Що читає Валерій Пекар: 5 книг про правила війни, історію України та поведінку людей
Фото: колаж "ТиКиїв"
Викладачі та топменеджери вміють розповідати про книжки особливо захопливо. Цим надихають на читання інших. Валерій Пекар викладає в найкращих вишах для менеджерів: Києво-Могилянській бізнес-школі та Львівській бізнес-школі УКУ. Публіцист та підприємець особливо цікаво та дисципліновано пише про книги у своєму Telegram-каналі. Ці видання не можна пропустити тим, кому цікава тема лідерства, історії й еволюції мислення.
Валерій слідкує за улюбленими авторами й не пропускає книжкові ярмарки, тож підписавшись на його канал можна моніторити гідні новинки та тренди. Для читання виділяє окремий день раз на тиждень, а щоденно читає лише статті.
"Читання — це як дихання. Що дає дихання? Все", — говорить Валерій Пекар. Для читачів "ТиКиїв" він рекомендує 5 книжок, які важливо взяти до рук просто зараз: вони про історію України та росії, правила війни та природу людської поведінки.
Шон Макфейт, "Нові правила війни. Перемога в епоху тривалого хаосу"
"Генерали завжди готуються до минулої війни", — стверджує популярна цитата, яку приписують Вінстону Черчиллю. Зазвичай вважають, що йдеться про озброєння й тактику. Ця ж книга стверджує: змінився сам характер бойових дій.
Автор — колишній офіцер-десантник американської армії, потім командувач приватних військових компаній, розвідник, аналітик, а нині професор стратегії американських університетів — Шон Макфейт стверджує, що Вестфальська система міжнародних відносин мертва, а тому війни вже ніколи не будуть такими, як останні 350 років. Не буде чітких меж між миром і війною, воюватимуть не лише держави й не тільки регулярні війська, сильніші армії часто зазнаватимуть поразок від слабших, краща зброя поступатиметься ліпшій стратегії, основним полем бою стане свідомість, а перемога у всіх битвах може означати поразку у війні. Буде все важче зрозуміти, хто з ким і за що воює, а обсяг прихованих операцій переважатиме над відкритими зіткненнями.
Свої спостереження, підкріплені глибоким аналізом минулих і нинішніх конфліктів у різних куточках світу, автор викладає у вигляді десяти нових правил війни. Хто краще їх опанував, той перемагатиме традиціоналістів, що тримаються за старі правила минулих сторіч.
У 2022 році Збройні сили України зупинили набагато потужнішу російську армію. З того часу кремль намагається загнати нашу країну в традиційну війну, в якій у нас мало шансів вистояти. Наше завдання — вийти з пастки.
Тімоті Снайдер, "Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка"
Писати про історію минулого набагато легше, ніж про події сучасності, що проносяться перед очима просто зараз, адже історія потребує певної відстороненості. Але як бути, коли теперішні дні настільки поворотні, що потребують негайного осмислення, допоки ще не пізно? Така історія не може постати як лише нагромадження фактів — її треба писати навколо цінностей, що позначають лінії напруження наших днів.
Саме таку історію 2011–2016 років досліджує видатний історик Тімоті Снайдер. Він демонструє події, що відбувалися на наших очах (часом за нашою особистою участю), але розсуває рамки, щоб вони охопили росію та Україну, країни Євросоюзу та США. Російська експансія, протистояння двох систем цінностей, третій і четвертий президентські терміни путіна, Крим і Донбас, криза біженців у Європі та посилення праворадикальних рухів, кібератаки й Russia Today, перемога Трампа та брекзит — все це, як доводить автор, є складовими одного процесу, який можна було б назвати війною росії проти Заходу.
Права людини, правонаступництво влади, співпраця держав, можливість змінити історичну траєкторію країни, правдивість інформації, соціальна справедливість — ці шість чеснот у книзі протистоять тоталітаризму, занепаду інституцій, імперській політиці, сталості історичної долі, брехні й олігархії. Підхід, заснований на чеснотах, можна назвати реальним історичним процесом. Протилежний підхід Снайдер називає "політикою вічності", показуючи, що вона є нічим іншим, як фашизмом. Російським фашизмом, ідеологом якого є улюблений філософ путіна Іван Ільїн.
Але "політика вічності" стала можливою лише тому, що Захід потрапив у полон іншої хибної системи поглядів — "політики неминучості", яка вірить у неминучість прогресу та перемоги свободи й демократії, а також у "кінець історії". Автор жорстко критикує соціально-політичні проблеми Європи й Америки, показуючи, як на них паразитує росія. Сміливо можна назвати "Шлях до несвободи" однією з найважливіших книг сьогодення.
Ярослав Грицак, "Подолати минуле: глобальна історія України"
Історія зазвичай постає переліком фактів, і це призводить до того, що минуле знають, але не розуміють. Кажуть, що історія нічого не вчить, але так стається, бо знати й розуміти — це різні речі.
Ярослав Грицак написав фундаментальну працю, мета якої — навчити розуміти українську історію. 15 років роботи втілилися у книгу, яка має стати настільною для всіх, хто хоче розуміти Україну (не лише її минуле, а й теперішнє та майбутнє).
Осягнути українську історію можна лише крізь глобальні історичні процеси — від поширення християнства тисячу з гаком років тому, масштабних зрушень в економіці, релігії, культурі та політиці, які запустив Колумб та Лютер 500 років тому і до національних пробуджень ХІХ сторіччя та багатовимірної, багатошарової революції й війни сто років тому. Україна постала як держава внаслідок процесів, які сформували всю сучасну Європу, стверджує автор, і це дає ключ до нашої історії. Читаючи цю книгу, стає зрозуміло, чому поети важливі для творення нації, звідки взялася і яка нині українська мова, хто такі русини, малороси й українці та як змінювалося значення цих слів, а також чому в суперечці "істориків-реалітетників" й "істориків-націоналістів" правоту здобули перші.
Наприкінці книги Ярослав Грицак пропонує подивитися на Україну як на країну "зроби собі сам", детально розглядає складові, з яких нині за нашою участю збирається нова реальність: спадщину імперій та націю, демократію та економіку, еліти та громадянське суспільство, цінності та мрії. Ми добігаємо останні кілометри нашого довгого шляху до модернізації, стверджує автор. Але вони — найскладніші.
Олександр Зінченко, "Як українці зруйнували імперію зла"
Ця книга читається на одному диханні — як детектив. Круті повороти сюжету, глибокі психологічні портрети, напружений темп подій не залишають читача байдужим. Однак це не художня література, а наша справжня історія, розказана на основі документів та свідчень учасників зображуваних подій. Праця написана за мотивами документального серіалу "Суспільного мовлення", який здобув премію Івана Франка як "найкращий телевізійний твір".
У фокусі уваги літо 1991 року, підготовка нового Союзного договору, що мав оновити й цементувати Радянський Союз, московський путч ДКНС та проголошення незалежності. Водночас автор постійно повертається назад і зазирає вперед, показуючи, як готувалися передумови подій та проростали їхні наслідки. Він системно змальовує комплекс причин, що призвели до глибокої кризи Радянського Союзу та врешті-решт його розвалу, а також вивчає перші паростки російсько-української війни, що з'явилися за лічені дні після появи незалежної України. Чи був реалістичним сценарний аналіз, зроблений ЦРУ, в чому саме помилилися розвідники та як так сталося?
Книга надзвичайно корисна для розуміння процесів розпаду імперії. Ми побачимо майже той самий набір факторів, що й нині. На сторінках видання зустрінемося з полум'яними національними демократами, обережними досвідченими партапаратниками, активною меншістю та пасивною більшістю, побачимо страх західних еліт перед розпадом імперії та намагання зберегти її за будь-яку ціну й нарешті усвідомимо, що сьогодні ми є свідками й учасниками наступної серії історичного серіалу "смерть імперії"(бажано, аби вона була останньою).
Окрім того, читачі зможуть оцінити, наскільки ймовірним здавався той розвиток подій, який реалізувався насправді, та ще глибше усвідомлять цінність нашої незалежності, здобутої в раптовому вікні можливостей серед смертельних ризиків. Ба більше — осягнуть мудрість тогочасних українських лідерів. Це — важлива книга для нашої Перемоги.
Роберт Сапольскі, "Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас"
Щоразу складні соціальні відносини та випробування нашого часу гостро ставлять питання про причини людської поведінки. Чому люди чинять так, а не інакше? Чи можна вплинути на дії, змінивши їх на кращі? Чи можна вдосконалити суспільство? Чи можна зупинити війни й насильство? Чи є надія, чи навпаки — світ рухається по замкненому колу? Де шукати відповіді — в генах, у культурі, у вихованні?
Ця фундаментальна книга охоплює різні сфери: нейронауку, ендокринологію, генетику, епігенетику, теорію еволюції, психологію, антропологію, соціологію тощо. Ніхто не може бути фахівцем у всіх цих сферах одночасно. Проте глибокі знання лише в одній із них, без базових — в інших, теж нічого не варті для розуміння людської поведінки. Виявляється, все складно й пов'язано, тож треба шар за шаром рухатися вглиб причинно-наслідкових зв'язків.
Автор дає моментальний знімок десятка наукових дисциплін, що перебувають в інтенсивному розвитку, наводить дані сотень експериментів, як класичних (що вже стали основою для сюжетів масової культури), так і маловідомих чи зовсім нещодавніх, висуває й обговорює десятки гіпотез авангарду науки. Він не намагається спростити складні речі, але допомагає читачеві помірним темпом і неповторним гумором.
