Якість води у кранах київських осель: звідки беруть, як очищують та перевіряють
Фото: "Укрхіманаліз"
Щороку 18 вересня відзначають Всесвітній день моніторингу якості води. Його започаткували у 2003 році за ініціативи американської організації Clean Water Foundation разом із Міжнародною асоціацією водопостачання.
Однією з головних екологічних проблем сьогодення є забруднення річок, озер і підземних вод. В умовах повномасштабної війни ці виклики стають особливо гострими й для України.
"ТиКиїв" зібрав аналітику про стан та якість води у Києві, а також фінансування місцевого водоканалу.
Стан води у Києві
У "Київводоканалі" запевняють, що вода у столиці під постійним контролем та відповідає державним санітарним нормам. Якість водопостачання у централізованій системі перевіряють цілодобово:
- щодня — за 22 показниками;
- щомісяця — за 52;
- щороку у розширеному спектрі — за 76.
За словами фахівців, контроль якості здійснюється на всіх етапах — від очисних споруд Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій та до розподільної мережі.
На артезіанських помпових станціях перевірка проводиться у свердловинах та на виході зі станцій, а у розподільчих водопровідних мережах — за якістю стежать у 35 контрольних точках міста щоденно без вихідних.
Загалом головна лабораторія "Київводоканалу" щодня аналізує понад 70 проб. Також додаткові перевірки проводять державні органи.
Водозабір для підготовки питної води та подачі її у централізовану систему здійснюється з трьох джерел:
- річка Дніпро — 30%;
- річка Десна — 60%;
- артезіанські джерела — 10%.
Результати лабораторних досліджень можна переглянути на сайті, їх публікують щопонеділка.
Цвітіння води влітку
Влітку комунальники зіштовхуються з черговим викликом — вода у водоймах стає зелена, з'являється неприємний запах та плями. Це нормальне явище і відбувається воно через вплив підвищеної температури води, прямих сонячних променів та надлишку біогенних речовин, які потрапляють у воду з поверхневим стоком або природним шляхом.
Фахівці щороку враховують всі сезонні явища у технологічній схемі водопідготовки. Тому у столичних водоймах проводять трирівневе очищення: механічне, біологічне та використовують біопрепарати ("Авелайф" і "Хлорела"). Завдяки цьому кількість ціанобактерій скорочується майже вдвічі, а також покращується екосистема.
Головний технолог "Київодоканалу" Любов Нагорняк заявила, що показники якості водопровідної води залишаються стабільними протягом десятиліть та відповідають держстандарту.
Для очищення води використовують тонни реагентів й коагулянтів на добу, ставлять заслони на грабельних спорудах водозаборів, а також відбирають воду тільки в нижніх шарах річок.
Водночас фахівці давно наголошують на необхідності заборони використання фосфатовмісних мийних засобів, скидання неочищених стоків у Дніпро та його притоки й демонтаж незаконних гідроспоруд, зменшити процес цвітіння води.
Фінансування у 2024 році
Під час війни водопровідна галузь зіткнулася з колосальним недофінансуванням, яке вже сягнуло 26 мільярдів гривень. А тарифами покривається лише 70% наявних витрат.
Згідно з фінансовим звітом "Київводоканалу" за дев'ять місяців 2024 року, компанія витратила на виробництво та реалізацію продукції більше, ніж отримала доходу.
Загалом "Київводоканал" отримав 3 635 754 гривень, а витрати сягнули 4 002 592 гривень. Загальні збитки — 207 212 гривень.
Нестача фахівців
Станом на 1 січня 2025 року загальна кількість працівників "Київводоканалу" становила 6315 людей, з яких 2629 — жінки. У січні 2024 року співробітників було на 46 більше — 6361 людина.
У березні 2025 року у компанії скаржилися на гострий дефіцит фахівців, що пов'язано з відсутністю повноцінного бронювання працівників. Там зауважили, що загрози серйозні — навіть до припинення водопостачання та водовідведення.
За словами начальниці інформаційного управління компанії Оксани Стан, наразі середній вік фахівців — 54 роки.
Крім того, щодня "Київводоканал" ліквідовує близько 60 аварійних ситуацій, а на лінію виходить всього 17 аварійних бригад на водопровідних мережах, які недоукомплектовані.
