21 листопада в історії Києва: десята річниця Революції Гідності і дні народження відомих діячів

Фото: Музей Революції Гідності

"ТиКиїв" знайомить тебе з історією нашого улюбленого міста. Щодня ми розповідаємо, хто з відомих киян народився у цей день та які цікаві події відбувалися у столиці в минулому.

21 листопада запам'яталося українцям як день, в який почалися дві знакові революції — Помаранчева та Революція Гідності. Також цього дня в Києві народилися відомі українські діячі. 

Детальніше про цей день в історії читай нижче.

Пам'ятні події в Києві 21 листопада

• 2004 рік — в Україні відбувся другий тур виборів Президента України. Системні фальсифікації на користь Віктора Януковича стануть приводом для Майдану і згодом для переголосування другого туру. 21 листопада о 20:40 на Майдані Незалежності близько 20 тис. прихильників кандидата в президенти Віктора Ющенка почали акцію з оприлюднення підсумків паралельного підрахунку результатів другого туру виборів. Це стало початком Помаранчевої революції.

• 2013 рік — початок Революції Гідності. 21 листопада на Майдані Незалежності вперше зібралися протестувальники проти рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Згодом протести, які відбувалися у формі мітингів, демонстрацій, студентських страйків, внаслідок силового втручання влади переросли у революцію.

Відомі кияни, які народилися 21 листопада

• Вільям (Вільгельм) Беренштам (1839-1904 рр.) — український громадський діяч, педагог, учений-археолог, активний співробітник газети "Киевский телеграф" і журналу "Киевская старина". У січні 1861 року підписав листа викладачів недільних шкіл до Тараса Шевченка з подякою за надіслані примірники "Кобзаря". Все життя усно і друковано пропагував твори Шевченка. Навіть в умовах дії Валуєвського циркуляра та Емського указу домігся перевидання "Кобзаря" в Петербурзі (1883 р.). В 1890-х роках брав участь в організації панахид по Шевченку в Петербурзі. А також був упорядником його творів, виданих у 1883 і 1884 роках там же. 

• Ян Френкель (1920-1989 рр.) — радянський композитор-пісняр, народний артист СРСР. Свою першу пісню "Шёл пилот по переулку" написав у 1942 році, проте по-справжньому відчув покликання композитора-пісняра лише у 1960 роки, коли здобула популярності його пісня "Годы". У 1969 році завдяки ідеї Марка Бернеса з'явилася відома пісня "Журавли" на вірш Расула Гамзатова. На початку 1970 років брав участь у складі журі популярного телевізійного конкурсу "Алло, ми ищем таланты!". Автор музики до 60 кінофільмів, серед яких українські стрічки: "Вигідний контракт" (1979 р.), "Подвиг Одеси" (1985 р.).

• Михайло Чепик (1920-1972 рр.) — український живописець, член Спілки художників УРСР.  Працював у галузі тематичної картини й пейзажу. Найбільш відомі його тематичні роботи: "У забої" (1957 р.), "Висотники" (1960 р.), "Велика скорбота" (1964 р.), диптих "Хлібороби" (1970 р.), "Ранок" (1970 р.), "Доменщики", "Шахтарі", "Хокеїсти". Роботи художника зберігаються у збірках Київської національної картинної галереї, в багатьох художніх музеях України та росії, а також у приватних збірках України, росії, Великої Британії, США.

• Тетяна Назарова (1933-1976 рр.) — українська мовознавиця, кандидатка філологічних наук. Займалася питаннями фонетики, діалектології, міжмовних контактів, лінгвогеографії. Одна з авторів і редакторів "Атласу української мови" — зібрання лінгвістичних карт, на яких відбито поширення явищ української мови. Співавторка хрестоматії "Говори української мови. Збірник текстів" (1977 р.). Працювала над підготовкою українських матеріалів до загальнослов'янського лінгвістичного атласу.

• Сергій Якутович (1952-2017 рр.) — український художник, графік, книжковий ілюстратор, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України. У доробку майстра ілюстрування 160 видань, серед яких 17 томів модерної української літератури. З ілюстраціями Сергія Якутовича побачили світ книги, які стали вагомим здобутком національної культури, отримали широке визнання шанувальників книжкового мистецтва як в Україні, так і за її межами. Видання роману Ліни Костенко "Берестечко", ілюстроване Сергієм Якутовичем, було визнано найкращою ілюстрованою і художньо оформленою книжкою, представленою на виставці-ярмарку в Ахгабаді. Вартий уваги внесок митця і в кінематограф. Сергій Якутович брав участь як головний художник у створенні фільму Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу", а також стрічок "Ще як ми були козаками", "Загублений рай" (за Миколою Гоголем), "Останній гетьман". 2005 року долучився до створення фільму Володимира Бортка "Тарас Бульба".

• Андрій Єрмак (нар. 1971 р.) — український державний діяч, політик, правник, кінопродюсер. З 11 лютого 2020 року — керівник Офісу Президента України Володимира Зеленського. Був призначений політичним радником президента в Нормандському форматі. Після 24 лютого 2022 року Єрмак активно включився у співпрацю з міжнародними партнерами щодо постачання Україні гуманітарної допомоги та озброєння. 21 вересня 2022 року Андрій Єрмак був одним з відповідальних за обмін полонених азовців на Медведчука в Туреччині.

• Михайло Бриних (нар. 1974 р.) — український журналіст, письменник, есеїст, теле- та радіоведучий, редактор. Автор романів "Реальна ніжність вирваного серця", "Електронний пластилін", трилогія "Шахмати для дибілів", "Хліб із хрящами". Тривалий час працював на телебаченні, зокрема, як редактор програми "КІН" (СТБ), редактор програми "Життя видатних дітей" (СТБ), автор культурницьких рубрик у ранковій програмі "Чайник" (СТБ), журналіст програми "Доброї ночі, Україно" (телекомпанія "Ера", УТ-1), редактор програми "Не всі вдома" (1+1), ведучий інтелектуального ток-шоу "Остання барикада" (1+1), сценарист програми "Земля в ілюмінаторі" (К1). Автор, режисер і сценарист документальних фільмів "Підземний подзвін" (2006 р.) та "Сало для українців" (2006 р.). Сценарист фільму "Іловайськ 2014. Батальйон Донбас" (2019 р.).

• Катерина Косьяненко (нар. 1978 р.) —  українська художниця, заслужений художник України. Працює в галузі станкового малярства, у театрі та кіно, пише ікони. Найчастіше створює живописні серії: "Тіні забутих предків" (2001-2002 рр.), "Календар" (2003-2005 рр.), "Оболонські святі" (2012-2013 рр.), Sweets and Spicies (2013 р.), "Мамаї та Мамаївни", "Графіті для Анни" (2016 р.), "Земля" (2016 р.), "Кияни та гості" (2017 р.), "Казки" (2018-2020 рр.), TERRA (2018 р.), "Список кораблів" (2019-2020 рр.), серія Victory, присвячена подіям російсько-української війни (2022-2023 рр.). Авторка графічних серій "Київ" та "Париж" (обидві – 2017 р.). Персональні виставки експонувалися в галереї Les Visages de nos Villes та Культурно-інформаційному центрі України в Парижі, Національному заповіднику "Софія Київська", Музеї історії Києва, Музеї книги і друкарства України, Національному художньому музеї образотворчого мистецтва України, Національному музеї народного мистецтва ім. Й. Кобринського (Коломия) та численних мистецьких галереях країни та закордоння.

• Іван Семесюк (нар. 1979 р.) — український художник, письменник, поет, музикант, культурний діяч, автор медійних проєктів. Брав активну участь у Революції Гідності, був одним з її рупорів у соціальних мережах. Учасник "Мистецького Барбакану", що виник як майданчик для творчого та фізичного спротиву владі Януковича під час Революції Гідності. Під час силового протистояння Барбакан слугував технічною базою для виробництва коктейлів Молотова та місцем перепочинку. З 2008 до 2021 року Іван Семесюк займався створенням текстильних картин. Його цикл "Бандерики — зворушлива хунта" знаходиться у колекції Музею Революції Гідності, а також у багатьох приватних колекціях України та за кордоном. Іван є засновником power country гурту "Пирятин", а також членом музичної alternative folk формації Ukie'z. У 2014 році у видавництві "Люта справа" вийшла перша книжка Семесюка "Щоденник Україножера". У 2015 році "Люта справа" видала повість "Еволюція або смерть. Пригоди павіана Томаса", що дістала міжнародну премію в царині нонконформістської літератури — Премію імені Олеся Ульяненка. У 2016 році в тому ж видавництві видано її продовження під назвою "Фаршрутка", а у 2019 збірку ліричної поезії "Серце апачі".

Що відзначають 21 листопада

Сьогодні в Україні — День гідності та свободи. Його відзначають на честь початку двох революцій — Помаранчевої та Революції гідності.

Також 21 листопада — День Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Це свято започаткували у 2017 році замість Дня високомобільних десантних військ.

За новим церковним календарем сьогодні православні віряни святкують Введення в храм Пресвятої Богородиці. Його ще називають Третя Пречиста. Свято присвячене Діві Марії та вважається одним із найважливіших у календарі.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter