23 січня в історії Києва: наймолодший чемпіон світу з шахів та інавгурація Віктора Ющенка
У цей день 18-річний українець став наймолодшим чемпіоном світу з шахів, а Віктор Ющенко вступив на посаду президента України — "ТиКиїв" розповідає про історичні події, які відбулися 23 січня у столиці або були з нею пов'язані.
Чим ще запам'ятався цей день, хто з відомих киян народився та які свята сьогодні відзначають — читай далі.
Пам'ятні події 23 січня
- 2002 рік — 18-річний українець Руслан Пономарьов став наймолодшим чемпіоном світу з шахів за версією ФІДЕ. Титул гросмейстера він здобув у віці 14 років, ставши на той момент наймолодшим гросмейстером у світі. У фінальному матчі чемпіонату Пономарьов грав з іншим українським гросмейстером, 32-річним Василем Іванчуком, який посідав четверте місце у світовому рейтингу. Вже у першій партії фіналу 18-річний гравець вирвався вперед, а потім закріпив свою перевагу та завоював чемпіонство з остаточним рахунком 4,5-2,5.
- 2005 рік — відбулась інавгурація третього президента України Віктора Ющенка. Його обранню на посаду президента передували масові протести проти скандального рішення ЦВК віддати перемогу у виборах Віктору Януковичу, попри численні порушення виборчого процесу. Зрештою Ющенко та його прихильники домоглися свого — склад ЦВК був змінений та оголошено про додаткове голосування у другому турі президентських виборів. Ющенко здобув у ньому перемогу, отримавши 51,99% голосів. Інавгурація нового президента відбувалася як традиційно у Верховній Раді, так і на Майдані Незалежності, де були присутні десятки тисяч учасників Помаранчевої революції.
Відомі кияни, які народилися 23 січня
- Богдан Ханенко (1849-1917 рр.) — колекціонер старовини та творів мистецтва, меценат, промисловець. Обіймав посаду мирового судді у Санкт-Петербурзі, був членом Варшавського окружного суду, а вийшовши у відставку, подорожував у Західній Європі. У Києві оселився у 1880-ті роки разом з дружиною Варварою, дочкою відомого цукропромисловця Миколи Терещенка. Був членом Київського товариства старожитностей і мистецтв та Історичного товариства Нестора Літописця. Протягом 40 років подружжя Ханенків зібрало унікальну колекцію витворів мистецтва та предметів старовини. Богдан Ханенко власним коштом видавав наукові каталоги, фінансував археологічні дослідження у Києві та по Україні. А у 1890-х очолив організацію першого публічного музею у Києві (зараз — Національний художній музей України), куди передав значну частину своєї колекції. Напередодні своєї смерті меценат довірив дружині передати громаді Києва сімейну колекцію мистецьких творів, а згодом — маєток, бібліотеку та прибутковий будинок поруч. Варвара виконала волю чоловіка та передала колекцію до Музею мистецтв Української академії наук. У радянські часи музей націоналізували, і він довгий час мав назву "Київський музей західного і східного мистецтва". Зараз це — Музей Ханенків.
- Михайло Донець (1883-1941 рр.) — співак, один із провідних солістів Київської опери. Співати почав ще у дитинстві, але через смерть обох батьків був змушений піти навчатись у військову школу на фельдшера. Відбувши військову повинність, повернувся до музики: брав уроки у майстрів вокалу та почав виступати на сцені. 1905 року Донця зарахували до Київської опери, а вже наступного його запросили до москви, де він здобув собі ім'я. У 1913 році повернувся до України вже у статусі знаменитості: кожна його поява на сцені ставала подією у культурному житті міста. Під час Першої світової війни служив фельдшером у київському шпиталі, а після революції у росії став одним з найактивніших засновників українського оперного театру. На початку Другої світової війни Донця заарештувало НКВС — його звинуватили у контрреволюційно-націоналістичній діяльності й підозрі у шпигунстві. Під час допитів співак не визнав себе винним, слідчі теж не довели його "злочинної" діяльності. Попри це, його так і не випустили на волю. А у вересні 1941 року в київських тюрмах за наказом наркома держбезпеки розстріляли усіх в'язнів. Ймовірно, серед них був і Михайло Донець.
Що відзначають 23 січня
У цей день у світі святкують День ручного письма або ж День почерку, який підкреслює важливість навички писати від руки. Цей день заснувала Асоціація виробників письмових приладів у 1977 році у зв'язку з тим, що мистецтво каліграфії та ручного письма почали втрачатись через розповсюдження друкарських машинок, а згодом — і комп'ютерів. Датою святкування обрали 23 січня — день народження президента Конгресу США Джона Хенкока, який у 1776 році поставив на Декларації про незалежність величезний каліграфічний підпис, що був у кілька разів більшим за автографи інших конгресменів.