На території "Могилянки" заасфальтували розкопки Богоявленського собору заради паркінгу
Заасфальтоване місце розкопок. Фото: facebook.com/AmiDPerov
Поряд із корпусом № 2 Києво-Могилянської академії заасфальтували місце археологічних розкопок фундаменту Богоявленського собору Києво-братського монастиря, який мав охоронний статус. Про це пишуть "Історична правда" та столичний активіст Дмитро Перов.
Активіст розповів, що "одна з відомих криптобірж" запропонувала керівництву "Могилянки" облаштувати в цьому місці новий кампус, реконструювавши майже столітній корпус № 2 до фундаменту. А також — побудувати паркінг, який і став предметом розбрату між археологами, що вели тут дослідження залишків Богоявленського собору, та адміністрацією академії.
Під час розкопок з'ясувалось, що збереглися не тільки окремі артефакти, а й стіни собору. Це давало підстави для подальших, більш детальних досліджень, а може й для створення у цьому місці національного музею. Однак це суперечило планам адміністрації побудувати новий корпус і паркінг.
У столичному Центрі консервації предметів археології повідомили, що у 2022 році вони ініціювали занесення фундаментів Богоявленського собору до Державного реєстру пам'яток, адже їх намагалися знищити ще у 2010-му. Отримання статусу пам'ятки дозволило науковцям розпочати тут археологічні дослідження, які мали тривати до 15 грудня цього року. Вони надали керівництву НаУКМА всі дозвільні документи, які вимагає законодавство.
Дослідження науковці розпочали у 2023 році. Тоді вдалося уточнити місце розташування підмурків собору, дослідити їх конструкцію та знайти унікальний архітектурний елемент — добре збережений кут будівлі собору. Також дослідження показали збереженість стін споруди на висоту 1,5 метра.
Проте продовжити дослідження, з незалежних від Центру консервації предметів археології причин, не вдалось, — кажуть науковці.
Проведення археологічних досліджень керівництво НаУКМА раптово заблокувало ще до початку 2024 року. А влітку цьогоріч місце проведення робіт заасфальтували, а табличку про історичну цінність об'єкта зрізали.
Цегляний Богоявленський собор був споруджений у 1690–1693 (1695) роках коштом гетьмана Івана Мазепи як головний храм Києво-Братського монастиря. Раніше, у 1622 році, на території цього монастиря був похований видатний гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Також тут було засноване Київське православне братство.
Наприкінці XVII століття Богоявленський собор вважався однією з найбільших споруд Подолу. Його увінчували п'ять бань, а сама будівля мала хрестоподібну форму. Інтер'єри храму були розписані у традиціях бароко. Дослідники припускають, що під час спорудження собору до його підземного склепу чи на церковний цвинтар могли перенести поховання гетьмана Петра Сагайдачного.
Богоявленський собор згадують більшість путівників Києвом ХІХ — початку XX століття, оскільки це був один із найпопулярніших київських храмів. У 1920-х роках собор перетворили на музей, а у 1936 році його знищила радянська влада. На північній частині підмурків собору у 1937 році спорудили чотириповерховий будинок, у якому зараз розташований корпус № 2 НаУКМА.
Нагадаємо, волонтери міської спільноти "Спадщина" створили візуалізацію відбудови садиби Зеленських, майже повністю зруйнованої забудовником влітку цього року. Активісти запропонували відновити її у тому вигляді, який вона мала понад 100 років тому.
