Тарас Тополя: "Антитіла" на своєму місці й на правильному шляху!

Фото: пресслужба "Антитіла"

Гурт "Антитіла" відіграв 14 лютого великий сольний концерт у Палаці спорту. Це перший виступ колективу у цьому залі за останні п'ять років. "ТиКиїв" поспілкувався з фронтменом гурту Тарасом Тополею (36). Ми з'ясували, кому присвячена пісня "Ти саме та", чи буде спільна композиція з дружиною Оленою та чи готовий Тарас повернутись на фронт...  

Тарасе, поділись емоціями від концерту гурту "Антитіла", який відбувся 14 лютого у Палаці спорту.

Велика подяка небесам та нашим Силам Оборони, що нам вдалося це зробити! Увесь час підготовки до концерту ми дуже хвилювались — не з приводу музичної та технічної реалізації, а з позиції безпеки наших прихильників. Головні емоції — це задоволення, що тисячам людей хоча б на кілька годин стало легше, що наші пісні об'єднують і не залишають байдужими, що нас люблять, підтримують наші меседжі й що ми сьогодні на своєму місці та на правильному шляху. 

У День закоханих ви намагалися поєднати патріотичні та романтичні меседжі?

Так, сцена була у формі тризубу як лейтмотив концерту, а наш сценічний одяг був прикрашений спеціальним орнаментом єднання, це також підкреслював відеоряд. Мій спіч між піснями — це роздуми та історії героїчних людей. І, звичайно, самі пісні. Через пісні ми намагалися об'єднати людей у почутті кохання одне до одного та до Батьківщини. Ми хотіли, щоб особисте і спільне на концерті стало єдиним цілим. 

Ми не запрошували інших артистів, оскільки в "Антитіл" і так багато є чого заспівати та зіграти самостійно, нам навіть трьох годин виявляється замало. Ми дуже цінуємо, що повний Палац спорту прийшов саме на "Антитіла".

На концерті ви запрем'єрили пісню "Ти саме та". Це присвята твоїй дружині Олені?

Так, і на концерті я це озвучив. (Посміхається.) Але, в цілому, пісня народжена з емоційних станів, крізь які проходили музиканти гурту "Антитіла", вона — присвята не лише нашим коханим, а й країні, яка для нас — не просто дім, а місце, де рідні й близькі поруч тримають небо один одному. Це сьогоднішня історія мільйонів українських родин. Пісня "Ти саме та" народилася взимку минулого року. Створювалася вона у напруженій атмосфері. Хоча "Антитіла" вже не брали безпосередню участь у бойових діях, проте музиканти перебували у зимовому Києві, який потерпав від нальотів шахедів, балістичних ракет, що спричиняли смерті, руйнування й блекаути по 4-5 днів. У порожній, холодній квартирі я жив сам, без дітей і коханої. Я сумував, розумів, що в такі умови повертати родину не можна, а кінця-краю завершення війни не видно… Мелодія пісні народилася швидко. Так само швидко чудове аранжування зробив Максим Сиволап. А от лірика — ні. Допоки зима, буквально, не відступила і не прийшли перші світлі теплі дні весни. А з ними — конкретний план повернення коханої Оленки й дітей додому, до Києва. І тут народився приспів пісні:

Ти — саме та, яку,

Ти — саме та, кому,

По колу десятому,

Далі співатиму, що люблю.

Ти — саме та, яку,

Ти — саме та, кому,

Небо триматиму,

І навіть не знатимеш, бо люблю.

Нещодавно гурт завершив благодійний світовий тур. Розкажи про його результати.

Ми зробили навколосвітній тур, зіграли багато концертів, — десятки концертів в США, в Канаді, в Новій Зеландії, в Австралії, в Європі. Разом з  благодійним фондом United Help Ukraine ми зібрали 650 тисяч доларів для закупівлі 10 тисяч якісних аптечок для наших військових. Такою була мета цього туру, і ми її виконали. Аптечки передамо підрозділам ГУР, а також іншим підрозділам Сил оборони.

Ви з музикантами гурту були одними з перших українських артистів, які пішли на фронт. Але потім вам дорікали, що ви концертуєте та піаритеся на воєнній темі. Що скажеш на це?

Я познайомлю того, хто так говорить, з командиром 130-го батальйону. Він розкаже, як "Антитіла" піарились і скільки разів ледь не загинули під час виконання бойових завдань. Ми — парамедики й виконували нашу військову роботу так, як це було потрібно. Ми витягували наших побратимів, на щастя, живими, пораненими, але живими. Ми були під мінометними, артилерійськими обстрілами та зі стрілецької зброї. 

Чи готові повернутись на фронт?

Так, готовий, якщо Головнокомандувач видасть наказ, що "Антитіла" мусять повернутися в 130 батальйон. Але я відверто і неодноразово казав, що повертатися туди я б не хотів. Ми поза фронтом робимо багато важливих справ для фронту. 

Якщо війна затягнеться на багато років, чи будуть потрібні країні артисти? 

Артисти потрібні країні завжди, навіть під час війни. Артисти — це люди, які мають дар творця відчувати події навколо і передавати це відчуття мелодією і словом. Артисти наповнюють емоціями життя інших, дають їм розраду, сльози, щастя, сміх, відкривають нові сенси через творчість. І якщо хтось скаже, що вони не потрібні, вони все одно будуть, бо певним людям притаманно творити, вони самореалізовуються у творчості. Навіть в Аушвіці та в Бухенвальді були артисти, таланти, які попри приреченість і неймовірні знущання, все одно співали, щоб підняти дух інших та вселити надію. Навіть у штурмових загонах є свої артисти, таланти одягнуті у піксель. Звичайно, характер творчості війна змінює, це очевидно, але артисти були, є і будуть.

В соцмережах вас хейтили за те, що пісня "Фортеця Бахмут" — це кон'юнктура. Що думаєш про це?

Напевне, ті хейтери можуть писати краще і щиріше. Нехай покажуть приклад, пройдуть той шлях, що пройшли "Антитіла", переживуть все те, що пережили ми та напишуть, як треба. Подивимося, як їхня пісня впливатиме на людей.  

На початку повномасштабної війни ти був у вимушеній розлуці з родиною — відправив дружину і дітей у США. Що порадиш тим сім'ям, які переживають подібну розлуку, як зберегти родину?

Якомога швидше возз'єднатися з родиною. Пробачати якісь помилки, цінувати одне одного. Або, якщо іншого виходу немає, припиняти стосунки й починати будувати нові. В цьому також є резон. Можливо, не варто за будь-яку ціну триматися за союз, якщо він не має майбутнього. 

Як діти переживали розлуку з татом? Як ти їм пояснював, що відбувається в Україні? 

На щастя, у нас був відеозв'язок, інтернет, тож я міг час від часу спілкуватися з ними. Старшому сину Роману і середньому Марку ми з Оленою пояснили, що це війна, що москаль прийшов знищувати нас і ми маємо йому протистояти. І кожен, хто має країну в серці, ходить під жовто-блакитним прапором. Боротись, боротись, ще раз боротись! І вони зрозуміли. Молодшій Марусі нічого не пояснювали, бо вона ще замала для таких розмов.

Розкажи про вашу спільну пісню з Оленою! Вона з'явиться цього року?

Цю пісню ми не анонсували, однак вона написана і з'явиться, коли прийде час. Її авторка — Емі Вадж, яка працює з Едом Шираном, Кайлі Міноуг, Джоном Леджендом, Pink. Пісня написана українською та англійською мовами. Український текст написав я. Хочеться, щоб вона стала саундтреком до якогось класного фільму чи серіалу в Голлівуді.

У вас музична родина, чи проявляються у дітей музичні таланти? 

Марко і Роман мають почуття ритму, вони гарно інтонують, але з них двох в музику поки що пішов лише Марко. Він грає на гітарі — три рази на тиждень має індивідуальні уроки і вже робить перші успіхи. У нього є талант. І нам з Оленою, дідусям-бабусям і хрещеним батькам дуже приємно, що у нього все виходить. Роман, наш старший, захоплюється спортом, йому подобається футбол, він тренується 4 дні на тиждень, і ми так само вболіваємо за нього. Хоч це не музика, але головне, щоб діти робили те, що їм цікаво. Марусі, думаю, сподобаються танці, вона в нас дуже граційна дівчинка.

Ви анонсували концерт в Ялті у 2024 році. Вірите, що ці плани здійсняться? 

Ми віримо в те, що Україна деокупує Крим і він знову повернеться під синьо-жовтий прапор. І концерт там обов'язково відбудеться. Питання лише в термінах. Головне працювати та не зневірюватися в цьому. 

Що ви відчуваєте, коли повертаєтеся з гастролей або відряджень у Київ?

Відчуваємо полегшення. Хоч тут і війна, все одно, це дім, це Батьківщина. Сьогодні воєнний Київ звучить для нас сиренами. Але він не скорений і він наш. Настане день, сирени вимкнуться, і він буде звучати дитячими голосами. Я цього дуже хочу!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter