Орган згорів: де в Києві послухати органістів?
Орган у Національній філармонії України. Фото: Sergiy Markov, facebook.com/nationalhouseofmusic
Химерна будівля в неоготичному стилі на Великій Васильківський відома всім киянам. Для когось це костел святого Миколая. Для інших — Будинок органної музики. А ще комусь просто подобається інстаграмний вигляд храму. Нині ця архітектурна родзинка переживає не найкращі часи. Під час пожежі у вересні 2021 року згорів орган. Будівля тепер функціонує як римсько-католицький храм і волонтерський центр, а музичний колектив залишився "безхатьком"… Яка ж доля органістів?
"Чорна мітка" костелу
Київські старожили вважали костел святого Миколая "нещасливим". Якщо заглибитися в його історію та подивитися на сучасний стан, то, здається, вони мали рацію.
Костел зводили у 1899-1909 роках під керівництвом архітектора Владислава Городецького на замовлення католицької громади міста. Під час будівництва тоді загинув робітник. Створена для розслідування комісія довела провину архітектора, але Городецький не погодився з висновками. За його активної участі створили другу комісію, яка не знайшла доказів вини. Справу закрили, а похмурий слід залишився.
1936 року радянська влада закрила костел. Відтоді він слугував складським приміщенням, горів 1943-го (тоді в ньому було знищено перший орган), тривалий час стояв зачиненим.
Тільки наприкінці 1970-х будівлю вирішили перетворити на концертний зал. У липні 1979 року він відкрився як Республіканський будинок органної та камерної музики. Орган розмістили у вівтарній частині, через це його виробляла за індивідуальним замовленням чеська фірма Rieger-Kloss, враховуючи нюанси приміщення.
Саме орган став формальним "яблуком розбрату", коли постало питання передання будівлі церковній громаді. Цей унікальний музичний інструмент створили з урахуванням особливостей споруди та розташування в ній, тому перенести його кудись було неможливо.
1992 року в будівлі провели перше за довгий час богослужіння. Відтоді в костелі разом існували Національний будинок органної та камерної музики України й Парафія святого Миколая Київсько-Житомирської єпархії Римсько-Католицької Церкви. Будемо відверті, це сусідство створювало певну напругу.
І ось нове випробування: в ніч з 3 на 4 вересня 2021-го в костелі сталася пожежа, орган згорів. Схоже, що святий Миколай більше не пускає до себе органістів.
Король музичних інструментів
У Києві нині працюють четверо солістів-органістів Національного будинку музики: Валерія Балаховська, Ганна Бубнова, Ірина Харечко, Максим Сидоренко. Є також Ірина Калиновська, яка поїхала з країни, і Володимир Кошуба, які все ж таки грають. Тетяна Жук-Сєдова працює у Національній філармонії. Галина Булибенко — викладачка органа у Національній музичній академії, іноді виїжджає з виступами.
"Орган — величезний музичний інструмент, іноді він має понад сто тембрів-регістрів, — пояснює соліст Національного будинку музики, заслужений артист України Максим Сидоренко. — Король музичних інструментів, що з легкістю може посперечатися з оркестром за своїми виразними можливостями й міццю. Цей інструмент вимагає особливих залів та акустичних умов.
Орган виник у єгипетській Александрії як гідравлос для вимірів фізичних та акустичних властивостей звуку. У Римській імперії застосовувався як військовий пристрій для подачі сигналів, а у Візантії — як інструмент секулярний. З часів появи в західній Європі у 800-х роках орган нерозривно пов'язаний із церквою.
Церковна акустика досить довга, 3-7 секунд і навіть більше. Це диктує свої вимоги як для виконання, так і для створення музики. Акустика філармонії чи консерваторії закоротка для повного звучання органа. Для нього резонатором є весь зал — слухачі буквально пронизуються звучанням. Це можна порівняти, наприклад, із позитивним ефектом звучання дзвонів на людський організм.
Не існує двох однакових органів. Їх створюють під особливості та умови того приміщення, де вони будуть встановлені. Важливим є й матеріал, з якого виготовлені труби. Сплав часто тримають у таємниці.
Іноді порівняно невеликий інструмент може вразити красою тембрів і заповнити своїм звучанням храм. Таке враження у мене, наприклад, від органа середини XX століття в одеській Кірсі. Взаємодія з подібними інструментами надихає".
І що тепер?
Тепер органні концерти у столиці можна послухати в Національній філармонії. Іноді в Київській консерваторії. Зрідка музиканти грають на електронному органі у планетарії. Також дають концерти за кордоном.
"Я двічі під час війни був у відрядженні від Національного будинку музики. Виступав в Австрії, де ми збирали кошти на ЗСУ та підтримку дитячих будинків у Борисполі, — ділиться Сидоренко. — Після багатьох десятиліть заняття музикою, тисяч годин за органом, знайомства з майже усіма стилями й напрямами, коли ти зрозумів, що органне мистецтво — твоє покликання, важко обрати улюблений твір.
Неперевершений творець музики для органа — Йоганн Себастьян Бах. Яскраві й багатогранні композитори-романтики, представники школи французького симфонічного органа. Я із задоволенням виконую українські органні твори Євгена Льонка, Святослава Луньова, Миколи Колесси, Вікторії Польової, Віктора Гончаренка, Лесі Дичко. Для розширення репертуару роблю власні аранжування. Наприклад, Прелюдія Бориса Лятошинського, Пасакалія Віктора Косенка, нині в роботі твори Михайла Вербицького".
За даними сайту "Органи України", в Україні нині є 76 органів (концертних, церковних, навчальних), частина яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях, тож їхня доля невідома.
"Пожежа в костелі святого Миколая для органістів стала трагедією. Я взагалі подумала, що для мене це кінець усього, адже граю на органі майже все своє свідоме життя. Цей біль неможливо передати! Хоча це й інструмент, але для мене він був наче живий, — продовжує солістка Національного будинку музики, заслужена артистка України Валерія Балаховська. — Інструмент відновленню не підлягає, Київ залишився без концертного органа. У консерваторії стоять два органи німецької фірми W.Sauer, але вони в поганому стані й теж потребують ремонту.
Усі органи справді особливі! У нас у Національному будинку музики був універсальний інструмент, на якому можна було грати абсолютно все. У кірсі святої Катерини шикарний бароковий орган, там добре грати тільки твори тієї епохи. У Львові прекрасний орган, на якому можна виконувати будь-яку музику: барокову, романтику, сучасну. У Харкові також чудовий новий інструмент.
Я багато де грала. Мені подобаються органи в Данії та Швейцарії. А у Німеччині виконувала на органах, на яких грав сам Бах.
Ми продовжуємо давати концерти в Україні й за кордоном, найчастіше у Польщі та Австрії. Я у вересні представляла в Кишиневі Дні української культури в Молдові. Влітку була у Варшаві. Мій репертуар охоплює музику всіх епох і жанрів, але найближча все ж німецька. Як бароко, так і романтика".
Сподіваємося, що у київських органістів рано чи пізно все ж таки буде своя зала з органом, бо нині вони виступають як гості на різних локаціях. Підтримати музикантів просто — завітайте на концерти Національного будинку музики, який за іронією долі є "безхатьком", але продовжує концертні сезони.
А ви знали?
Орган — це духовий клавішний інструмент. Його діапазон може досягати 9,5 октави. Між клавішами та трубами (джерелом звуку інструменту) є повітро-нагнітаючий пристрій і повітропроводи. Усе це розміщено в загальному корпусі.
Місце, де сидить виконавець та розташовані клавіатури й важелі управління, називають кафедрою. Органіст, який грає на ручних і ніжних клавіатурах, не має можливості перемикати важелі тембрових регістрів. Це робить помічник за заздалегідь написаною в нотах регістровкою.
Текст: Катерина Провозіна
