Ігор Козловський: «Людина на перехресті. Роздуми про екзистенційний інтелект»: презентація та цитати великого патріота
Фото PEN Ukraine
Ігор Козловський — український науковець та релігієзнавець, кандидат історичних наук, громадський активіст та член Виконавчої ради Українського ПЕН. У Києві відбулася презентація його книги, що вийшла вже через два місяці після його смерті, та вечір пам'яті.
Про його раптову смерть стало відомо 6 вересня. Він був та залишається видатною постаттю в сучасній українській культурі та політиці. Палкий донеччанин, що відмовився залишати Донецьк з початку окупації, але не відмовився від власних переконань та принципів, за що 700 днів провів у полоні так званої ДНР за проукраїнську позицію, був звільнений при обміні в грудні 2017 року.
Його думки та ідеї про виклики життя, ідентичність та війну, про стосунки людини з собою та з Богом захоплювали та підтримували багатьох українців. Ці роздуми лягли в основу останньої книги Ігоря Анатолійовича, яку він встиг написати за життя — "Людина на перехресті. Роздуми про екзистенційний інтелект".
На презентації книги Козловського були присутні його близькі друзі та колеги, видавець Інесса Кравченко, засновниця видавництва "Колесо життя", що видало останню книгу Ігоря Анатолійовича, модерувала розмову-спогади про нього. А також філософ та викладач Олександра Філоненко та богослов, волонтер та снайпер Юрій Чорноморець.
Вони поділились важливими спогадами свого життя, пов'язаними з Козловським, а також говорили про книгу, релігію, спільноти та війну, що почалася ще у 2014 році.
Ця людина важлива для України не тільки як розрадник безлічі спільнот. У яке б він середовище не входив, навколо нього завжди гуртувалися люди, які були спраглі до вчителя. Й кожен з них знаходив своє, — слова Юрія Чорноморця про Ігоря Козловського.
Чорноморець зазначив, що релігія для Козловського в першу чергу була шляхом практики та пізнання, порівняв його постать з Григорієм Сковородою. За його словами, куди б Ігор Анатолійович не приходив — він всюди був своїм, але жодна спільнота не могла присвоїти його собі.
Він не просто говорив про любов, він прямо практивував її простими жестами та словами. Що б він не робив, ти завжди розумів, що перебуваєш поруч із людиною, кожна хвилина взаємодії з яким — це твоя можливість практикувати любов. І внутрішня диспропорція в тому, що все в ньому про любов, але доводиться говорити про неї через трагедії, травми, проходження людини через страждання, — слова Олександра Філоненка про Ігоря Козловського.
За фахом Козловський історик, останні роки він був старшим науковим співробітником відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України.
Він також захоплювався літературою й мав власний творчий доробок в понад 50 наукових книг та більш як 200 статей у наукових періодичних виданнях, енциклопедіях, словниках. Козловський є автором поетичних збірок та прозових творів.
Серед його найвідоміших праць у сфері релігієзнавства наступні: "Історія релігій", "Єзидизм", "Ассирійська Церква Сходу", "Церква Христа в США і в Україні: історія та сучасність", "Коптська православна церква Олександрії" та інші. Всього він мав 30 опублікованих праць, присвячених різним напрямам релігійно-філософських вчень та йозі.
Мене цікавить передусім людина — а її світ без духовної складової неможливий, навіть якщо особистість невіруюча або скептична, — з інтерв'ю Ігора Анатолійовича виданню The Ukrainians.
Він залишив по собі неоціненний спадок, адже він вмів тонко поєднувати у своїх ідеях любов та мудрість, який його сучасники будуть досліджувати ще не одне десятиліття.
Відомі цитати Ігоря Козловського
"Моє серце зараз співає пісню. Воно співає пісню любові. Любові до народу України. Ми перейшли через страждання, через катування, через біль, через хвороби, моральний і психологічний тиск, але ж ми постійно відчували любов нашого народу", – сказав Ігор Козловський у грудні 2017 року в перші хвилини після повернення з полону.
"Єдиний спосіб подолати травму, в тому числі травму війни – зробити з неї досвід", – з інтерв'ю виданню «Лівий берег».
"Якщо в нас є історична пам’ять, то ми значимо більше, ніж випадкові істоти. За нами – історія, минуле, сучасність і майбутнє", – з інтерв'ю виданню The Ukrainians.
"Навіть у таких екстремальних умовах, коли це стосується твого життя та життя твоєї дитини, треба думати також і про інших, тих, хто може страждати ще більше. І твоя місія може бути в тому, щоб якось їм допомогти", – з інтерв'ю виданню The Village.
"Мене часом запитують: як віддати належне батькам, які нас любили і стільки вкладали у нас, якщо ми щойно це усвідомили, а батьків уже немає? Кажу: любіть своїх дітей. У цьому наша нескінченність. У цьому сенс2, – з інтерв'ю виданню Reporters.
