Що читає фотохудожниця: 7 книжок Марти Сирко
Марта Сирко
Марта Сирко — фотографка та фотохудожниця, що 10 років займається артфотографією, досліджує тілесність і багато знімає у жанрі ню.
Останні два роки Марта веде свій мистецький літопис наслідків повномасштабного вторгнення — ловить у кадр військових, чиї тіла назавжди понівечила війна. Вояки на фото Марти схожі на античні скульптури — авторка каже, що саме так вона вирішила показати недооціненість та неоціненність захисників для українців. Ідея проєкту прийшла до неї у Луврі: античні статуї надихнули зняти так і українських героїв, які втратили кінцівки на війні.
Марта переважно читає біографії художників та фотографів, які її надихають. Натомість художня література потрапляє до неї достатньо рідко. Щоб ефективно використовувати час, вона намагається фільтрувати інформацію і надає перевагу зображенням артпроєктів митців та опису до них. Серед останніх прочитаних Мартою книжок — філософія про фотографію та мистецтво від Сьюзен Зонтаг, "Ерос та Психея" Володимира Єрмоленко, біографії українських мисткинь. Про них Марта Сирко розповідає із захватом:
Володимир Єрмоленко, "Ерос та Психея. Кохання і культура в Європі"
Через те, що я цікавлюся тілом та людською тілесністю, сприйняттям та почуттями, мене зачепила ця книга. Автор описує доступно та водночас насичено те, як сприймали кохання в ту чи іншу епоху: це беззаперечно впливатиме в майбутньому на моє розуміння артробіт різного часу.
Книжка Володимира Єрмоленка побудована у формі циклу лекцій — із переліком рекомендованої літератури до кожного розділу. Попри це твір сприймається не як академічний текст, а радше як захопливий роман. Книга містить французькі, німецькі, італійські, великобританські, австрійські, єврейські та українські тексти. Українські теми тут тісно переплетені з європейськими: автор не лише намагається поглянути на українських авторок та авторів (Марко Вовчок, Лесю Українку, Володимира Винниченка, Юрія Косача) крізь загальноєвропейські теми, а також залучає європейські сюжети (образ Мазепи в європейській літературі; творчість Захер-Мазоха), які безпосередньо стосуються українського ґрунту.
Володимир Єрмоленко — український філософ, есеїст, перекладач, доктор політичних студій, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри філософії, кафедри літературознавства та іноземних мов Києво-Могилянської академії, експерт МГО "Інтерньюз-Україна", автор та ведучий програми "Громадське. СВІТ", аналітичного тижневика про міжнародну політику, головний редактор UkraineWorld.org.
Рік Рубін, "Творчий акт: спосіб буття"
Ще одна книга, будь-яку сторінку якої я готова перечитувати. Рубен мовить до нас тими фразами, які треба почути художнику, адже дуже важливо хто і що тебе оточує. Бо не завжди мотивує до праці те, що відбувається навколо тебе. Фрази Рубена заспокоюють та пояснюють прості речі, які ти розумів, але не усвідомлював.
У книжці автор доводить, що творчість це не професія і не результат, а спосіб сприйняття світу, і кожному до снаги знайти у своєму житті достатньо місця для неї. Його творчий метод допомагає кожному переступити через нав'язані очікування й відновити стан невинності, у якому несподівані відкриття стануть неминучими.
Рік Рубін — успішний продюсер, автор пісень. Засновник лейблів Def Jam Recordings і American Recordings, продюсер Джонні Кеша, Jay-Z, Red Hot Chili Peppers, Еда Ширана, Леді Гаги, Каньє Веста та Imagine Dragons.
Сьюзен Зонтаґ, "Про фотографію"
Ця книга зацікавить не тільки фотографів, адже Сьюзен дивиться на світлини з філософського та психологічного погляду, завжди опираючись на біографію художника. Я теж дуже часто думаю та аналізую саме життєвий шлях автора та чому у нього все склалось саме так, а не інакше.
"Про фотографію" — збірка есеїв, у яких Зонтаґ розмірковує над місцем фотографії у сучасній культурі та ставить фотографа, туриста, вуаєриста у центр оповіді.
Сьюзен Зонтаґ — американська письменниця, режисерка, філософиня, есеїстка і політична активістка. Її називали однією з найвпливовіших критиків свого покоління за репортажі з місць воєнних конфліктів, серед яких були В'єтнамська війна й облога Сараєво.
Сьюзен Зонтаґ, "Проти інтерпретації"
Це книга про питання цінності мистецтва, питання зважання Заходом лише на Грецьку культуру як приклад для наслідування. Вона про те, чому важливий зміст мистецької роботи, а її форма — другорядна. Ця книга важко далася мені у 20 років, і от зараз я знову її перечитую.
Ця книжка американської письменниці та відомої громадської діячки Сьюзен Зонтаґ про мистецтво та його сприйняття в сучасному суспільстві. Матеріальний світ споживачів, доступність, переповненість життя сучасних людей позбавляє їх найголовнішого — здатності сприймати прекрасне й отримувати від цього задоволення.
"Проти інтерпретації" — збірка есеїв про художній авангард Європи та Сполучених Штатів, про крайнощі сучасної культури, про те, чому варто відійти від інтерпретації мистецтва з використанням естетично потворного, вульгарного матеріалу, і чому варто припинити культивувати поганий смак.
Діана Клочко, "Автопортрети тринадцяти українок"
Книга про біографії та автопортрети українських художниць. Цікавий факт: авторки робили селфі ще задовго до появи камер та смартфонів.
Ця книжка есеїв присвячена жанру візуального мистецтва, який досі переважно залишався поза увагою української арткритики, — а саме автопортрету як засобу самодослідження й самоконструювання мисткині. Вибір героїнь суб'єктивний, однак сумарно авторка вибудовує певний наскрізний сюжет, який охоплює понад століття візуальних експериментів. Обговорювані роботи — здебільшого графічні й живописні, хоч є тут також і світлини, які з різних причин довгий час не експонувалися й не обговорювалися. Видання містить численні кольорові репродукції автопортретів українських художниць, які є малодоступними або й ніколи раніше не публікувалися.
Діана Клочко — мистецтвознавиця, кураторка виставок, редакторка, перекладачка, членкиня Української секції Міжнародної асоціації арткритиків АІСА під егідою ЮНЕСКО, лауреатка премії імені Юрія Шевельова.
Ден Аріелі, "Передбачувана ірраціональність"
Ще одна книга, яка дозволяє мені більше розуміти вчинки людей.
У цій книжці автор, поведінковий економіст Ден Аріелі, спростовує наше уявлення про те, що ми поводимося суто раціонально. Професор досліджує щоденні ситуації та показує як очікування, емоції, соціальні норми та інші невидимі й, здавалося б, нелогічні сили впливають на нашу здатність тверезо мислити. Він запитує: "Цікаво, а така поведінка — виняток чи правило?". І висуває свої припущення та вигадує цікаві експерименти. Власне цими результатами автор ділиться у книжці, а також пропонує цікаві висновки, які можна застосувати у професійному та особистому житті.
Ден Аріелі — доктор когнітивної психології й бізнес-адміністрування, викладач і дослідник Дюкського університету, один із засновників консалтингової фірми BEworks Inc, яка використовує досягнення поведінкової економіки для розробки бізнес-стратегій.
Майкл Берд, "100 ідей, що змінили мистецтво"
Ще я часто читаю про митців загалом. Наприклад, щоб краще працювати з візуалом, можна почати з такої простої книги та відкрити для себе епохи й стилі, які змінили візуальну форму концептуального мистецтва.
Майкл Берд систематизує поворотні моменти історії мистецтва: від малюнків у печерах до стритарту. У своїй книзі дослідник демонструє, як нові засоби й технології радикально змінюють способи, якими створюється мистецтво. Автор інтегрує історію мистецтва до ширшого контексту розвитку ідей, філософії, винаходів, світогляду, а також демонструє, як концепції попередніх епох переосмислюють сучасні митці.
Майже 300 кольорових ілюстрацій створюють потужний візуальний супровід, перетворюючи книжку на мандрівку крізь епохи, стилі та ідеї.
