотому стандарті ретро-поп-денсу.
Сюжет треку теж класичний та універсальний: двоє друзів, які начебто закохані одне в одного, але мовчать про свої почуття, бо бояться зруйнувати близькість і дружбу. Про таке співали всі — від ранньої Тейлор Свіфт до Аріани Ґранде.
У світовій попмузиці загалом є два шляхи. Артисти або роблять гібридний, експериментальний поп (Керолайн Полачек, Rosalía, Charli XCX, PinkPantheress тощо), або рухаються в бік ретро-попу, що відсилає до комфортніших і передбачуваніших часів (та сама Аріана Ґранде, Tate McRae та інші). Цікаво, яким шляхом піде Маша Кондратенко, адже вона вміє дивувати слухача. Її серпневий сингл "Мухи" — радше експериментальний поп: порівняння людей з мухами в іронічному постмодерністському стилі. Є надія, що Маша зможе запропонувати щось цікавіше за дуети з іншими попартистами в боротьбі за слухачів.
Мія Рамарі — "Веган"
Поки традиційний український поп розбирається з традиційними проблемами та змагається за місця в чартах, його починає поступово підсиджувати так званий тікток-поп. Тобто музика умовних зумерів, для яких соцмережі — це природне середовище, а не "темний ліс". Мія Рамарі — представниця саме такого digital native покоління. Можливо, вона зараз (чи поки що) не претендує на місце на українському поп-Олімпі, але можна сміливо припустити, що частина її аудиторії навіть не знає, скажімо, Тіну Кароль чи Ірину Білик. Або знає імена, але ніколи не слухала пісень.
Цікаво, що таких проєктів стає дедалі більше — і стартувати їм легше, особливо молодим артистам. Можна просто записуватися в кімнаті друга, знімати багато TikTok — і спостерігати, як трафік та перегляди ростуть разом із популярністю. Поки топові зірки витрачають величезні бюджети та утримують цілі команди, digital native покоління робить усе самостійно. І пісні в них часто виходять чесніші, бо за ними не стоїть досвідчений сонграйтер із формулами хітів, а саме життя, де багато чого трапляється вперше — і цей досвід стає основою щирих треків. "Веган" — кумедна й дотепна історія про класичне прокляття токсичних стосунків.
Zlypni — "Люди"
Нарешті в українській рок-музиці з'являється все більше alternative rock/post-grunge гуртів. З такими темпами ми скоро забудемо про той дивний сон, яким спав український рок, прокидаючись лише в наступній реінкарнації поп-рок-формули, започаткованої "Океаном Ельзи", або в якомусь більш екстремальному "металі". Чогось посередині — україномовних гуртів, що грають трохи брудніше, ніж формат популярних радіостанцій, — дуже довго не було, за поодинокими чудовими винятками на кшталт гурту "Димна Суміш".
Серед художніх особливостей треку "Люди" від гурту Zlypni варто відзначити й хронометраж: шість із половиною хвилин. Тобто це — пісня зі структурою, розвитком, зміною настроїв, а не просто короткий трек з вірусним фрагментом із TikTok.
Околиця — "Кого із нас полюбила ти?"
Околиця — одне з найяскравіших несподіваних відкриттів української музики 2025 року — завершує рік дебютним альбомом "Все, що в мене є". І феномен Околиці, і її раптовий успіх у соцмережах, дуже точно відображають актуальний настрій слухачів: виникає втома від гучних прем'єр, чергових "великих" артистів з ідеально відполірованими треками, від музики, яка не залишає простору для тиші. Хочеться чогось камерного, інтимного, зосередженого не на хайпі, а на переживанні.
Альбом побудований як тиха, але продумана історія. Це фактично концептуальний реліз, що рухається від перших легких дотиків і натяків на почуття ("Хтось когось любить") до невідворотного емоційного фіналу. Слухається він як стислий роман про стосунки, які народилися випадково, прожилися швидко, а завершилися майже непомітно. Типові тимчасунки (situationships): короткі, ламкі, такі, що починаються з напівусмішки й закінчуються майже тишею, але лишають по собі багато — і для рефлексії, і для пісень, і навіть для TikTok-сповідей. У цьому й сила Околиці: вона розповідає маленькі історії, але звучить масштабно.
The Hardkiss — AiAiAi
Третій сингл з альбому, який має вийти у 2026 році. За звучанням — металкор, але більш рухливий і легший, ніж попередні роботи. Це типовий фестивальний трек, який найкраще працюватиме наживо: гучно, енергійно й зрозуміло широкій аудиторії. The Hardkiss давно вміють робити саме таку альтернативну музику, створену за західними стандартами й добре пристосовану до ринку розваг і великих шоу.
На тлі релізу залишається конфлікт між гуртом і їхнім колишнім піарником Єгором Кір'яновим. Деталей наразі мало, але обидві сторони готуються до суду. Це завжди засмучує: українська музична сцена дуже маленька, і тут є всього кілька десятків команд, які довго тримаються на плаву й лишаються комерційно успішними. Це така собі велика родина, яка намагається працювати за правилами індустрії. І коли хтось у цій "родині" свариться — це завжди сумно.
BAH.ROMA — "Готель "Надія"
"Готель "Надія" — трек з однойменного альбому. До платівки увійшло десять композицій, значну частину яких автор проєкту, Роман Бахарєв, створив уже під час великої війни. У цих піснях він говорить про те, що допомагає триматися в темні періоди життя: любов, віру, надію та внутрішній рух уперед.
У центрі альбому — тема кохання у всьому його спектрі: від тепла й ніжності до болю, пристрасті та прийняття. Саунд релізу BAH.ROMA формував у співпраці з молодим інді-продюсером Lucas Bird. Назва "Готель "Надія" натякає на образ прихистку — чогось на кшталт сучасного ковчега, де можна перечекати бурю. У піснях переплітаються досвід війни, особисті пошуки та бажання продовжувати творити, навіть коли навколо темно.
