Як арбористи та науковці рятують вікові дерева-пам'ятки у Києві
Фото: facebook.com/zelenbud
У "Київзеленбуді" розповіли, як у Києві лікують вікові дерева, що мають статус об'єкта природно-заповідного фонду.
Спочатку на кожну пам'ятку природи роблять окрему технологічну карту для її лікування. Ці документи розробляють фахівці ботсаду імені Гришка на основі моніторингу стану вікових дерев.
Зокрема, при розробці карти враховують такі фактори як: причини погіршення стану дерева залежно від місця його розташування та рівня забрудненості повітря навколо; поширення шкідників та хвороб та їхня роль в ослабленні дерева; взаємодія з екосистемою — тваринами та навколишнім середовищем.
До лікування вікових дерев залучають фахівців-арбористів. Для покращення стану ботанічних пам'яток вони проводять такі заходи:
- зрізають сухі гілки та такі, що перетинаються;
- видаляють плодові тіла грибів, що часто живуть у старих деревах;
- зачищають та обробляють фунгіцидами уражені місця тощо.
При цьому, згідно з нормами, видалення сухостою слід проводити, коли дерева перебувають у стані фізіологічного спокою: після опадання листя і до початку сокоруху. Це значно зменшує негативний вплив на рослину, ніж обрізка під час вегетації.
Усього у столиці 18 таких ботанічних пам'яток природи місцевого значення. Це дуби "Сирецький", "Віковий", "Перунів", "Довгожитель", "Партизанський", "Янати", "Котова", "Красень", "Вікове дерево дуба-красеня", "Віковий дуб Кащенка", а також "Катальпа красуня", "Святошин клен", "Вікове дерево груші", "Група вікових дерев береки", "Віковий велетенський екземпляр тополі чорної", "Сосна Нестерова", "Гнілецька верба" та "Велетень заплави".
Докладніше про те, як лікують кожне з цих дерев, можна дізнатися на сайті "Київзеленбуду".
Нагадаємо, у місті Боярка під Києвом провели операцію з порятунку стародавнього дуба, якому майже 260 років. У його стовбурі облаштували домівки для кажанів та дрібних птахів.
