В Києві відбулася зустріч-дискусія "Чути кожного. Бути поруч. Підтримка родин зниклих безвісти за особливих обставин"
Фото: "Фундація Катерини Осадчої"
28 травня 2025 року в Києві відбулася зустріч-дискусія "Чути кожного. Бути поруч. Підтримка родин зниклих безвісти за особливих обставин". Вона була ініційована Благодійною організацією "Фундація Катерини Осадчої" у партнерстві з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (ICMP).
Подія об'єднала родини, представників державних структур, громадських організацій та ініціатив, правозахисників, міжнародних партнерів та медіа задля обговорення актуальних потреб родин зниклих безвісти внаслідок повномасштабної війни в Україні.
Метою заходу було привернути увагу до проблеми зниклих безвісти в умовах війни, а також обговорити шляхи надання підтримки родинам, які залишилися без рідних. Особливу увагу було приділено психологічним і правовим викликам, з якими стикаються ці родини, а також пошуку рішень для покращення процесу розшуку і надання необхідної допомоги. Захід став важливим кроком до формування відкритого діалогу і пошуку реальних шляхів підтримки та допомоги тим, хто втратив своїх близьких через трагедію зниклих безвісти.
Катерина Осадча підкреслила необхідність підтримки родин зниклих безвісти, особливо в умовах четвертого року повномасштабної війни в Україні та тих, хто продовжує шукати своїх рідних ще з 2014 року.
Тільки у 2025 році Команда Пошуку отримала вже 133 нові заяви щодо зникнення цивільних осіб. Загальна статистика вражає: на 1 травня 2025 року понад 70 тисяч зниклих безвісти в Україні, серед яких більше 2 тисяч дітей. Це не просто цифри — це виклик на психологічному, людському, правовому та моральному рівнях. Потрібно продовжувати піднімати цю тему і надавати підтримку таким родинам. Їхній біль не припиняється роками та десятиліттями, — сказала вона.
У межах зустрічі було проведено дві тематичні панельні дискусії, що дозволили обговорити найгостріші проблеми, з якими наразі стикаються родини зниклих безвісти. Обговорення зосередилося на двох головних аспектах допомоги: соціально-психологічній та юридичній.
Було піднято важливі теми щодо формування соціальних ритуалів у суспільстві, таких як: "Як горювати?", "Скільки горювати?" і "Як друзі, колеги та громада повинні підтримувати такі родини?". Спікери зробили акцент на психологічній підтримці дітей у родинах зниклих безвісти. За даними засновниці ГО GEN Ukrainian Оксани Лебєдєвої, одна третина родин, де один із батьків зник безвісти, зазвичай не говорить дітям правду і створює ілюзію, що з батьком все добре, передаючи дітям подарунки від його імені.
Також Оксана Лебєдєва зазначила "дитяча травма невизначеності" — це одна з найскладніших психологічних травм. Вона провокує стан постійної тривоги, страху та емоційної нестабільності.
У світовій практиці дослідження цієї теми майже не ведеться, тому українці знову будуть першими, хто буде вивчати цей досвід на власному горі, через своїх дітей, і ділитимуться цим досвідом з усім світом, — сказала вона.
У другій панельній дискусії обговорювали юридичні аспекти підтримки родин зниклих, за участю юристів та правозахисників. За підсумками дискусії були підготовлені практичні пам'ятки з контактами та посиланнями на ресурси для родин, що шукають допомоги, щоб розуміти, куди звертатися і як діяти в юридичному полі.
Вечір завершився презентацією уривків з майбутньої вистави за книгою Катерини Бабкіної "Мам, пам’ятаєш", яка була наповнена особливою атмосферою інтимності та творчості, завдяки режисурі Микити Полякова. Акторка Марина Кошкіна чуттєво проживала кожен рядок книги, так глибоко відчувши біль і переживання 15-річної дівчинки, мама якої зникла безвісти. Її виконання, під акомпанемент Артема Новікова, передавало всю тугу, невимовну втрату та справжню любов, що пронизувала кожну частину вистави.
