На Андріївському узвозі опинилася під загрозою Садиба ювелірів: вона руйнується вже багато років
Фото: facebook.com/korob.anton
На Андріївському узвозі через нове будівництво опинилася під загрозою Садиба ювелірів, що була осередком релігійного мистецтва наприкінці XIX — початку XX століття. Про це повідомив краєзнавець Антон Короб.
У комплексі історичних будівель на Андріївському узвозі, 18, у 1980-1990-х роках розміщувалися художні майстерні. Тут працювало багато митців, але понад десять років тому садибу приватизували. З того часу вона стоїть пусткою та занепадає.
Будівлі садиби руйнуються — в них вибиті, а від деяких залишилися лише пара стін. Всередині частково осипалося тинькування й обвалилися перекриття, але тут все ще можна знайти сліди перебування колишніх мешканців.
Фасад головного будинку розписаний графіті та частково обріс плющем. Внутрішні дворики перебувають у занедбаному стані, у них складають будівельні матеріали або просто полишають сміття.
За словами Короба, нещодавно тут розпочали підготовку до нового будівництва. Під час підготовчих робіт розчистили верхню терасу садиби від залишків старовинного дерев'яного флігеля 1880 року. При цьому, зазначає краєзнавець, споруди садиби, навіть уже знищені, перебувають на обліку як пам'ятки.
На паспорті об'єкта зазначено, що тут ведуться "комплексні наукові дослідження пам'ятки архітектури".
Історія садиби
У 1879 році садибу придбав колезький секретар Яків Мощинський, який збудував тут двоповерховий дерев'яний будинок. Через борги він продав нерухомість подружжю Івана та Ксенії Ярославських, які добудували дерев'яний двоповерховий флігель на верхній терасі садиби (зараз він повністю зруйнований).
Іван Ярославський володів майстернею з виготовлення ювелірних виробів та церковного начиння. У 1885 році він помер, а новим чоловіком його вдови та спадкоємцем справи став колишній підмайстер Ярославського Йосип Ребьонок. Він розвинув справу, став купцем другої гільдії, виконував замовлення для церковних ризниць та навіть Києво-Печерської лаври.
У 1891 році Ксенія Ребьонок замовила добудову головного будинку садиби, а паралельно на нижній терасі звели вузький двоповерховий флігель. На верхній терасі до старого дерев'яного флігеля на початку XX століття додали ще два муровані.
У цих флігелях були розташовані здебільшого майстерні з житловими кімнатами для підмайстрів. А в головному будинку були квартири, серед мешканців яких було багато живописців. Зокрема, Григорій Виґуров (у 1906–1909 роках), який брав участь у розписах столичних церков та був одним із засновників Товариства релігійних художників. Саме товариство розміщувалося поруч — у садибі №22.
Раніше "ТиКиїв" розповідав, що в центрі столиці зупинили руйнування чергової історичної будівлі — будинку Київської міської станції комісійно-позичкового відділення Південно-Західної залізниці. Попри охоронний статус, невідомі почали руйнувати історичний будинок та встигли збити з його фасаду частину декоративної ліпнини.
