Світлана Тарабарова: "Розумію, наскільки важливо створювати фірмову дитячу музику"

Фото: пресслужба Світлани Тарабарової

Співачка Світлана Тарабарова розповіла "ТиКиїв", як встигає поєднувати батьківство і кар’єру, поділилася враженнями від роботи на Дитячому Євробаченні, створення саундтреку для "Вартових Мрій" та зізналася, що сумує за рідним Херсоном… 

Світлано, розкажи про свій наставницький досвід на Нацвідборі Дитячого Євробачення. Чи правда, що з дітьми працювати складніше, ніж із дорослими? 

Два роки поспіль я музична продюсерка та сонграйтерка Національного відбору на Дитяче Євробачення в Україні. Це вже вдруге, коли пісня мого авторства перемагає на Нацвідборі. Торік я написала композицію "Квітка" для представниці України Анастасії Демид, і вона посіла п'яте місце. 

16 листопада в Іспанії відбудеться фінал Дитячого Євробачення-2024. Конкурс пройде під гаслом "Нумо цвісти", і мені здається, що організатори надихнулися саме українським Національним відбором. Україну представлятиме Артем Котенко з Охтирки. Коли я дізналася, що він з родиною досі мешкає там, то написала для нього пісню "Дім" із потужним меседжем. В Європі його зрозуміють, як "Hear me now". 

Я обожнюю працювати з дітьми, спілкуюся з ними однією мовою. І саме така робота стала для мене психологічною підтримкою, адже я ділюся своїм досвідом з майбутніми артистами, допомагаю на всіх етапах конкурсу. Вони стають для мене рідними після відбору. Відверто кажучи, мені з дітьми легше, ніж із дорослими, тому я щаслива, що маю такий досвід. 

Ти створила саундтрек до сімейного шоу "Вартові Мрій". Що надихнуло тебе на написання пісні "Я буду з тобою"? 

Слова та музику ми написали разом із саундпродюсером Олександром Сосіним і вдвох працювали над відеокліпом на пісню. Я надихалася власне виставою, адже поділяю цінності "Вартових Мрій". У сімейному шоу показано, що важливо мріяти попри все і не здаватися, адже добро завжди перемагає зло, як і у реальному житті. Саундтрек я написала на одному подиху, його затвердили відразу, без жодної правки, і я маю за честь бути частиною цієї команди. Незабаром "Вартових Мрій"  побачать і почують мільйони українців по всьому світу. 

На жаль, осінні віруси завадили моїм дітям відвідати прем’єру, але ми обов’язково підемо на "Вартових Мрій" у всеукраїнському турі, адже вони знають про це шоу, дуже його люблять і з нетерпінням чекають. 

У тебе троє дітей. Як ти встигаєш поєднувати роботу і сім’ю? Ти все ще мама у декреті?

Я жодного разу не була у декреті. Завжди до останнього працювала і на концертах, і в студії. Є дуже багато відео і фото, де я з величезним животом виступаю на повноцінних концертах. Адже дуже люблю те, що створюю: дітей, музику... Наприклад, коли я чекала на першу дитину, то написала альбом "23:25". Його назва — це час народження сина Івана. Коли я була вагітною вдруге, донечкою Марією, ми всі дев'ять місяців знімали величезний проєкт, який вийшов на каналі М1 та на YouTube під назвою "Декрет вже не секрет".

Також створили пісню "Сонечко", яку дуже люблять діти. Для багатьох сімей ця пісня стала особливим теплим спогадом про перші роки життя їхніх малюків. А з Поліночкою ми записали повноцінний "Дитячий альбом" — за відгуками слухачів, справжній помічник для батьків, музична терапія. Діти радісно прокидаються, чистять зуби, вмиваються під його пісні.

Так, можу сказати, що рутина батьківства дуже виснажує, але в мене є жага створювати щось нове. Хоча поєднувати все нелегко, але по-іншому — ніяк. 

Чи не боїшся втратити популярність через сімейні справи, адже в шоубізнесі жорстока конкуренція?

Я не думаю про це, тому що у мене життя одне. І вчора не повернеш, і витрачати свій час на те, щоб перейматися через конкуренцію, я не хочу. Тому просто працюю, створюю пісні, а люди все відчувають. Роби, що можеш, що хочеш, удосконалюйся — і твій слухач обов’язково тебе знайде. І твої люди будуть поруч.

Чи проявляють цікавість до творчості Іван, Поліна і Марія? Чим вони захоплюються? Чи допомагає тобі чоловік у вихованні дітей?

Чоловік бере активну участь у вихованні дітей. У нас у родині партнерські стосунки та відповідальне батьківство, ми й народжували разом. Щодо захоплень дітей, то Іван, Поліна і Марія обожнюють цей двіж під назвою "світлий бік музики". Днями вони показали мені свої малюнки, де мама на сцені, в патріотичній сукні, а внизу повна зала людей. Коли в садочку вмикають пісні, які я написала разом із ЮНІСЕФ ("Я і ти" та "Дитячий альбом"), Марія завжди гордо каже: "Це моя мама". Діти дуже люблять ці пісні й пишаються мною.

Іван захоплюється будівництвом — він будує з іграшок все, що спаде на думку, а також любить танцювати й співати. Марія також співає, танцює, а ще обожнює грати на фортепіано, любить різну музику. Поліна ще спостерігає за всім. 

Як ви говорите з дітьми про війну, як пояснюєте те, що зараз відбувається в Україні через російське вторгнення? 

Мої діти свідомо зростають під час війни. Вони не пам'ятають, що таке жити без неї. На жаль, повітряні тривоги для них — це норма. Обстріли вони чують, звісно, лякаються. Іван, якому шість років, розуміє більше за чотирирічну Марійку. Так, вона знає, що в нас триває війна з росією, але не розуміє усього. А от Іван починає ставити запитання: чому люди жорстокі, злі, чому на нас напала росія… Чесно кажучи, я й не знаю, як правильно відповідати. Я змінюю тему й одразу розповідаю про наших героїв. Розповідаю не чому напала росія, а чому та кого захищають наші герої, що треба бути їм вдячним. І син вже дійсно росте патріотом. Його улюблені кольори — жовтий і блакитний, він всюди їх малює. 

Ти родом із Херсона. Чи слідкуєш за тим, як сьогодні живе рідне місто? Чи залишилися в тебе там друзі, рідні?

Херсон — місто, в якому я виросла. Це згадка, мої теплі спогади про дитинство. Це мій рідний дім... Дуже боляче розуміти, що зараз його бомблять щодня. Наразі з моїх друзів і рідних там нікого немає. Я вивезла звідти батьків після окупації. Тато мав повернутися до Херсона, але так і не встиг. Поруч зі мною мама, яка дуже важко все переживає. Взагалі всім нам важко відриватися від дому. Бо це найважливіше, що може бути, місце, де ти розправляєш крила. Вірю, що ми відбудуємо рідне місто після Перемоги. Я і моя родина особисто братимемо в цьому участь.

Твоя аудиторія дорослішала разом із тобою. Хто зараз твій слухач?

Так, вона подорослішала разом зі мною, багато хто створив сім'ї, народив дітей. Може, тому в мене й з'явилося натхнення створювати дитячу музику, адже я розумію її. Також знаю, як важливо робити таку музику наповненою, фірмовою і корисною. Адже наша малеча має бути сильнішою, світлішою та розумнішою. В пісні я вкладаю весь свій материнський досвід, і це знаходить відгук слухача. 

Якою артисткою ти бачиш себе за п'ять років? Що скажеш про свої творчі амбіції? 

Єдине, про що я зараз мрію, — це Перемога України. Спокійні, тихі вечори без тривог. Звісно, безпечні величезні концерти. Я вірю, що світлий бік музики збиратиме великі концерти, де люди будуть відпочивати, наповнюватися, танцювати, плакати — словом, жити. Вірю, що все це буде. Головне зараз — це мир і спокій для наших дітей і повернення всіх рідних з фронту.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter