Переможниці програми "Ти та Київ" для молодих митців — про столицю, мрії й ідеальний дизайн
Любов Стегнієнко, Марина Піддубняк й Олександра Федосова — три переможниці "Програми № 1" для дизайнерів, ілюстраторів та художників Конкурсної програми "Грантова програма 2024 "Ти та Київ". Із ними ми поговорили про любов до столиці та місію дизайнера в сучасному світі.
Читай також: Наталія Синєпупова: "Сьогодні графічний дизайнер може реалізуватися в будь-якому бажаному напрямі"
Дівчата, чим ви надихалися при створенні свого конкурсного проєкту для програми "Ти та Київ"? Як планували творчий процес?
ЛЮБОВ (1 місце): "З початку повномасштабного вторгнення я прожила два роки в Туреччині. За кордоном ти переоцінюєш цінності: дивишся на інший світ, культуру, відчуваєш інакший вайб... Я повернулася до Києва — і жодного разу не пожалкувала. На хвилі закоханості в столицю я загорілася ідеєю створити щось про неї. 12 персонажів конкурсного календаря я розробила на одному подиху. Та все ж завчасно визначила повторювані прийоми й елементи, щоб об'єднати всі 12 колажів у серію".
МАРИНА (2 місце): "Я обожнюю київські театри: вивчаю їхню історію, часто відвідую вистави та заохочую до цього друзів, навчалася на акторських курсах. Так і виникла ідея взяти цю тему за основу. Під час створення конкурсного календаря я збирала мудборд театрів, описувала свої асоціації до кожного. А на Pinterest шукала приклади зображень на схожі теми та збирала там дошку".
Мудборд (дошка настрою) — це інструмент, який допомагає дизайнеру визначити загальний настрій майбутнього проєкту. Це може бути добірка світлин, ілюстрацій, листівок, кольорів, слів, шрифтів, текстур тощо.
ОЛЕКСАНДРА (3 місце): "Ідей було декілька: патерни в архітектурі Києва; визначні політичні події столиці; композитори, які жили в Києві та творили про нього. Я провела опитування серед знайомих, викладачів та друзів. І так обрала ідеальну тему для роботи — київський авангард. Іменами й фактами про митців зі мною ділилася моя подруга-саксофоністка. А я від себе зробила все, щоб композитори були зображені цікаво, а не як закам'янілі постаті з нудних підручників. До речі, елементи колажу я збирала докупи під Симфонію № 2 Бориса Лятошинського".
Детальніше ознайомитися з конкурсними роботами та життєписом мисткинь можна за посиланням!
Коли ви вперше побували в Києві? З чим у вас асоціюється це місто?
ЛЮБОВ: "Уперше я побувала в Києві 2002 року на новорічних канікулах. 7-річна я з мамою й старшою сестрою приїхала до батька: він на той час працював тут, а ми жили в Донецьку. Столиця була така новорічна, така казкова... Характер міста я відчула ще тоді. А 2003 року вся моя родина переїхала до Києва, і зростала я саме тут. Змалку я часто ходила пішки, гуляла, тому знаю майже кожну вулицю".
МАРИНА: "Вперше я відвідала Київ років у 12. А повноцінне знайомство відбулось вже в 17 років, коли я приїхала з Кривого Рогу навчатися в університеті. З початку повномасштабного вторгнення я два роки жила в різних містах Польщі, але все одно сумувала за Києвом, його вайбом, архітектурою та жителями. Тому влітку цьогоріч я повернулася додому. Київ для мене — це про відчуття дому. А ще — про людей, які залишаються тут попри все, створюють та надихають".
ОЛЕКСАНДРА: "Я родом із Харкова. Уперше відвідала Київ у дитинстві: з тієї поїздки пам'ятаю лише храми, Дніпро та прогулянку з друзями серед великого міста. Удруге я побувала в столиці кілька місяців тому: відвідувала батька у військовому госпіталі. Сьогодні Київ є найближчим до мого образу ідеального міста. Він нагадує мені Харків своїм активним темпом життя, широкими вулицями, простором та відчуттям, що ти — головний герой фільму. І водночас столиця схожа на Львів — дивовижною архітектурою, силою-силенною культурних закладів та стильними людьми. Для мене Київ є втіленням творчого хаосу та авангарду!"
Які творчі плани на майбутнє? На що плануєте витратити призові кошти?
ЛЮБОВ: "Приз я планую витратити на поїздку. Як резидентка колажного артпроєкту CUTOUT FESTIVAL я їду відкривати виставку в Парижі наприкінці вересня. Там порушуватимуть проблему українських полонених, які не мають змоги навіть надіслати листа своїм коханим та рідним людям. Це буде наш прояв артактивізму на виставці".
МАРИНА: "Кошти планую витратити на навчання, щоб посилити свої навички. Зокрема піти на курс "Графічний дизайн. Senior". У майбутньому хочу далі розвиватися як дизайнерка з ухилом на колажі. Також знайшла резиденцію, яка спеціалізується саме на колажах, виставках — готую туди заявку. І, хоч я маю публікації в міжнародних виданнях, сповільнювати темп не збираюся!"
ОЛЕКСАНДРА: "Гроші планую витратити на реалізацію свого конкурсного календаря та листівок. А решту — вкладу в нові проєкти, фотороботи й експериментальні практики. Надалі я планую активно займатися сферою культурно-просвітницьких проєктів. Працюю над дитячою книжкою на тему політичної свідомості. А ще мрію про власну крамницю скляних виробів".
На вашу думку, яким має бути сучасний український дизайнер? На чому він має фокусуватися у своїй творчості?
ЛЮБОВ: "Нині місія наших дизайнерів — це давати людям надію. Підтримувати український дух і знаходити óбрази, що надихають, а не пригнічують. Закладати меседж, що ми шануємо наших героїв та подолаємо всі перешкоди. Незалежно від подій у світі, дизайнер (та й будь-який інший митець) має бути щирим, працелюбним, із почуттям гумору та вірою в краще майбутнє".
МАРИНА: "Дизайн — це галузь, яка постійно розвивається, тому дизайнер має встигати все. Звертати увагу на графічні метафори, а не тільки на естетику. Орієнтуватися в історії мистецтв і розвивати аналітичне мислення. Словом, пам'ятати, що дизайнер — це не просто людина, яка робить гарні картинки".
ОЛЕКСАНДРА: "Дизайнер має зважати не тільки на сучасні тенденції та тренди, але й на історичний контекст. А ще — на стилістичну специфіку народу чи соціальної групи, для якої створюється проєкт. Важливо спілкуватися з людьми різних позицій, щоб не опинитися в бульбашці. Це допоможе перейняти нові стилістичні прийоми та навчитися по-новому тлумачити сенси".