"Молитовне коло діалогу" та Пантеон героїв: як хочуть переосмислити Києво-Печерську лавру
Фото: "ТиКиїв"
Значення Києво-Печерської лаври для українців хочуть переосмислити, а поряд з нею — створити Пантеон національних героїв і "Молитовне коло діалогу". Про це у проєкті "Реальна історія" розповіли гендиректор заповідника Максим Остапенко директорка департаменту культурної спадщини Мінкульту Мар'яна Томин.
За словами Томин, Лаврі хочуть надати інше "звучання" та зміст, перетворивши її на своєрідний "український Ватикан". Вона має стати місцем "особливого культурного і сакрального значення".
Зокрема, планують повністю переосмислити зовнішній контур Лаври та створити за її межами "Молитовне коло діалогу", яке об'єднає представників різних конфесій. Також планується будівництво Храму Марії на честь загиблих у Маріуполі.
Молитовне коло не буде на території, це зовнішнє обрамлення, що у перспективі має стати місцем для Всеукраїнської ради церков. І йдеться не про якесь конкретне архітектурне рішення — це має бути простір, облаштований для спокою, медитації, проведення релігійних обрядів, — пояснила Мар'яна Томин.
Ще один масштабний проєкт — створення Пантеону національних героїв, який також мають розмістити за стінами Києво-Печерської лаври. У цьому пантеоні вшановуватимуть пам'ять не тільки військових героїв, а й усіх тих, хто прославляв Україну. Щоправда, де саме його побудують, ще не визначили.
Місце під Пантеон національних героїв ще не визначено, але нам здається, що поруч із Лаврою, де зараз новобудови відомого Павла-"Мерседеса" (колишній настоятель Лаври митрополит УПЦ МП Павло Лебідь — прим.), їх треба прибрати. Це — унікальне місце: соляна гірка, до неї веде церковна дорога, і на цьому місці можна облаштувати Пантеон, — каже Остапенко.
За задумом, переосмислена Києво-Печерська лавра об'єднає простір від Арсенальної площі, через Національний музей Голодомору-геноциду до Національного музею історії України у Другій світовій війні. Це буде величезна святиня, центром якої стане Лавра.
Нагадаємо, напередодні Київрада передала землі під Києво-Печерською лаврою у користування національному заповіднику. До цього понад 30 років земля, на якій розташовуються пам'ятки святині, не була законодавчо оформлена.
