У Києві створили цифровий архів воєнної спадщини: оцифрували 500 артефактів
У Києві створили цифровий архів воєнної спадщини. Фото: пресслужба
У День пам'яті захисників України, 29 серпня, Національний військово-історичний музей України розпочав проєкт "Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини". Його результатом має стати електронний архів із 500 унікальних музейних предметів, пов’язаних із Війною за Незалежність України від 2014 року до сьогодення.
Проєкт музей реалізує спільно з ГО "Український центр розвитку музейної справи" за підтримки Українського культурного фонду. Також у межах ініціативи створять мультимедійний аудіогід українською та англійською мовами.
Особливе місце в майбутньому цифровому архіві займуть експонати, пов’язані з подіями 2014 року та Іловайською трагедією. Саме на третьому поверсі музею розташована експозиція, присвячена цим подіям. Працівники Національного військово-історичного музею брали участь в ідентифікації загиблих захисників та долучилися до роботи, завдяки якій 29 серпня стало офіційною пам'ятною датою на державному рівні.
Іловайськ — це важлива віха у Сучасній Україні. Символічно, що оточення наших військ під цим містом російські війська Путіна почали у ніч з 23 на 24 серпня — до Дня Незалежності України. Цим він хотів поставити під сумнів нашу Незалежність, знеславити Збройні Сили України та добробати, примусивши їх скласти зброю. Але вийшло навпаки: Іловайськ дав нам чимало прикладів героїзму, мужності, стійкості, а також — підступності російських обіцянок. Саме у пам’ять загиблих під Іловайськом 29 серпня стало офіційним Днем пам'яті захисників України. Минуло 12 років з того часу, й попри дуже малий термін, залишилось небагато пам'яток, пов'язаних з Іловайськом. І в цьому контексті колекція Національного військово-історичного музею України, в якій зібрані предмети з полів боїв під Іловайськом, речі героїв та загиблих, фото та відео-свідчення очевидців і пам'ятні знаки, є унікальним надбанням національного значення, — зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
У музейній колекції зберігаються однострої, спорядження, прапори, нагороди, мапи, документи та особисті речі військовослужбовців. Експонати, пов'язані із сучасною війною, музей продовжує збирати безпосередньо під час нинішніх подій.
В умовах війни фізичні музейні предмети можуть бути пошкоджені або знищені. Тому одне з основних завдань проєкту — зберегти інформацію про артефакти незалежно від того, що станеться з їхніми оригіналами. 500 експонатів зафіксують за допомогою 3D-сканування та детальної фотозйомки. Це дозволить зберегти їхній зовнішній вигляд, форму, деталі та історичний контекст.
Музей — це не просто сукупність речей, а джерело пам’яті для майбутніх поколінь. В умовах війни з таким безпринципним ворогом, ми не можемо бути впевнені, що фізичний предмет буде збережений назавжди. Для Національного військово-історичного музею України оцифровування відповідно до міжнародних стандартів — це важливий крок до сучасної професійної роботи з культурною спадщиною. Особливо символічно, що першими у цифровому форматі будуть представлені експонати, пов'язані з боями під Іловайськом, — матеріальні свідчення подій, пам'ять про які ми маємо зберегти для майбутніх поколінь, — сказав керівник музею Юрій Кошель.
Оцифрування проводять відповідно до міжнародних стандартів preservation imaging та роботи з даними. Створені матеріали заархівують і внесуть до електронного реєстру Музейного фонду України.
На основі цифрових матеріалів створять мультимедійний аудіогід. Він міститиме 35 відеосюжетів із фотографіями та 3D-моделями артефактів. Ознайомитися з ними можна буде за QR-кодами безпосередньо в музейних залах або онлайн з будь-якої точки світу.
У сучасному світі цифрові технології та нові формати взаємодії з культурним контентом уже стали невід'ємною частиною життя, і саме цього очікує сучасний відвідувач, особливо в музейному середовищі. Для нас важливо не лише зберігати музейні предмети, а й використовувати сучасні цифрові інструменти, для якісного представлення колекції для української та міжнародної аудиторії. Тому професійна цифрова фіксація музейних предметів сьогодні — це спосіб зберегти інформацію про них та історичний контекст навіть у разі втрати або пошкодження оригіналу. В рамках реалізації проєкту, ми хочемо, щоб ці свідчення Війни за Незалежність України були доступними не лише відвідувачам музею сьогодні, а й дослідникам та суспільству через десятки років, — розповів керівник проєкту та голова ГО УЦРМС Влад Піоро.
Перші експонати, пов'язані з боями під Іловайськом, музей почав збирати ще 2 вересня 2014 року. До роботи долучалися пошуковці, які в межах гуманітарного проєкту ЗСУ "Місія Евакуація-200" збирали тіла загиблих українських військових на тимчасово окупованих територіях та вивозили їхні особисті речі.
Експонати безпосередньо з місць боїв ми почали збирати 2 вересня 2014 року. Ми мали за честь бути причетними до організації та діяльності гуманітарного проєкту ЗСУ "Місія Евакуація-200", під час якого цивільні пошуковці збирали тіла загиблих українських воїнів на тимчасово окупованих територіях. Це були: Савур-Могила, Іловайськ, Дебальцеве та інші більш або менш відомі населені пункти, які українським військам довелося тимчасово залишити. Разом з тілами Героїв пошуковці вивозили й речі, які знаходили поруч із ними. Вони й лягли в основу експозиції НВІМУ про збройну боротьбу з російською агресією на Сході України у 2014-2105 роках, — розповів військовий історик, заступник директора музею з наукової роботи Ярослав Тинченко.
Головна мета ініціативи — не замінити оригінальні експонати, а розширити музейний простір та зберегти цифрові свідчення сучасної боротьби України для майбутніх поколінь.
Завершити роботи та підбити фінальні результати проєкту планують на початку жовтня. Після цього матеріали будуть доступні безпосередньо в музеї та онлайн.
Нагадаємо, що до 35-річчя незалежності України ГО Ukraine WOW у співпраці з Національним музеєм історії України відтворили точну копію дзвона Десятинної церкви. Завдяки сучасним технологіям українці знову можуть почути голос одного з найдавніших дзвонів країни, який мовчав майже 800 років.
