Житло по-київськи: в яких умовах живуть і хотіли б жити кияни

Фото: Freepik

Повномасштабне російське вторгнення змінило ринок столичної нерухомості. За останні три роки Київ втратив лідерство і за вартістю квадратного метра, і за кількістю нових проєктів. Серед причин — розрив між ринковими цінами та можливостями людей, хвиля переміщень із більш небезпечних регіонів і зростаючий запит на власне безпечне та якісне житло.

Компанія Gradus Research на замовлення Української асоціації девелоперів провела опитування, щоб з'ясувати, в яких умовах нині живуть кияни, скільки з них планують придбати нове житло найближчими роками та які ще тенденції формують ринок.

У яких умовах зараз живуть кияни

На сьогодні більшість опитаних (88%) проживають у багатоповерхівках. При цьому власне житло — квартиру або приватний будинок — мають лише дві третини респондентів (66%), решта орендують житло або живуть у родичів.

Цікаво, що, попри не надто високу доступність іпотеки в попередні роки, у столиці вона завжди була важливим інструментом придбання нерухомості. За допомогою кредитування придбали житло 12% респондентів. Решта здебільшого придбала його за власні кошти (47%) або приватизувала (35%), — констатують експерти.

На сьогодні більшість опитаних (45%) живуть у квартирах площею 40–60 кв. м. На одну людину в Києві в середньому припадає 20,3 кв. м, що значно менше, ніж у Європі та США, де на одну людину припадає 42,5 і 69 кв. м відповідно.

Однак при цьому молоді люди задоволені своїми житловими умовами — таких 69%, у той час, як загальний показник для будь-якого віку складає 62%.

Також варто зазначити, що усамітнено серед опитаних живуть лише 8%, а у 81% столичного житла мешкають родини із двох-чотирьох людей. 

Скільки киян хочуть поліпшення житлових умов

Попри високий рівень задоволення сьогоднішніми житловими умовами, переважна більшість киян хотіла б їх поліпшити. Про це сказали 85% опитаних.

Головні причини: 

• 50% — недостатня якість житла (поганий стан будівлі, старі комунікації, планування, відсутність ремонту);
• 34% — замала площа (особливо для родин із дітьми);
• 32% — взагалі не мають власного житла (живуть у родичів або орендують);
• 28% — незадовільний технічний стан (вік будинку, волога, тріщини);
• 26% — низький комфорт життя (слабка інфраструктура, шум, проблеми з безпекою).

Плани на покращення: бажання vs реальність

Попри те, що багато киян (58%) наразі не мають фінансових можливостей поліпшити свої житлові умови, 68% планують придбати нерухомість у найближчі п’ять років.

Експерти також запитали респондентів про доходи, щоб оцінити реальні можливості придбати житло.

За умов, що середньомісячний платіж за звичайну квартиру в пільгову іпотеку "єОселя" становитиме 27 тис. грн і не перевищуватиме 50% сімейного доходу, тих, хто дійсно зможе собі це дозволити, майже в п’ять разів менше — лише 12%.

Масове прагнення покращити житлові умови — це сигнал для ринку та держави. Кияни прагнуть нової якості життя. Але для цього потрібні фінансові інструменти (доступна іпотека, оренда з викупом), оновлення житлового фонду, реновація старого житла і державна підтримка. Тим часом кияни розв'язують житлові питання своїми силами, — кажуть представники Української асоціації девелоперів.

Більшість опитаних планують придбати квартиру (37%), 18% респондентів хочуть приватний будинок, а решта сподівається поліпшити житлові умови шляхом ремонту або оренди.

Водночас лише 10% із них (близько 2,5% населення Києва) мають намір зробити це вже наступного року. Експерти зазначають, що це свідчить про обмежений попит у короткостроковій перспективі.

Також вони відзначають, що показник виглядає реалістично в контексті інших джерел. За оцінками платформи OLX та опитувань ринку 2024–2025 років, в Україні до 2,4 млн людей потенційно планують купівлю житла, а Київ традиційно зберігає частку 15–20% цього попиту.

Результати проведеного опитування свідчать, що лише 5–7% мають достатній дохід для самостійного придбання житла без залучення зовнішнього фінансування.

Скільки киян планують брати іпотеку

Щоб придбати власне житло протягом наступних п'яти років, багатьом доведеться звернутися до іпотеки — таких серед опитаних 49%.

Однак не всім охочим вдається отримати кредит: на складнощі з цим скаржаться 23%. Особливо багато труднощів відчуває молодь: попри значну переорієнтацію державної програми "єОселя" на цю вікову групу, люди 18–34 років поки не можуть взяти банківський кредит у 38% випадків.

Решта зможе дозволити собі житло за умови закінчення бойових дій, зниження відсоткових ставок із гарантією їхньої фіксації, а також розвитку державних програм підтримки іпотеки та зменшення розміру першого внеску.

Хоча попит на придбання готового житла з початком повномасштабного вторгнення впав удвічі, директор дивізіону "Ковальська Нерухомість" Ігор Суботенко каже, що в майбутньому він зростатиме. Серед причин, що стимулюють попит, — придбання житла українцями, які переїхали з більш небезпечних регіонів, і дія державних програм, які дозволяють покращити житлові умови завдяки пільгам, компенсаціям і кредитуванню "єОселя".

Звідки кияни планують брати кошти на житло

Більшість опитаних киян (52%) планують купувати житло коштом власних заощаджень. Розраховують на іпотеку без продажу наявного житла — 30%, продадуть наявне житло, щоб купити нове, — 29%. Решта планує скористатися розстрочкою від забудовника або поєднати іпотеку з продажем уже наявного житла. 

Розстрочку від девелопера як основне джерело фінансування розглядають люди віком від 34 до 44 років (37%).

Що обмежує попит на купівлю житла

Обмежує попит цілий комплекс бар'єрів. Переважна більшість опитаних киян (78%) вказали на високі ціни на житло.

Це наймасовіший бар'єр серед усіх вікових груп, з особливою концентрацією у категорії 35–44 років (81%), де зосереджений основний попит на нове житло, — кажуть експерти.

Також серед бар'єрів на придбання житла респонденти назвали непрогнозованість будівництва (29%). Це викликає занепокоєння як у молоді, так і в старших респондентів. 23% назвали складнощі з отриманням іпотеки — проблема особливо актуальна для молоді від 18 до 34 років.

До бар'єрів повсякденних потреб та життєвих обставин належать:

• 45% — неможливість одразу заселитися;
• 28% — неможливість одночасно оплачувати оренду й купівлю;
• 41% — неможливість оцінити реальні умови проживання до завершення об'єкта.

Яке житло хочуть кияни

Попри ризики, пов'язані з воєнним станом, придбати житло на первинному ринку готові 33% потенційних покупців, на вторинний ринок орієнтуються 21%, 43% розглядають обидва варіанти.

Серед причин, що стримують інвестиції в новобудови, кияни назвали ризики зупинки будівництва, можливу зміну термінів введення будинку в експлуатацію та неможливість заселитися одразу після покупки.

Критерії вибору житла майже не змінилися — загальна картина дуже близька до довоєнної.

Більшість респондентів віддають перевагу дво- або трикімнатним квартирам. Найбільш бажана площа для двокімнатних помешкань — 56–60 кв. м, для трикімнатних — 81–85 кв. м.

За висотністю частіше обирають будинки від 6 до 9 поверхів. Молоді люди схиляються і до більш високих варіантів: будинки від 10 до 16 поверхів вони обирають так само часто, як і дев'ятиповерхівки.

Сьогодні, як і до повномасштабного вторгнення, ключовими критеріями при виборі житла залишаються інфраструктура навколо та соціальний комфорт.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter