Що читає ароматерапевтка та підприємиця Христина Курганська
Фото: колаж "ТиКиїв"
Христина Курганська — підприємиця, власниця агенції аромабрендингу Ol.factory, ароматерапевтка, голова правління громадської організації "ДОЛАДУ", що займається ментальним здоров'ям та соціалізацією ветеранів.
Для "ТиКиїв" Христина рекомендує сім книжок, прочитаних нещодавно: про психологію, історію, парфумерію та лідерство.
Про звичку читання та вибір літератури
Я читаю регулярно, але не завжди вдома. Найчастіше — у подорожах, у потягах, під час перельотів або десь за містом із пледом і пуером. Це мій спосіб відпочити й зарядитися. Особливо люблю вечори з книгою, ароматичною свічкою й тишею — це вже майже ритуал.
Читання — мій спосіб тримати розум у тонусі й серце в теплі. Коли читаю, тривожність зменшується, ідеї народжуються, натхнення зростає. Це і терапія, і професійний розвиток, і особисте задоволення. Іноді книжка — це саме те, що потрібно, щоб "прийти до себе".
Вибираю книжки інтуїтивно. Якщо тема "зайшла" — беру. Люблю літературу про ментальне здоров'я, біохакінг, аромати, історію. Часто орієнтуюся на рекомендації друзів — моє коло завжди щось цікаве радить. Якщо книга не "заходить" — не дочитую. Життя занадто коротке для нудних книжок.
Оллі Совіярві, Теему Аріна, Яакко Халметоя, "Посібник біохакера"
Ця книжка — інструкція для виживання та користування собою. Прочитала — і стало зрозуміло, чому я іноді більш "розряджена", ніж мій телефон на третій день поїздки. Сон, їжа, стрес, фокус — усе тут. Особливо вразив розділ про ментальне відновлення — не просто "відпочинь", а як це зробити якісно. Тут є пояснення про нейропластичність, про вплив середовища на наш стан і про те, чому просто лежати на дивані не завжди допомагає відновитися. Тепер, коли кажу, що "я відновлююся", це не про серіали й морозиво. Це майже науково.
Рекомендую всім, хто хоче бути енергійним, але без кофеїнового шейку з енергетиками. Після цієї книги ви точно знатимете, що працює для вашого організму, а що — просто маркетинговий трюк.
Роберт Чалдині, "Психологія впливу"
Знову інструкція, але тепер вже до людської поведінки. Моя реакція на цю книгу — "А що, так можна було?!" Я впізнала себе в кожному прикладі — особливо там, де піддаюся на акції "лише сьогодні", бо "залишилося два місця".
Чалдині пояснює, як працюють механізми впливу, які тригери змушують нас приймати рішення і чому ми діємо так, а не інакше. Він говорить про принципи взаємності, соціального доказу, авторитету та дефіциту — і після прочитання цієї книги ти почнеш помічати ці методи навколо себе буквально всюди.
Ця книжка не лише вчить переконувати, а ще й рятує гаманець від імпульсивних покупок. Після неї я стала трохи менш наївною. І трохи більш ефективною — особливо в комунікації.
Рекомендую особливо маркетологам, викладачам, продавцям, перемовникам — усім, хто хоч раз казав "так!", а потім думав: "ЧОМУ?". Ця книга допомагає зрозуміти, як працює людська поведінка, і навчитися використовувати ці знання на свою користь.
Крістофер Макдуґал, "Народжені бігати"
Я думала, що мене вже складно здивувати книжкою про біг. Марафони, півмарафони, ранкові забіги — це все моє. Але Макдуґал перевернув усе з ніг на голову… а потім босоніж побіг по горах Мексики. Він розповідає історію загадкового племені тараумара, яке бігає сотні кілометрів без кросівок, без спортивного харчування та без травм. Чому вони можуть, а ми ні? Чи справді сучасне спортивне взуття нам допомагає, чи, можливо, лише заважає? Як знайти баланс між природністю та технологіями?
Це не просто книжка про біг — це історія про пристрасть до руху, про повернення до витоків і про те, як біг може бути частиною нашої природи. І, так, після неї хочеться зняти трекінговий годинник, вдихнути глибоко — і просто бігти, бо живий, бо можеш.
Рекомендую тим, хто вже бігає і хоче закохатися в це ще глибше. І тим, хто шукає не мотивацію, а справжню причину не зупинятися. Це книга, яка змінює ставлення до бігу назавжди.
Сергій Плохій, "Брама Європи"
Ця книжка начебто каже: "Сядь, зараз усе поясню". І пояснює — глибоко, мудро і з повагою. Після неї історія України вже не "щось там про козаків", а жива тканина — складна, сильна, багатошарова. Плохій майстерно розкриває контекст історичних подій, пояснює, як формувалася українська нація, які впливи формували нашу культуру і чому сьогодні ми такі, які є.
Це must-read для тих, хто любить Україну — або хоче її зрозуміти краще. Особливо цінним є те, що ця книга дає широкий погляд на українську історію, без однобокого підходу і зайвого пафосу.
Рекомендую кожному українцю, особливо тим, хто має сумніви: після цієї книжки вони зникнуть. Автор вчить критично мислити, аналізувати історичні процеси та краще розуміти своє коріння.
Eléonore de Bonneval, "Damask Rose in Perfumery"
Це парфумерна поезія в науковому флаконі. Роза і неролі тут — як живі істоти з характером, минулим, настроєм і… гастрономією. Авторка глибоко досліджує не просто сировину, а її місце в історії, культурі та вплив на людину. Кожен аромат тут — це подорож, кожен інгредієнт — герой окремої історії.
Я читала цю книгу, готуючись до свого ароматного туру в Грасс, і зловила себе на думці: аромат має душу. А ще — силу. Це не просто нотатки про рослини, а справжній міст між парфумерією та емоціями.
Це видання варте уваги всіх, хто хоче не просто знати про аромати, а навчитися керувати своїм емоційним станом через запах. Якщо ти колись вдихав аромат і він пробуджував у тебе спогади чи емоції — ця книга пояснить, чому це відбувається.
Рекомендую тим, хто шукає глибину в парфумерії, тим, хто працює з ароматами професійно, а також тим, хто хоче відкрити для себе невидимий, але дуже потужний світ запахів.
Дік Свааб, "Ми — це наш мозок"
Ця книга — як холодний душ: освіжає, іноді шокує, але після неї ти прокидаєшся іншою людиною. Автор — нейробіолог, який не боїться чесно розповідати про природу людини, розвінчувати міфи та змушувати замислитись.
Я дізналася, що більшість наших рішень ухвалюються мозком ще до того, як ми самі про це подумаємо. Що свобода волі — можливо, не така вже й свобода. Що наші емоції, смаки, навіть світогляд — це не лише досвід, а й біологія.
Інсайт після цієї книги: я стала м'якше ставитись до себе й до інших. Бо, виявляється, ми всі — під контролем складного комп'ютера, який не завжди питає нашу думку.
Рекомендую всім, хто хоче глибше зрозуміти себе, розібратися в природі людської поведінки та, можливо, пробачити себе за дивні рішення.
Сергій Фурса, "Порятунок з російських щелеп"
Це не просто книга — це бойовик із мізками, емоціями та шаленою динамікою. Читається, як хороший серіал на Netflix: "Окей, ще одна глава — і точно спати". Ага, третя ночі.
Герої — яскраві, сюжет — закручений, Донбас — живий і болючий. Автор не додає пафосу, зате додає правди. Це історія не лише про війну, а й про те, як вижити, коли тебе стискають обставини.
До речі, книжку я майже "віджала" у самого автора з автографом. Бо Сергій — мій друг, але не простий: другу частину обіцяє віддати тільки після того, як я дочитаю першу. От сиджу, читаю. І тримаюся, бо хочеться ще.
Рекомендую тим, хто любить трилери, де є і нерв, і серце. Тим, хто хоче відчути, що таке війна — не з новин, а зсередини, очима героїв.
Дізнайся також: Що читає піарниця Юлія Петрик
