Гарік Кричевський: “Найкращі ліки — це музика, театр та кіно”
Колаж: "ТиКиїв"
Український шансоньє Гарік Кричевський (60) нещодавно увірвався в музичні чарти з україномовною версією легендарного хіта "Киевляночка". Але в соцмережах подейкували, що метр серйозно захворів і більше не вийде на сцену. Ми зателефонували артисту з цього приводу та поговорили не тільки про творчість…
Гаріку, здається, що "Кияночка", український варіант вашого хіта "Киевляночка" став навіть популярнішим за перший легендарний трек…
Ми якось зустрілися за кавою з поетом Женею Рибчинським, я йому розповів про ідею перекласти цей хіт. Спочатку намагався сам адаптувати пісню, але ніяк не виходило… Того ж вечора Женя надіслав мені перший куплет і приспів. Мені ця чернетка сподобалась і ми почали працювати над повною версією. Так народилася "Киянка". Я не перекладаю свої старі пісні, адже зараз інші часи, сенси й зрештою інший я. Якби все було так просто, то перекласти пісню можна було б за три дні. Але це вже нова історія… "Киянку" зараз слухають і мої давні прихильники, і молодь, яка взагалі не чула старої версії 1992-го року. Про мене дізнаються люди, які до цього навіть не знали, що за "дядько Гарік Кричевський": активно надсилають кавери на "Киянку", музиканти просять "мінусовки", а пісню вже почали виконувати в караоке. Переконаний, що "Киянка" залишиться у серцях мільйонів слухачів надовго.
Чи продовжите ви з Рибчинським перекладати інші пісні?
Сподіваюся, що ми ще попрацюємо з Євгеном, адже ми з ним знайомі понад 30 років і усе "йде на одному подиху". Ми зараз активно співпрацюємо також з поетом-пісняром Петром Магою над моєю майбутньою україномовною програмою.
Що це буде за програма?
Я переніс тур Канадою та хочу об'єднати його з американським. Він буде найімовірніше навесні... Зараз активно триває підготовка. За кордоном я можу співати російською та українською мовами, адже люди приходять до мене на концерти насамперед як до артиста. Чи не найбільше хочу повернутися на українську сцену. Якщо все вдасться, то восени представлю першу повністю україномовну програму.
Від старої концертної програми не залишилося нічого, крім меседжу і мелодії. У музичному світі це називається "гачок", за який може зачепитися мій слухач.
Дати концерт в Києві — це обов'язок перед шанувальниками. Пригадую, 4 березня 2022-го у мене мав відбутися великий сольник у "Палаці Україна". Майже всі квитки було продано, але плани зруйнувала війна. Однак я знаю, що мене вдома чекають, адже люди й досі не здають квитки. І я обіцяю, що повернуся. Ба більше, зараз активно триває робота над україномовним альбомом. Туди увійдуть і адаптовані треки, які були раніше випущені російською, і абсолютно нові пісні, яких ще ніхто досі не чув. Сподіваюся, що ви вже чули українською пісні "Я сумую за тобою", "Анжелі" чи "Намалюй". (Посміхається.)
Як з'явилася ідея запросити в кліп на "Кияночку" Павла Зіброва?
Це цікава історія. Влітку ми були у Паші на дачі, зробили барбекю, випивали (посміхається) і він мене запитав: "Гаріку, а коли "Киянка" буде українською?". А я відповів йому: "Не повіриш, але якраз працюю над цим". От ми й вирішили відтворити цю ситуацію перед камерами. Єдина відмінність, я — в студії, бо в той час був за кордоном, а Паша — в гримерці. Вийшов такий короткий документальний фільм.
У відео знялася і ваша донька Вікторія. Чи гастролює вона разом з вами?
Віка зі мною на сцені з п'яти років, вона знає мої програми: і нову, і стару. Мені дуже приємно, коли донька зі мною виступає. Я відчуваю приплив сил, натхнення та енергії. Коли Віка має можливість, то виїжджає зі мною на гастролі, але вона мешкає і працює в Німеччині. Донька обрала медицину і ми з дружиною підтримали її в цьому. А музика для неї — це хобі. Якщо "планети зійдуться", то, можливо, колись навіть запишу дует із Вікою.
Мене надихає усе!
Мене надихає усе, що мене оточує: подорожі, цікавий фільм, чи навіть виступ якогось артиста… Я можу прокинутися зранку і написати якусь пісню. Навіть сьогодні, коли мені вже 60 років, я кайфую від процесу створення музики.
Що для вас шансон?
Я не ділю музику на жанри. Для мене є музика, яка мені подобається, і яка ні. Для мене шансонні пісні — це ті, в яких закладений зміст, де особлива увага приділяється поезії. Я б в цьому напрямі виділив Славу Хурсенко, який виконав пісню "Соколята". Це був геніальний автор-виконавець.
Яка сучасна українська музика є у вашому плейлисті?
У мене немає плейлиста. Ефірного радіо я не слухаю зовсім, однак є кілька улюблених інтернет-радіостанцій, де звучить хороша музика. Під настрій можу слухати старенький вініл. За новинками я не стежу, перевагу частіше за все надаю джазу і соулу.
Українці щодня намагаються жити й творити попри стрес, пов'язаний із війною. Як ви боретеся зі стресом?
На початку повномасштабного вторгнення у мене почались серйозні проблеми зі здоров'ям. На фоні постійних стресів загострилась гіпертонічна хвороба, але зараз вже все налагодилось. Гадаю, музика, театр та кіно — це найкращі засоби зняття стресу. Навіть заспокійливі препарати не мають такого ефекту. Піти на виставу, подивитись фільм чи послухати якусь композицію — ось найкращі ліки.
Чи змінилося для вас звучання Києва з початком війни?
Київ — дуже круте місце на планеті, яке мене надихає. Адже я там прожив уже навіть довше, ніж у Львові (посміхається). Якщо говорити мовою музики AFFANNATO (тривожно). Але після закінчення війни все обов'язково буде ALLEGRO!
В артистів є зараз якась особлива місія?
Місія? У мене її немає. Основна місія будь-якого артиста — виступати перед своїми прихильниками. Не "під фанеру", а по-справжньому. Подарувати позитивні емоції навіть тим слухачам, які прийшли в поганому настрої, аби ті могли зарядитися позитивом. Вважаю, що це обов'язок кожного професійного артиста. На мою думку, артисти принесуть набагато більше користі державі, якщо виступатимуть перед публікою і військовими та підійматимуть моральний дух. Під час війни кожен має займатись своєю справою.
Ви у шлюбі понад 30 років, ваша дружина Анжела також є частиною вашої творчої команди. Чи є у вас секрет щастя у шлюбі?
Жодної спеціальної філософії немає. У будь-який момент все може змінитися, але відповім словами Стінга: "Запорука щасливих стосунків — це любов, музика і вино…".
