12 січня в історії Києва: арешт Василя Стуса та інших шістдесятників і Тетянин день
Фото заарештованого Василя Стуса
Початок операції "Блок" з масових арештів українських дисидентів та дні народження відомих киян — "ТиКиїв" розповідає про історичні події, які відбулися 12 січня у столиці, або були з нею пов'язані.
Чим ще запам'ятався цей день, хто з відомих киян народився та які свята сьогодні відзначають — читай далі.
Пам'ятні події у Києві 12 січня
- 1972 рік — КДБ розпочало в Україні операцію "Блок" — серію арештів українських дисидентів. Зокрема, у Києві були заарештовані Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Леонід Плющ, Данило Шумук, Микола Плахотнюк, Зіновій Антонюк, Олесь Сергієнко, Іван Коваленко. У Львові — В'ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець. Також арешти проходили в Одесі та інших містах. Загалом у 1972 році по Україні були заарештовані 100 дисидентів. Арешти тривали й у наступні два роки. Приводом для нових репресій стало затримання громадянина Бельгії, члена "Спілки української молоді", Ярослава Добоша, який намагався вивезти за кордон фотокопію "Словника рим української мови" політв'язня Святослава Караванського. Перед цим Добош зустрівся у Києві з кількома шістдесятниками. У КДБ його змусили зізнатися в "антирадянській діяльності" та роботі на "націоналістичні організації".
Відомі кияни, які народилися 12 січня
- Тетяна Давидова (1958 р.н.) — художниця та скульпторка. Народилася у родині художника Володимира Давидова, сестра художника Сергія Давидова. Закінчила Київський художній інститут. Працює у галузі станкового живопису і скульптури. Серед робіт Давидової: картини "Ганна", "Свято", "Блакитний світ", "Філософія спокуси", триптих "Середовище проживання", диптих "Спокій", "Тиша". Також була співавторкою пам'ятника жертвам нацизму на території Бабиного Яру, другий співавтор — її чоловік Павло Боцвін.
- Наталія Мусієнко (1959 р.н.) — культурологиня, мистецтвознавиця, громадська діячка. Написала низку книг і статей, які виходили друком в Україні, США, Канаді та інших країнах. Зокрема, книги "Мистецтво Майдану", Kyiv Art Space, "Мистецтво і політика", "Світло далеких зірок". Виступала ініціаторкою та кураторкою кількох мистецьких проєктів. Особливу увагу Мусієнко приділяє проблематиці мистецтва та культурної спадщини під час війни: виступає з лекціями на радіо, телебаченні та в інших ЗМІ. Є експерткою з культурної спадщини Українського культурного фонду, входить до Національної спілки кінематографістів України та Української Кіноакадемії. Голова правління асоціації випускників Програми імені Фулбрайта в Україні.
- Владислав Гераскевич (1999 р.н.) — перший український скелетоніст, що виступав на Олімпіаді. Почав займатися скелетоном у 2014 році, тренується під керівництвом батька. У лютому 2016-го взяв участь в юнацьких Олімпійських іграх, де посів восьме місце. У 2017 році став першим українським скелетоністом на дорослих чемпіонатах світу, а у 2018-му — першим в Україні скелетоністом, який виборов путівку на Олімпійські ігри. На Олімпіаді у Пхьончхані в тому ж році посів 12 місце. У сезоні 2021/22 встановив особистий рекорд та посів шосте місце на етапі Кубка світу. У 2022 році Гераскевич вдруге виступив на Олімпійських іграх, що проходили у Пекіні — там він став 18-м.
Що відзначають 12 січня
Сьогодні відзначають День українського політв'язня, присвячений усім, хто був заарештований через політичні переконання. Традицію відзначення Дня політв'язня запровадив В'ячеслав Чорновіл у 1975 році, який вирішив влаштовувати щорічні одноденні голодування на знак протесту проти радянських репресій. Дату 12 січня було обрано через те, що саме у цей день радянська влада почала масові арешти шістдесятників, серед яких був і сам Чорновіл. У сучасній Україні у цей день згадують й тих, кого утримувала або досі утримує росія.
Також на 12 січня в Україні тепер припадає День Тетяни — християнської мучениці III століття, яка була страчена через свою віру. Вважається, що Тетяна Римська жила під час правління імператора Александра Севера, коли відбувались особливо жорстокі гоніння на християн. Вона була дочкою римського проконсула, прийняла християнство та не зреклася своєї віри навіть під страхом смерті. Розлючений цим Префект Рима наказав мучити дівчину різними способами, але, за переказами, усі її рани гоїлися. Врешті Тетяну вирішили стратити, а день її смерті став Тетяниним днем.
