Як лідери думок формують культуру свідомого ставлення до тварин: розповідають Зезюлін та Донскіх на форумі "Зоосвідомі"
Форум "Зоосвідомі" у Києві. Фото надано організаторами
Буквально кілька років тому теми адопції, стерилізації чи відповідального ставлення до тварин залишалися переважно всередині зооспільноти. Та вже сьогодні вони дедалі частіше звучать і в публічному просторі — через особистий досвід і щоденну присутність тварин у житті лідерів думок. На всеукраїнському форумі "Зоосвідомі" про силу особистого прикладу й етику адопції говорили Дмитро Зезюлін, фронтмен гурту LATEXFAUNA, та Ігор Донскіх, впливовець, громадський діяч, петбатько.
Редакція "ТиКиїв" ділиться їхнім баченням власних ролей у формуванні культури відповідальності перед тваринами.
Дмитро Зезюлін, фронтмен гурту LATEXFAUNA
Дмитро зазначає, що з першого дня існування LATEXFAUNA найпопулярнішим залишається запитання про назву. Одна з причин, чому гурт називається саме так: ми всі дуже любимо тварин.
Це можна легко простежити у наших піснях — там фігурує щонайменше 25 назв різних тварин. Я щиро рекомендую авторам додавати такі згадки у тексти. Вони оживляють пісні та роблять їх виразнішими. Наш другий альбом навіть називається Senbernar, він теж сповнений цієї теми, — зауважив Дмитро Зезюлін.
Також Дмитро додав, що майже кожен з учасників гурту є петперентом. Вони разом з домашніми улюбленцями ховаються від обстрілів і планують спільний час. Тварини — повноцінна частина життя.
Ця любов до чотирилапих органічно трансформувалась у конкретні дії. Ми не планували спеціально говорити про тварин голосно, все народилось з простого бажання допомогти їм під час морозів минулої зими. Це особливо складний час для безпритульних тварин, коли навіть найменша небайдужість може допомогти у виживанні. Механіка нашої активності була така: наші слухачі викладали відео допомоги тваринам з тегом LATEXFAUNA, а ми у відповідь надсилали їм наш мерч як вдячність за проявлену зоосвідомість. Ініціатива отримала великий відгук серед авдиторії, дехто долучався до неї неодноразово, — зазначає Зезюлін.
Останнім часом у суспільстві часто сперечаються про те, що хтось повторив чиюсь ідею. У цьому разі ми офіційно заявляємо: будь ласка, повторюйте нашу ідею! Якщо ви маєте свою авдиторію, підказуйте їй, як можна легко турбуватись про тварин, — додає Дмитро.
На думку Дмитра, саме прості й повторювані дії здатні змінювати поведінку людей. Коли турбота про тварин стає частиною повсякденного життя, вона поступово перетворюється на суспільну норму.
Якщо для Дмитра Зезюліна розмова про тварин органічно народилася через творчість і спільноту слухачів, то для Ігоря Донскіх поштовхом стала історія адопції Андрійка. Саме вона змінила його погляд на те, як варто говорити про тварин і чому жалість не завжди допомагає знаходити їм дім.
Ігор Донскіх, впливовець, громадський діяч, петбатько
Я ніколи не планував брати кота з інвалідністю, але два місяці тому в моєму житті з'явився Андрійко. У нього немає очей, але ця умовність взагалі ніяк не впливає на нашу взаємодію. Так, йому знадобився час, щоби зорієнтуватись у квартирі, але зараз у нього життя звичайного повноцінного кота: він так само бавиться з іграшками, застрибує на столи та гріється на сонці. Звичайно, йому було важко, але я намагаюся зробити все, щоб зараз йому було добре, — каже Донскіх.
Притулки часто транслюють своїх тварин через жалість. Такий контент викликає у Донскіх бажання підтримати їх тут і зараз, але він не спонукає до адопції.
Я зрозумів, що не приймаю довгострокові рішення з жалості. Це і зачепило мене під час вибору — кураторка притулку не маніпулювала інвалідністю Андрійка, а навпаки, показала мені його як особистість з власною історією. Екологічна комунікація і свідомий підхід до життя — загалом моя тема. Раніше я досліджував питання інклюзивності в контексті людей, а тепер розширив цю рамку, — зазначає Ігор.
Мені хочеться, щоб у фокусі були історії тварин, їхнє рутинне життя, яке вони продовжують жити попри все те, що їм довелося пережити. Не варто показувати тварину як проблему, яку терміново потрібно розв'язати, — зауважив Донскіх.
На думку Ігоря, це стосується і взаємодії з лідерами думок.
Не зводьте їх до просто каналів з великою авдиторією. Запрошуйте медійних людей у притулки, знайомте їх з тваринами, показуйте їхні "метчі". Так люди бачитимуть живі емоції й бажатимуть повторити такий досвід. Я впевнений, що коли ми дійсно бачитимемо в кожній тварині насамперед особистість, свідомих рішень про адопцію ставатиме більше, — додав Ігор.
Лідери думок крок за кроком усе частіше актуалізують важливість відповідального ставлення до тварин. Завдяки їхній свідомості та щирій комунікації ця тема охоплює ширшу аудиторію і отримує належну увагу.
Раніше ми розповідали, що 9 червня в інноваційному парку UNIT.City у Києві вдруге відбувся всеукраїнський форум "Зоосвідомі" — щорічна платформа для обговорення та пошуку сталих рішень у сфері добробуту тварин.
Читай також: У Києві відбувся форум "Зоосвідомі": що обговорювали
