Що читає засновниця Gostomel Shelter Марія Вронська
Фото: колаж "ТиКиїв"
Марія Вронська — засновниця Gostomel Shelter, де нині живуть більш як 700 тварин, та організаторка Першого фестивалю адопції звірят в Україні (понад 2000 вже знайшли свої родини). Вона також двічі мама. Марія розповідає, що книги допомагають їй знаходити баланс, надихають і навіть змінюють погляд на світ.
"Коли я не у відпустці, моє читання стає більш "практичним". Більшість часу я присвячую навчанню: проходжу курси, читаю статті та матеріали, які допомагають розвиватися професійно або духовно. Це зовсім інший формат — не для відпочинку, а для того, щоб рости, отримувати нові знання й застосовувати їх у житті та роботі.
Навіть у такому "корисному" читанні є свої плюси. Воно дає відчуття руху вперед, надихає на нові ідеї й допомагає тримати баланс між швидким ритмом роботи та внутрішнім розвитком. Для мене це теж своєрідна форма пізнання світу — просто трохи інша, ніж у книжках для душі."
Для "ТиКиїв" Марія розповідає про те, як обирає книжки, що її торкає в історіях і чому навіть кілька сторінок можуть стати своєрідною відпусткою.
Про звичку читання та вибір книжок
Я не можу сказати, що читаю щодня, бо на це просто не вистачає часу. Моє життя постійно заповнене роботою: притулок, проєкти, події, навчання. Іноді здається, що день має лише кілька годин, і кожна з них уже розписана. Тому читання для мене — це маленький ритуал відпочинку. Я дозволяю собі книгу лише тоді, коли свідомо вирішую зробити паузу, відкласти всі справи й присвятити час собі.
Для мене книжка — це наче мінівідпустка. Момент, коли можна відпустити всі турботи й зануритися в інший світ, історію чи досвід, віддалений від щоденної метушні. Це час для роздумів, натхнення та внутрішнього перезавантаження.
Я зазвичай обираю легкі, приємні історії, які дозволяють на кілька годин відключитися від реальності. Для мене важливо, щоб читання приносило задоволення, а не викликало додатковий стрес чи складнощі.
Ще один дуже важливий критерій — якісний український переклад. Часто саме він визначає, наскільки глибоким і приємним буде враження від книжки. Якщо текст перекладений ламаною або неприродною мовою, навіть найцікавіший сюжет не припадає до душі, а читати стає важко.
Коллін Гувер, "9 листопада"
Цю книжку я прочитала за одну добу. Про неї говорили всі, і мені стало цікаво, що в ній такого особливого. І справді — історія захоплює з перших сторінок: динамічна, емоційна, з глибокими переживаннями героїв. Ідеально підійде тим, хто любить емоційні історії з реалістичними персонажами.
Переклад високої якості теж відіграє свою роль, що робить читання легким і приємним. Після цієї книжки точно планую заглибитися в інші твори Коллін Гувер.
Розі Курс, "Магічна чайна крамничка Ванесси Ю в Парижі"
Дуже тепла, легка книжка про жіночу інтуїцію, магію Парижа і маленькі радощі, які роблять життя чарівним. Після її прочитання хочеться заварити чай, присісти в затишному куточку і просто побути з собою. Чудовий варіант для тих, хто прагне трохи спокою, затишку та натхнення від повсякденних дрібниць.
Джулія Квін, "Бріджертони"
Ця історія читається, як захопливий серіал — гумор, інтрига, романтика. Іноді саме такі книги потрібні, щоб на кілька годин відкласти всі турботи й поринути в інший світ.
Підійде тим, хто любить костюмні романи, легку драму та трохи поворотів, що інтригують.
Бернар Вербер, "Імперія ангелів"
Філософський роман, який змушує замислитися про життя після життя, про власну місію і про те, як кожен наш вибір створює хвилю наслідків. Ідеальний для тих, хто цікавиться духовністю, сенсом життя та глибокими роздумами про душу.
Читай також: Що читає режисер та мандрівник Євген Синельников
