Чому варто відвідати виставку "Скарби Криму. Повернення"

Фото: mcip.gov.ua

З 4 липня в Скарбниці Національного музею історії України діє виставковий проєкт "Скарби Криму. Повернення". "ТиКиїв" розповідає історію цієї експозиції. Чому її варто відвідати?

Проєкт цей без перебільшення унікальний, позаяк представлені в ньому експонати — те саме "скіфське золото", яке 10 років перебувало в справжньому російському полоні та лише внаслідок спільних і справді титанічних зусиль української дипломатії повернулося в Україну.

А почалося все з того, що німецькі археологи, які багато років разом з українцями проводили розкопки в Криму, запропонували провести в Європі велику виставку знахідок пізньоскіфської, грецької, сарматської та готської культур. 4 липня 2013 року в Рейнському крайовому музеї Бонна відкрилася експозиція "Крим — золотий острів у Чорному морі". На ній було представлено понад 2 тис. унікальних експонатів із п'яти українських музеїв: Національного музею історії України в Києві, Центрального музею Тавриди, Керченського історико-культурного заповідника, Національного заповідника "Херсонес Таврійський" та Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Серед тих експонатів були зразки грецької архітектури, китайські скриньки, сарматське золото, римські монети, єгипетські скарабеї, прикраси гунів та готів, датовані з V ст. до н. е. по V ст. н. е., знайдені на території південної України та Криму.

З Бонна експозиція 2014 року переїхала до археологічного музею Амстердама під назвою "Крим: золото й таємниці Чорного моря", і в червні 2014-го мала повернутися в Україну. Але тим часом росія анексувала Крим і заявила Нідерландам, що українські експонати мають бути доставлені в Ермітаж… Водночас український Мінкульт вимагав повернення артефактів до київського Музею історії України.

Розгублені нідерландці вирішили подовжити виставку до листопада 2014 року і тим часом звернулися до юристів.

У результаті "Скіфське золото", відправили у запасники музею Алларда Пірсона, а питання щодо права власності перенесли до суду.

21 січня 2015 року Україні повернули аж 19 експонатів: золотий скіфський шолом, золотий меч та піхви до нього, а також сарматські прикраси.

У грудні 2016 року суд в Амстердамі відповідно до закону про спадщину постановив передати кримські скарби Україні, але "музеї Криму", за якими стояла, звісно, росія, подали касаційну скаргу до Верховного суду Нідерландів із проханням скасувати рішення Апеляційного суду.

І лише 9 червня 2023 року завдяки неймовірній роботі українських дипломатів Верховний суд Нідерландів все ж відхилив касаційну скаргу кримських музеїв, і 565 експонатів зі страховою вартістю 1,5 млн євро передали Україні.

Не тільки золото

Отже, що ж можна побачити в чотирьох залах експозиції "Скарби Криму. Повернення"?

Якщо ти сподіваєшся побачити те саме "скіфське золото", то трішки розчаруємо: саме золотих речей на виставці не так багато. Просто "золотом" європейці назвали ці експонати через їхню високу історичну цінність. А вона й справді вражає.

От, наприклад, китайська лакована скринька з Усть-Альми, яку виготовили аж в І ст. н.е!

Чи один із найголовніших експонатів виставки — акротерій — скульптура змієногої богині, що уособлює морське чудовисько Сциллу чи праматір скіфів: вона народжена І-ІІ ст. н. е. і свого часу була візитівкою Керченського заповідника.

Інші експонати — це давньогрецькі, давньоримські, пізньоскіфські, сарматські, гунські та готські артефакти, датовані V ст. до н. е. — VI ст. нашої ери, знайдені упродовж ХІХ–ХХІ ст. під час археологічних досліджень Криму.

Артефакт, датований IV ст. до нашої ери. — "золота зграйка" металевих рибок, які були прикрасою для кінської вузди. Оскільки коней давні скіфи ховали разом із господарями, рибки мали підказати їм, куди прямувати на тому світі.

Багато серед експонатів і фрагментів військових поховань: наприклад, золоті накладки, які мають вигляд обличчя людини: їх клали в гробниці воїнів, які були відзначені почестями.

Інші золоті речі експозиції — пластинки-аплікації, які нашивали на одяг, комплекс золотих прикрас з Усть-Альмінського городища часів Нової Скіфії (I ст. до н. е. — IV ст. н. е.), бронзове скіфське навершя "Дракон пожирає тварину" (V-VI ст. до н. е.), золоті прикраси з некрополя Джург-Оба (I-VI ст. н. е.).

Також серед експонатів — стародавні античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси (медальйони, браслети, намиста), посуд (глеки, кухлі, келихи), свічники, курильниці, амулети, вівтарі, фрагменти античної архітектури, прикраси пізньоскіфського та гунського часу, бронзовий посуд римської доби, китайські предмети I тис. до н. е. тощо.

Є тут і грецький бог кохання Ерот: йому орієнтовно 2000 років.

Низка готських і гунських старожитностей відноситься вже до епохи Великого переселення народів (від ІІІ ст. н.е.).

Предмети із заповідника "Херсонес Таврійський" демонструють зразки давньогрецької культури, є артефакти Боспорського царства, що існувало на берегах Керченської протоки.

Загалом у чотирьох залах Скарбниці демонструють понад 1200 років історії Криму.

До проєкту видали спеціальний каталог, щоб відвідувачі могли краще ознайомитися з історією експонатів.

На відкритті виставки перша леді України Олена Зеленська наголосила: "Вірю: так само, як ці скарби, повернеться додому й Крим, щоб бути частиною вільного світу. І тоді скіфське золото повернеться вже до кримських музеїв".

Діятиме виставка щодня з 10:00 до 18:00 аж до остаточної деокупації Криму, після чого колекція повернеться на територію півострова. 

Тож час поки що є, але все ж радимо поспішити!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter