Що читає українська авторка Євгенія Кужавська: 6 книжок про Київ
Євгенія Кужавська. Колаж: "ТиКиїв"
Євгенія Кужавська — українська письменниця, яка пише у жанрах детективу та інтелектуального трилера. Її новий роман "Боги мого краю дуже люблять кров" переносить у буремний Київ 1917 року, занурюючи читача в похмуру атмосферу "дарк-академії" з містичними вбивствами, спіритичними сеансами та таємничими культами. Головна героїня, 17-річна Вероніка Черняхівська, опиняється у вирі подій: від навчання у нововідкритій Другій українській гімназії до розслідування містичних убивств на тлі наступу загонів Муравйова.
У межах Сезону українських авторів "ТиКиїв" та онлайн-книгарня MEGOGO BOOKS розпитали Євгенію Кужавську про її читацькі звички, професійний снобізм та улюблені книжки про Київ, що надихнули на роман.
Про професію "читачки"
Я читаю постійно і в будь-яку вільну хвилину, бо читання — важлива частина моєї роботи. Окрім підготовки до подій та написання відгуків, я читаю тексти колег як альфа- і бета-рідерка. Нещодавно я також була в журі конкурсу романів темних жанрів, де потрібно було швидко опрацювати фіналістів.
Рукописи зазвичай читаю в електронному форматі з ноутбука або кіндла, а вже надруковані книги — в паперовому вигляді або слухаю в аудіо. Аудіокниги відкрила для себе не так давно: це ідеальний варіант для детективів чи трилерів, коли хочеться розвантажити очі. Найчастіше слухаю їх на прогулянках з малюками, поки вони сплять.
Книжки вибираю інтуїтивно або за порадами колег, якщо мова про новинки. Як читачка я всеїдна: від "високої полиці" до любовних романів та найкривавішого горору. Це формує смак і "надивленість". Водночас я снобка, як і всі філологині: є книжки, на які я закочую очі, — найчастіше це переоцінені романи. Але відкритість і снобізм можуть прекрасно співіснувати в одній людині.
Що дає читання
Окрім роботи, читання дозволяє багато рефлексувати на теми, про які можна і не задумуватись до знайомства з книжкою. Воно розширює емоційний діапазон, збільшує словниковий запас і допомагає сповільнитись у шаленому сучасному ритмі, заземлитись. Мабуть, оце сповільнення — чи не найважливіший аспект усіх ритуалів з книжками.
Серед книжок про Київ мені хотілося б порекомендувати як ті, що були написані сто років тому, так і ті, що створені нашими сучасниками.
Віктор Петров-Домонтович, "Дівчинка з ведмедиком"
Тут красивий, хоч і голодний пореволюційний Київ початку XX століття. Це історія про дівчину, яка відчуває фальш старих правил і відточує власні у шокуючий спосіб. Раджу тим, хто любить тонкий психологізм, але май на увазі — порівнювати "Дівчинку" і "Лоліту" за сюжетом не варто.
Гео Шкурупій, "Жанна-батальйонерка"
Обожнюю цей текст про Київ часів Першої світової війни. Професорська донька Жанна зі свого затишного світу великої атмосферної квартири, в якій приймала гостей і проводила спіритичні сеанси, переноситься спершу в казарми жіночого батальйону, а потім і на фронт. Рекомендую усім, хто любить "Розстріляне відродження" та яскравих героїнь.
Валер'ян Підмогильний, "Невеличка драма"
Нехай тут Київ часто звужується до кімнатки Марти, але він усе одно підступає до читача і героїв затишком старовинних вуличок. Тут любовна історія, але і неймовірна кількість різноманітних дискусій між персонажами. Рекомендую всім, хто читав "Місто" і хоче інший роман Підмогильного.
Світлана Тараторіна, "Лазарус"
Це детектив про фентезійний Київ початку XX століття. У центрі сюжету — розслідування жорстокого вбивства, яке алегорично переповідає одну з найгучніших київських справ початку 1910-х — "справу Бейліса". Рекомендую поціновувачам фентезі з детективним сюжетом.
Христина Морозова, "Фанатка"
Тут уже сучасний Київ. Арткритик Владислав читає публічні лекції про мистецтво та захищає садибу художника Мурашка від знесення й забудови, а його фанатка Аня не пропускає жодної лекції. Але наскільки безпечна фанатська любов — це питання. Я підозрюю в цьому тексті roman à clef (роман з ключем), тобто читач може упізнати реальних людей серед персонажів, але це, звісно, цікавинка для вузької літературної бульбашки.
Олексій Жупанський, Цикл "Колесо року"
Раджу страшенно! Тут міфічно-магічний Київ 1990-х. І це настільки круто й красиво написано, що читати варто обов'язково. Автор стиліст, і ми дуже мало говоримо про його тексти.
Читай також: Література, написана жінками: 7 книжок від феміністичного видавництва Creative Women Publishing
