Lama: "Я співачка поза трендами, й мені це подобається"
Фото: пресслужба Lama
Співачка Lama (справжнє ім'я — Наталія Дзеньків) завтра святкує 49-річчя. А наступного року артистка відзначатиме 20-річчя своєї творчої кар'єри. Після тривалої паузи вона повертається в шоубізнес із новою піснею "Тішу". Поговоримо про це та трішки про особисте…
Нові сенси, старий псевдонім
Наталю, 14 грудня у тебе день народження, а наступного року буде 20-річчя твоєї співочої кар'єри. Як ти змінилась за цей час? Чи будеш святкувати ці події?
Ці 20 років зробили мене сильнішою, мудрішою і впевненішою у собі. Я навчилася цінувати кожен момент життя та творчості й розуміти справжню себе. Святкування, звісно, буде, адже це не лише моя історія, а історія всіх, хто йде зі мною поруч: моєї творчої команди та слухачів. Планую зробити особливий подарунок фанам — великий концерт. Ми вже ведемо перемовини з організаторами майданчика для його проведення.
У тебе була тривала творча пауза. Чим ти займалась у цей період? З якими думками повернулася у шоубіз? Чи не відчуваєш себе артисткою поза системою?
Ця пауза була необхідною для переосмислення себе, відновлення сил і пошуку нового звучання, як у моїй новій пісні "Тішу". Я багато часу приділяла саморозвитку, медитаціям, створенню музики, яка б відповідала моїм внутрішнім змінам… Коли повернулася — зрозуміла, що система для мене — це тільки слухачі, які відчувають та приймають мене. Я поза трендами, але це моя унікальність, мені подобається жити саме так!
В Instagram ти писала, що у твоєму новому кліпі на пісню "Тішу" знімуться жінки військових та цивільних, які постраждали від війни. Розкажи про ідею нової відеороботи!
Режисер кліпу — Віктор Скуратовський. Він втілив ідею пісні, показавши героїчність українських жінок, які пишуть листи своїм коханим у надії, що вони будуть доставлені близьким. Особливість кліпу в тому, що текст листа, написаний мною, поступово з'являється на кожній героїні відео. У створенні цієї роботи взяли участь українки, чиї життя кардинально змінилися з початком війни. Серед них — ті, хто чекає на кохану чи рідну людину з фронту або полону, ті, хто зазнав втрат, а також ті, хто став на захист України. Ідея кліпу має ще й глибокий соціальний зміст: показати, що жінки, яких часто сприймають як слабких, стають ще сильнішими в найважчі моменти життя.
Ти обрала свій творчий псевдонім дуже давно. А чи не прийшов час співати під твоїм справжнім іменем?
Ім'я Lama є частиною мене, воно символізує свободу та духовність, які я передаю у своїй музиці. Це більше ніж псевдонім — це моя сутність, яка залишається актуальною.
Твоя аудиторія дорослішає разом із тобою. Чи будеш якось змінювати творче амплуа?
Я вважаю, що зміна амплуа — це природний процес. Моя музика стає глибшою, наповненою новими сенсами. Проте я залишаюся вірною собі, адже саме щирість тримає мій зв'язок зі слухачами.
Як формувався твій музичний смак, що ти слухала в дитинстві?
У дитинстві я захоплювалась українською музикою та класичними творами, бо в них завжди було щось чисте та глибоке. Пізніше я почала слухати рок-гурти: Depeche Mode, The Doors, Muse, Foo Fighters, Queen та інші й це вплинуло на мій музичний смак. Я завжди шукала музику, яка чіпляє, запам'ятовується та зворушує душу.
Якою бачиш зараз свою місію як артистки?
Моя місія — дарувати людям віру й любов через музику. Моя музика — це всесвіт любові. Всесвіт, де любов породжує любов, де в сприйнятті світу немає ментальних обмежень. Це те, що робить людей вільними та щасливими.
Кохання та Київ
Ти вже розповідала ЗМІ, що твій коханий Роман молодший за тебе на 18 років. А як ви зустрілися?
Ми з Ромою познайомились під час мого відпочинку на півдні України, в Херсонській області, звідки, до речі, він родом. Це було влітку 2016 року, я пила каву з ваніллю та горіхом на березі моря. Мені її привезла подруга з Канади. Він сидів поруч, немов прийшов на цей аромат, і згодом у нас зав'язалася розмова. Ми спілкувалися днями й ночами, таке відчуття, ніби ми були знайомі багато років. Виявилось, що у нас чимало спільних тем, наші тати померли в один рік. Просвітницькі теми та духовні практики — це все стало нашою спільною стихією, Роман мене згармоніював. З того часу ми жодного разу не розлучалися. І ще цікавий факт: коли ми познайомилися з Ромкою, він не знав, що я артистка Lama та не впізнав. Аж потім, через три дні, він дізнався це від своїх друзів, але вже було пізно — почуття встигли зародитися і тривають понад 8 років.
Ти колись зазначала, що не плануєш весілля або дітей. Чи не змінились твої погляди на це?
Я вважаю, що кожен має жити так, як підказує серце. Зараз я зосереджена на творчості та волонтерстві, але життя може подарувати несподівані повороти.
Як ти доглядаєш за собою, щоб тримати себе в такій чудовій формі й тонусі? Як харчуєшся?
Я займаюся йогою, медитую, багато часу проводжу на свіжому повітрі. Щодо харчування, важливо відчувати, чого саме потребує організм. У моєму раціоні переважають овочі, фрукти, горіхи, каші, обов'язково жири, масло гхі, рослинні олії, інколи я вживаю сало. Їм рибу та індичку, п'ю багато води. Збалансоване харчування ще нікому не зашкодило. (Посміхається.) А медитації допомагають мені заспокоїти розум, знайти баланс і зосередитись на головному. Вони стали моїм внутрішнім компасом.
Ти родом з Івано-Франківська. Як часто буваєш у рідному місті? Чи тебе з ним ще щось пов'язує?
Івано-Франківськ для мене — це особливе місце, де почалася моя історія, там я зробила свої перші кроки в житті та творчості. Я намагаюся їздити туди раз на 2-3 місяці, адже у Франківську живе моя мама, і зв'язок із нею для мене надзвичайно важливий. Кожен приїзд додому — це можливість зануритися в теплі спогади й зарядитися енергією рідного дому.
Коли ти відчула, що Київ став для тебе рідним домом?
У той момент, коли місто прийняло мене такою, якою я є. Тут я знайшла можливості реалізувати свою творчість, зрозуміла, що саме тут я можу творити, розвиватися і відчувати себе на своєму місці. Київ — це місто, яке дало мені свободу бути собою і сили рухатися вперед.
Чи є місця в Києві, які надихають тебе на творчість?
Так, це набережні біля Дніпра, де можна відчути спокій та гармонію, також старовинні вулички Подолу! Окреме місце в моєму серці займає Андріївський узвіз, я часто буваю там, люблю прогулятися або випити кави зі своїм коханим. Ця атмосфера мистецтва, історії та тепла дарує мені натхнення і сили творити.
Читай також: ONUKA: "Пісні за графіком не пишуться"
