Прима-балерина Катерина Кухар пише мемуари

Прима-балерина Національної опери України Катерина Кухар у Всесвітній день театру зізналася у своїх соцмережах, що дописує мемуари та поділилась історіями про закулісне життя навчального тетатру Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної. Зараз вона його очолює, а колись була ученицею.
"Наша навчальна сцена коледжу — перший крок до злетів багатьох артистів, тут кується їхній характер, відточується майстерність, — пояснює Катерина Кухар. — Ми приходили туди відточувати якісь свої проблемні моменти, що не виходили, наприклад, 32 фуете. Тут хтось падає й встає продовжити свій шлях, а хтось отримує перший урок дисциплінованості й розуміння того, що права на помилку немає. Особливо — під час державного іспиту, що проходить також на навчальній сцені. На державний іспит приходять всі. Пам’ятаю, як мені сказали крутити 64 фуете по діагоналі. Я перестрибувала через клас, закінчувала екстерном й мала доказати, що цього гідна. Права на помилку не було! Іншого шансу не було. Конкуренція була неймовірна, адже це пропуск у майбутньому на роботу в театр. Ми конкурували, хто довше стоїть на балансі, хто більше зробить фуете... Як раз в навчальному театрі й відбуваються всі емоційні сплески. В театрі вже все більш розмірено".
"Ця сцена бачила багато: колись тут навіть вагітна студентка на 6 місяці складала державний іспит в купальнику та спідничці. Глядацький зал на це дивився із завмиранням серця, то був жорсткий прояв дисципліни й показова історія для всіх студентів, що поступок не буде нікому, — пригадує балерина. — Когось не допустили танцювати на важливому концерті в Національній опері Україні через те, що на репетиції, на цій самій сцені, у них розв’язалась стрічка на пуанті... Це техніка безпеки, дисципліна, до якої нас привчали з перших класів".
Кухар відверто зізнається, що студенти навіть приходили до гримерок цього театру потайки плакати, коли нікого не було, та бігали сюди на побачення...
"Зараз ми до дітей більш поблажливі, — каже 43-річна Катерина. — А коли я навчалась у нас не було демократії. Але мені здається, що ми й цінували більше свої виплакані, витренувані до ідеалу партії..."
А ти чекаєш на мемуари нашої української та світової зірки балету?