Український досвід через мистецтво: розмова з командою ініціативи United by Art

Грузинський митець Автанділ Гургенідзе. Колаж "ТиКиїв"

25 та 27 листопада у Києві відбудеться презентація міжнародної культурної ініціативи United by Art, що поєднує музику, кіно та мистецтво як універсальну мову солідарності. 

Спеціально для "ТиКиїв" авторка проєкту Катерина Кучерова розповіла про процес роботи над проєктом, співпрацю з іноземними митцями та особливі сенси, які об'єднують їхні роботи. А грузинський митець Автанділ Гургенідзе поділився, як та чому створює артоб'єкти, присвячені Україні. 

Насамперед нам хотілося б дізнатися, як з'явилася ідея United by Art. Коли і як ви вирішили втілити цю ініціативу?

Моє професійне життя пов'язане з мистецтвом і культурною дипломатією. Як артмедіаторка та координаторка мистецьких проєктів, я створюю ініціативи, які поєднують мистецтво із суспільними темами, що потребують уваги, співпереживання та діалогу.

Для мене важливо, щоб мистецтво ставало не лише естетичним, а й значущим простором, здатним підіймати актуальні та важливі питання. 

Я є засновницею Арт‑ательє Art Society by KK і офіційно представляю в Україні грузинського митця Автанділа Гургенідзе. За три роки спільної роботи ми з ним створили декілька артоб'єктів, які несуть глибокий зміст та соціальні меседжі.

Ідея проєкту виникла з натхненної розмови з канадським продюсером і митцем Дарсі Атаманом та Автанділом Гургенідзе про створення спільного артоб'єкта, який мав ожити за межами України та показати силу мистецтва у часи війни. Ця розмова стала стартовою точкою для формування культурного формату United by Art, де мистецтво стає мовою міжнародної солідарності.

Автанділ понад 20 років підтримує Україну через мистецтво: картини, публічні проєкти, волонтерські ініціативи тощо. Його мистецтво — це візуальна терапія, що активує внутрішню силу людини до відновлення. Під час війни неодноразово приїжджав до України.

Цьогоріч мені вдалося познайомитися з проєктами Дарсі Атамана, який створив три ініціативи на підтримку України. Перша — документальна стрічка-есей Ukrainian Artists United. Друга — скульптура птаха Trapped in Heaven's Gate з переробленого металу, дерева та уламків війни, зібраних на передовій в Україні, переважно в Херсонській області.

А також артінсталяція All the Love We Cannot Bear,  Articulated — 30 уніформ, вишитих щоденниковими записами українського солдата. Презентація останньої роботи відбулася у вересні 2025 року в Нью-Йорку в офісі UNICEF у рамках 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Також я познайомилася з документальним фільмом української продюсерки Катерини Тимченко PALYANYTSIA. Проєкт передбачав співпрацю з американськими митцями, які створюють мистецтво в контексті війни. 

Над фільмом працювала велика творча команда — режисери Кадим Тарасов, Юлія Большинська у співпраці з автором ідеї Бандитом (Bandit), а також Трістаном Джорджем (Tristan George), Джоном Ешбо (John Ashbaugh) та Раяном Смітом (Ryan Smith). Його презентація вперше відбулася в Каліфорнії цього року.

На мою думку, Катерина змогла зібрати надзвичайну міжнародну команду та створити фільм, який за якістю цілком відповідає рівню світових платформ на кшталт Netflix. 

У цей момент я зрозуміла, що ці окремі ініціативи — Автанділа, Дарсі, Катерини та її команди — можна поєднати в єдину подію, де мистецтво стане мовою солідарності.

Це іноземні митці, які під час війни в Україні приїжджають підтримати нас. Так і сформувався культурний проєкт United by Art, який поєднує фільм, музику та візуальне мистецтво, а далі ці проєкти звучатимуть як голос нашої країни за кордоном.

Ви об'єднали митців з різних країн. Розкажіть про особливості вашої спільної роботи. Що найбільше вразило?

Особливість нашої співпраці полягає в тому, що кожен митець прагне через своє мистецтво говорити голосом України та транслювати його за кордон.

До прикладу, Автанділ Гургенідзе створив унікальні артоб'єкти та прецеденти, яких ще не було у світі. Він — грузинський митець, але вперше у світі розписав українські БпЛА, а також вручну пензликом — великий літак АН‑24. Його артпанно, створене з HPL-панелей у колаборації з українською компанією "Будзірка", також є унікальним ноу‑хау. 

Мене надзвичайно вражає, що навіть у часи війни, коли ракети руйнують наші міста, разом з іноземними митцями ми створюємо нове мистецтво в Україні — невпинно відроджуючись, як птах Фенікс, демонструючи силу, стійкість і мужність нашого народу.

Фільм PALYANYTSIA вразив мене емоційною глибиною. Українсько‑американська команда зібрала найщиріші моменти, які торкаються серця кожного глядача. Це фіксація реальних людських історій війни, переживань, втрат та сили духу українців.

Проєкт Дарсі Атамана Ukrainian Artists United через музику допомагає відчути глибокі переживання українських митців, а його роботи були представлені в Канаді та на міжнародних платформах, що дає можливість голосу України звучати за межами нашої країни.

Кажуть, мистецтво зрозуміле без слів. Ваш проєкт — про дуже конкретний український досвід. Наскільки, на вашу думку, іноземні глядачі здатні "зчитати" наш досвід?

Іноземні глядачі здатні відчути та "зчитати" український досвід через мистецтво, особливо коли воно створене з глибокою емпатією та живим переживанням. 

Митці, з якими я співпрацюю, свідомо приїжджають до України, створюють тут унікальні проєкти та потім повертаються до своїх країн, передаючи емоції та важливі меседжі, які резонують із тим, що відбувається в Україні. Завдяки цьому іноземна аудиторія може відчути українську реальність серцем і глибше зрозуміти наші виклики.

Сьогодні Україна не може мовчати. Мистецтво має силу впливати, змінювати та бути актом свободи. Якщо ми хочемо, щоб люди діяли, треба змусити їх відчути. Саме це роблять фільми, мистецтво і музика.

Де ще, окрім України, ви плануєте презентувати проєкт? Який меседж ви б хотіли донести до іноземної аудиторії?

У 2026 році ми попередньо плануємо презентувати United by Art у Канаді, а також розглядаємо можливість показів у кількох європейських країнах. Проєкт має потенціал масштабуватися: до нього можуть долучатися інші митці, які створюють творчі чи культурні роботи на підтримку України.

Місія цього проєкту — формувати культурний фронт солідарності. Ми говоримо різними мовами, живемо в різних країнах, але мистецтво нас об'єднує. Через мистецтво ми маємо силу впливати, змінювати, бути актом свободи. Митці, які привозять свої роботи в інші країни, доносять світові правду про події в Україні та закликають світ підтримувати нашу країну.

Крім того, через культурні проєкти значно легше підіймати важливі соціальні теми — війни, гуманітарні кризи, голод та інші виклики — і робити їх зрозумілими й відчутними для міжнародної аудиторії.

Ви вже багато років підтримуєте Україну та створювали різні артоб'єкти тут. Розкажіть, будь ласка, чим ви надихаєтеся в Україні? 

Україна для мене — це відображення тих реалій, що відбуваються у Сакартвело (Грузії): зміни, труднощі, прагнення. Це не лише географія, а й люди, і натхнення. Усе це — не щось ефемерне, а сама повсякденність, наповнена прагненням і дією.

Створюючи проєкти в Україні, я відчуваю єднання наших зусиль і бачу в цьому свою солідарність, вдячність і підтримку.

Усі мої проєкти в Україні для мене мають особливе значення та важливі. Після 2022 року в них з'явилося ще більше надії та відповідальності.

Сила командної роботи з Арт-ательє Art Society by KK та енергія людей, які бачать мій арт, приймають його й розділяють цей процес, надихають мене.
Як художник, я глибоко ціную це та щасливий, що навіть у такі складні часи люди зберігають у собі красу, людяність і любов.

Ще у 2015 році ви розписали літак Ан-24. А після повномасштабного вторгнення росії в Україну ви розписували безпілотник. Зараз виглядає символічно, що через 10 років після цивільного літака довелося працювати з військовою технікою. Яким був процес розпису?

Процес розпису завжди починається з технічної старанності, але включає й символічний вимір. Кожен проєкт був особливим.

Літак Ан-24 у 2015 році я розписав повністю пензликом — він став унікальним серед інших робіт: і фарби, і підхід були іншими, масштабнішими, і це було зроблено вперше у світі. Ніхто раніше не розмальовував літак пензликом!

Робота з безпілотником виявилася складнішою — вимагала більше деталей і точності, кожен етап був непростим. І там, і тут процес тривав близько двох тижнів.

Якщо розпис Ан-24 став маніфестом цивільної авіації, то розпис дрона у 2024 році — це маніфест на честь держави, що захищається, і громадян, які борються за свою країну та зберігають державність в ім'я дітей, предків і друзів.

Які ваші роботи можна буде побачити на United by Art?

На майбутньому заході буде представлена серія моїх українських проєктів. А також виставка, що включає кілька робіт, створених із 2022 року до сьогодні.

Які ваші улюблені місця в Києві? Чи є ті, що стали місцем сили?

Сила цього міста — у його цілісності, у людях, у їхньому внутрішньому стрижні та волі. Україна загалом зачаровує своєю внутрішньою красою.

Що стосується Києва — важко виокремити конкретну локацію. Тут усе — це гра світла, руху й настрою. Я говорю це як художник, як фотограф, як людина, яка любить спостерігати й споглядати.

Відвідай презентацію United by Art у Києві

• 25 листопада, 13:00 — КНУ ім. Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60. Реєстрація за посиланням
• 27 листопада, 18:00 — простір BUDZIRKA, Київ, вул. Новозабарська, 2/6. Реєстрація за посиланням

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter