Спецпроєкт "Понаїхали!". Арсен Мірзоян: "Київ — це любов з першого погляду"
Фото: пресслужба Арсена Мірзояна
Хтось із нас народився киянином, а хтось став ним. "Бути киянином" — це про стан душі та мислення, а не рядок реєстрації в паспорті. До 1542-го дня народження Києва ми підготували серію інтерв'ю із зірками українського шоубізнесу, які переїхали до столиці з інших міст. Наш наступний герой — Арсен Мірзоян (46) — співак, автор пісень, заслужений артист України, волонтер. Арсен родом із Запоріжжя.
"Київ — це любов з першого погляду, я завжди сприймав його як місто можливостей. Ідею про те, що це не лише любов, але й важка праця, мені постійно вкладав у мозок мій друг, лідер гурту "Тартак" Сашко Положинський. Він попереджав, що треба буде ризикнути усім і гарантій ніяких не буде.
Здається, столиця прийняла мене з першого ж дня. Я одразу відчув, що мої мрії живуть саме тут, у Києві, це вселяло надію... А вірити в себе допомагали нові знайомства і розуміння того, що іншого шляху вже немає.
Я приїхав із Запоріжжя на відбірковий етап фестивалю "Перлини Сезону". Там я і познайомився з Положинським. Він був у складі журі. Враження, звісно, незабутні! І хоча я залишився не дуже задоволений результатом, але це було краще, ніж нічого не робити. Це був виклик і аж ніяк не розчарування! В мені з'явилась здорова злість, мотивація доводити свою компетенцію. І далі, після кожної поразки, я казав: "I'll be back!". Я був на 120% впевнений, що це мій шлях і ніяк інакше.
Труднощі були, але мені допомагали друзі. Це був рок-н-рол! Я — молодий, невибагливий, енергії вистачало… Не вистачало трохи грошей. (Посміхається). Трохи — це близько моєї тодішньої заробітної плати за рік на заводі "Запоріжсталь", помноженої на три. Це так, для старту.
Кожна маленька перемога знецінювала будь-які труднощі. І це було в кайф! Трохи довелося попрацювати в різних жанрах. Особливо рятував stand up comedy. Хоча Положинський називав ті "пісеньки" дурнуватими — вони приносили неабиякі гонорари. І мої наполегливість, працьовитість підсилювали віру в мене в інших людях. А віра позбавляла сумнівів.
Коли я вперше відчув, що в Києві я вдома, а не в гостях? Це сталося поступово і непомітно для мене. Багато друзів із Запоріжжя переїхали до столиці, дуже багато... А потім я зустрів Тоню, вона подарувала мені пречудову донечку Ніну, потім весілля, побут і voilà…
До зустрічі зі співачкою Тонею Матвієнко Арсен був одружений, в нього є два сини від першого шлюбу — Влад і Артем. З Тонею Арсен одружився 2017 року та виховує спільну донечку Ніну, яка народилася 2016 року.
Що змінилося в мені після певного часу життя в Києві? Манера вдягатися, це скоріше більш пов'язано з професією, тут я відчув себе органічніше. Тобто прийти в такому прикиді на завод — не комільфо.
З часом я перестав їздити на метро, вже років 12 точно не був у підземці. Я інакше сприймаю відстані, тепер розумію, що з Печерська на Березняки можна і пішки пройтися — це не так далеко, як колись здавалося.
У Києві здійснилися всі мої мрії!
Якщо не точно цитувати Міка Джаггера: "Kyiv gave me everything I want". Тепер, як і раніше, все залежить лише від мене!
