Зміна іміджу для допомоги ЗСУ і хворим дітям: у Києві збирають волосся на благодійність
Колаж: "ТиКиїв"
Допомога армії, переселенцям, постраждалим від бойових дій, тваринам — це те, що оточує нас вже понад рік. З початком повномасштабної війни мільйони українців так чи інакше стали благодійниками. Хтось відкриває збори на допомогу ЗСУ, хтось працює у волонтерських організаціях, хтось віддає свої речі нужденним, хтось донатить. Та не у всіх є можливість допомагати іншим, бо бракує часу чи грошей для цього.
Однак робити добрі справи — це не завжди жертвувати своїм часом чи грошима. А навпаки — лише отримувати задоволення від процесу.
Прикладом такої справи є донорство волосся. Жертвуючи свої коси, люди допомагають або онкохворим дітям, або приєднуються до збору для потреб військових. Як стати донором волосся в Києві та долучитися до доброї справи — дізнавалася редакція "ТиКиїв".
Масштабна ініціатива розпочалася з ідеї довговолосих подружок
З 2018 року в Україні працює благодійна ініціатива Hair for Share, що у перекладі означає "ділитися волоссям". Її започаткували шестеро довговолосих подруг-львів'янок. Дівчата підстриглися і зробили кілька перук, які потім привезли в київську лікарню "Охматдит" для дітей, які втратили волосся під час лікування онкології. Звичайно, перук для всіх пацієнтів не вистачило, однак вони викликали справжній фурор серед малечі. Кожен хотів їх приміряти і отримати таку ж для себе. Тому волонтерки вирішили зробити допомогу системною, збудувавши вперше в Україні процес виробництва перук для благодійності.
Так виникла ініціатива Hair for Share. Спочатку вона працювала лише у Львові. Там волонтерки збирали волосся, сортували його та відправляли майстрам для пошиття перук. Двоє майстрів із Харкова та Києва робили їх по собівартості. Готові перуки передавали на баланс Благодійному фонду "Крила Надії". Вже звідти вони йшли онкохворим дітям.
Та дуже швидко засновниці ініціативи Hair for Share зрозуміли, що мають масштабувати свою ідею на інші області України, адже до них ніхто не займався системним збором волосся та пошиттям перук для онкохворих. А у процесі роботи ще й з'ясувалося, що попит на перуки величезний, і їх потребують як діти, так і дорослі.
За перші роки роботи ми створили близько 400 перук. Із них близько 70 роздали онкохворим жінкам, які втратили волосся під час лікування. Люди не можуть собі дозволити просто лікуватися і сидіти вдома, втрачаючи свою роботу. Тому для того, аби вони могли комфортно почуватися в соціумі, ми роздали частину перук дорослим, — розповіла співзасновниця ініціативи Hair for Share Лілія Кузік.
Лікування онкології — це важко не тільки фізично, а й психологічно. А одним із головних чинників одужання від хвороби є позитивний настрій пацієнта, його загальний емоційний стан. І для багатьох онкохворих отримання перуки — це не лише питання краси, а й певна психологічна підтримка, можливість відчути себе таким, як раніше.
Така підтримка особливо необхідна онкохворим дітям. Адже багато з них часто стикаються з булінгом через відсутність волосся. Є навіть випадки, коли дорослі забороняють своїм здоровим дітям спілкуватися з лисими друзями, що може бути дуже травматичним для того, хто лікується від раку.
На жаль, дуже часто в дитячому середовищі трапляється булінг щодо "інших дітей". Були навіть випадки, коли батьки інших дітей не дозволяли їм спілкуватися з лисими однолітками, тому що не розуміли, що така дитина не становить ніякої загрози, вона нічим не заразить іншого. На жаль, з нашим суспільством треба проводити ще багато роботи з інформування про те, як перебігає онкологія і чому хворі на рак люди цілком безпечні для інших, — зауважила Лілія Кузік.
Зазвичай однією перукою, яку шиють за ініціативи Hair for Share, може користуватися не одна дитина. Коли пацієнт одужує і в нього відростає своє волосся, перуки віддають назад у фонд "Крила Надії", звідки вони переходять до іншої дитини, яка стоїть у черзі.
За роки роботи ініціатива Hair for Share розширилася майже на всі куточки України. Участь у ній брали не лише великі міста та обласні центри, а й невеличкі містечка і районні центри. Допомогти онкохворим дітям хотіли багато українців.
Більш ніж 30 перукарів та українських салонів були постійними партнерами та безплатно за попереднім записом стригли донорів та донорок волосся. Це робили майстри зі Львова, Харкова, Одеси, Києва, Тернополя.
Серед донорів — діти, пенсіонери та чоловіки
З 2018 року донорами волосся для ініціативи Hair for Share стали більш ніж 2,5 тис. людей. Були випадки, коли волосся передавали українці, які живуть за кордоном. Донації надходили із США, Австрії, Польщі.
Цікавим є і той факт, що близько 10% донорів — це чоловіки. Часто вони віддавали довге волосся.
У нас була така цікава категорія донорів: чоловіки, які брали участь у реконструкціях середньовічних боїв. У них були гарні лицарські коси, які вони без жалю віддавали нам на перуки, — розповідає Лілія Кузік.
До благодійності долучаються як діти, так і дорослі, і люди похилого віку. Наймолодшій донорці волосся було 4 роки, а найстаршій — за 70.
Також є випадки, коли волосся собі для перуки відрізають самі онкохворі.
Для нас дуже важливо, щоб перука дітям нагадувала їхнє власне волосся. Був випадок із дівчинкою Вікою, яка пожертвувала своє волосся на перуку самій собі. Дізнавшись про діагноз доньки, батьки їй все розповіли та порадили зістригти своє волосся, щоб зробити перуку. Дівчинка погодилася, і це було того варте. Коли вона вдягала її, то розуміла, що це її волосся, тож прочувалася набагато комфортніше, — згадує Лілія Кузік.
Стати донором волосся можна безплатно. Партнери проєкту Hair for Share зазвичай не беруть гроші за стрижку тих, хто бажає віддати своє волосся на перуку.
Повномасштабна війна змінила роботу ініціативи
З початком повномасштабної війни в Україні ініціатива Hair for Share переорієнтувалася на допомогу ЗСУ. Тепер гроші за волосся, яке жертвують донори, спрямовуються на придбання обладнання та амуніції військовим, про що ініціатива систематично звітує на своїх сторінках у соцмережах.
Коли почалася повномасштабна війна, наші майстри, на жаль, втратили можливість активно робити перуки для онкохворих дітей. Та й перші тижні ми думали, як можемо допомогти країні. Ми запитали в наших донорів, чи готові вони донатити волосся на те, щоб ми могли продавати його та допомагати військовим, і знайшли велику підтримку. У нас вже є чимало донацій від 50 см волосся, що дозволило нам купити за кошти від його продажу дефібрилятор для військових медиків, зимовий одяг і засоби зв'язку для військових, а також ще багато інших корисних речей, — розповідає Лілія Кузік.
"Волосся — не зуби, відросте"
Ініціатива Hair for Share продовжує працювати в Києві. Один із постійних партнерів проєкту — перукар Максим Нестеров. Він приймає донорів волосся від початку роботи проєкту і до сьогодні.
Днями до Максима на стрижку завітала Валентина Суслова — донорка, яка не вперше здає своє волосся. Це вже друга її донація.
Я стала доноркою у 2019 році. Тоді в мене було довге волосся, і я хотіла його зістригти. Та робити це просто так не бажала, подумала, що його можна здати на добру справу. І тут випадково побачила в фейсбуці рекламу "Кураж Базару", де був анонс про безплатні стрижки волосся для перук онкохворим діткам. Це мене зацікавило, і я пішла. Так я познайомилася з Максимом і стала доноркою волосся, — розповідає Валентина Суслова.
Вже вдруге киянка спеціально відрощувала волосся на благодійність. Справа була нелегка, адже на продаж приймають волосся від 50 см завдовжки, тож відрощувати його треба було не один рік.
Після тієї стрижки на "Куражі" я ще раз сходила до перукаря, а потім вирішила відрощувати. Хотіла знову здати волосся для Hair for Share. Відрощувати було нелегко, адже потрібна довжина від 50 см. Скажу чесно, останніми місяцями вже не могла дочекатися, коли його відріжу, постійно виміряла, щоб дочекатися потрібної довжини. Були також деякі труднощі восени і взимку, коли вимикали світло і гарячу воду. Вимити таке довге волосся в тазику непросто, але я впоралася із завданням, — усміхаючись, згадує Валентина.
Стрижка волосся для донорства трохи відрізняється від звичайної. Спочатку майстер вимірює волосся, робить невеличкі хвостики, потім зрізає їх і вже після цього оформлює гарну зачіску, яку бажає клієнт.
Валентина вирішила кардинально змінити свій образ, зробивши коротку зачіску. Каже, що трішки хвилюється, але сильно не переймається. Своїх рідних і колег попередила, що зміни будуть дуже помітними.
Я вже попередила своїх рідних, що сьогодні додому може повернутися зовсім інша людина (Сміється.). Зараз трохи хвилююся, але не сильно. Мені ще мама в дитинстві говорила, що за волосся переживати не варто. Тому я завжди кажу собі перед стрижкою: "Все буде добре. Волосся — не зуби, відросте", — каже Валентина Суслова.
Не хвилюватися за своє волосся радить і майстер Максим Нестеров. Він каже, що волосся має сильну енергетику, тому весь позитив при його зрізанні перейде тому, хто носитиме з нього перуку.
Також Максим каже, що ще ніхто з його клієнтів-донорів не мав поганих емоцій після стрижки. Навпаки, всі були лише щасливі з того, що зробили добру справу.
Мабуть, у мене ніколи не було незадоволених клієнтів. Лише одного разу був випадок, коли після стрижки розплакався хлопець-студент. У нього було довге волосся, ми його зістригли, але хлопець почав плакати. Та потім ми його заспокоїли, він пішов задоволений. А так всі мої клієнти лише з усмішкою реагують на свій новий образ. Зміни — це завжди круто і позитивно, — каже Максим Нестеров.
Так було і з Валентиною. Невелика тривожність пройшла, коли майстер зробив перші зрізи. А результат вийшов просто ідеальний.
Я дуже задоволена. Гадаю, мене тепер і не впізнаватимуть. Зачіска вийшла дуже стильною, я навіть відчуваю себе легше, та й маю молодший вигляд. А головне — задоволена моя душа. Надзвичайно приємно знати, що моє волосся принесе допомогу нашим військовим, які захищають нас на фронті. Моя порада всім, хто каже, що не може донатити, чи не має коштів: знаходьте такі класні ініціативи і беріть у них участь. Це важливо, а найголовніше — просто і в задоволення. Якщо мені вдасться ще раз відростити таку довжину, то я без вагань віддам волосся на добру справу втретє, — каже Валентина Суслова.
Зрізане волосся Максим Нестеров відправить до Львова. Там воно пройде сортування і піде на продаж. З нього можуть зробити треси, шиньйони, накладки тощо.
"За п'ять років підстриг не одну сотню людей"
Перукар Максим Нестеров є партнером ініціативи Hair for Share вже близько п'яти років. А долучився він до благодійного проєкту завдяки своїй клієнтці.
Про проєкт Hair for Share я дізнався від своєї постійної клієнтки, моєї подружки Марічки. До речі, вона й була однією з шести дівчат, які першими зістригли волосся та заснували ініціативу у Львові. Марічка запропонувала долучитися до проєкту, і я одразу ж погодився. Спочатку ми думали, що це буде короткочасна акція, але з'ясувалося, що попит на донорство волосся для перук просто величезний. Багато киян хотіли долучитися до цього, приходили і до мене особисто, і на наші масові благодійні акції, — розповідає Максим.
Саме подружка Максима Нестерова і стала однією з його перших клієнток, яка віддала волосся на благодійність.
Зазвичай перуки робляться з волосся двох-трьох донорів. А Марічка стала першою, з чийого волосся вдалося повністю створити перуку. Ми зробили їй дуже коротку зачіску та навіть забрили одну скроню. Я спочатку вагався це робити, але Марічка сказала: "Максиме, ну коли ти ще таке зробиш?". І ми втілили цю ідею в реальність. Вийшов дуже крутий результат, і вдалося зібрати аж 160 г волосся, — розповідає Максим Нестеров.
За п'ять років роботи у межах ініціативи Hair for Share Максим Нестеров зробив стрижки не одній сотні людей. Траплялися в нього досить цікаві історії.
Найдовше волосся, яке я обрізав, було довжиною нижче колін. Жінка відрощувала його 12 років. До речі, разом із нею своє волосся тоді здав і її чоловік. Він працював айтівцем і довго не бував у перукаря, відростив 40 см волосся. Чоловіка ми коротко підстригли, а жінці відрізали волосся по лопатки, і це була суттєва довжина. Був серед донорів і справжній козак. Він здав на благодійність свій "оселедець" 40 см завдовжки. Поголившись, чоловік поїхав на фронт, — розповідає майстер.
Зараз кількість людей, які бажають здати волосся, набагато зменшилася. На це вплинула повномасштабна війна та виїзд багатьох жінок за кордон.
"Волонтерство завжди було в моєму житті"
Крім своєї постійної роботи та участі в благодійному проєкті Hair for Share Максим Нестеров активно допомагає ЗСУ. Він організовує збори на допомогу армії, купує техніку та необхідне обладнання на фронт і, звісно ж, не обходиться без стрижок.
Волонтерство завжди було в моєму житті, тож, звісно, не зупинилося під час повномасштабної війни. В перші дні війни я вступив до лав ТрО, чергував у своєму районі. Через півтора місяці мені вдалося вивезти родину на захід України, а потім дружина з доньками виїхали за кордон. Я ж повернувся до Києва і почав допомагати. Вперше, коли я кудись поїхав, був "Охматдит". Зібрав цілу банду з 15 перукарів та б'юті-майстрів, і ми поїхали наводити красу лікарям, медперсоналу, пацієнтам та їхнім батькам. Більшість із них понад місяць жили в лікарні через бойові дії, тому ні про які стрижки, фарбування чи манікюр у них не могло бути й мови. Ми ж зробили все, що їм було потрібно, та подарували гарні емоції як людям, так і собі, — розповідає Максим Нестеров.
Зараз Максим разом зі своїми друзями-барберами голить поранених бійців. Щочетверга вони відвідують Київський військовий госпіталь, де стрижуть пацієнтам голови та бороди.
Спочатку працювати у шпиталі було емоційно важко. Це лікарі звикли бачити поранених, а ми, цивільні, морально були не готовими до такого. Та потім звикли, зараз вже немає ніякого страху чи труднощів. Тим паче ситуації були різні. Ми стригли і в реанімації, і голили хлопців, які щойно потрапили в госпіталь. У них навіть ще земля була у волоссі, а у когось — запечена кров... Є багато випадків, коли під час стрижки у хлопців з голови злізає шкіра. Таке буває через прийом сильних ліків та антибіотиків, що накопичуються у шкірі голови. Та ми не звертаємо на це уваги, а навпаки, підбадьорюємо хлопців, частенько з ними жартуємо. Адже стрижка — це ще й психологічне розвантаження. У волоссі накопичується весь негатив, який вони здобули на фронті, і ми його разом позбуваємося. Деякі хлопці навіть кажуть, що після стрижки в них зникають фантомні болі. Та і взагалі стрижка у перукаря для військових — це як елемент звичного довоєнного життя, який дозволяє їм відчути себе такими, якими вони були раніше, — зазначає Максим Нестеров.
Перукарі-волонтери не лише стрижуть поранених військових, а й дають їм поради щодо майбутнього догляду. Їм безплатно роздають спеціальні шампуні, що допоможуть відновитися після приймання ліків.
Свої благодійні справи Максим Нестеров буде продовжувати і надалі. Головна його мотивація — бути корисним людям.
Коли я тільки починав безкоштовні стрижки, моєю головною метою була допомога хворим дітям. Хто хоча б раз був у онкоцентрі — мене зрозуміє. Зараз я, перебуваючи у тилу, роблю все для допомоги іншим у той спосіб, що вмію робити найкраще. А гроші... Гроші я завжди заробити зможу. Для мене зараз головне — працювати на перемогу та робити все, щоб люди почували себе краще. Від цього і я щасливий, — ділиться Максим Нестеров.
Як долучитися до ініціативи Hair for Share
Зробити добру справу і стати донором волосся можуть усі охочі кияни. Зараз приймається нефарбоване волосся від 50 см завдовжки. Все воно буде спрямовано на продаж для допомоги ЗСУ. Засновниці Hair for Share працюють і над відновленням виробництва перук для онкохворих дітей, адже на них великий попит.
У Києві стрижки для проєкту Hair for Share роблять п'ять салонів. Всі вони працюють за попереднім записом:
- Максим Нестеров — вул. Богдана Хмельницького, 42. Безплатно;
- Uncras Studio — вул. Трьохсвятительська, 11. Безплатно;
- Майстерня краси JK (окремий майстер) — вул. Ревуцького, 12а. Стрижка безплатна або оплата за бажанням. На тиждень можуть обслугувати 1-2 людини;
- Healthy and beauty club — вул. Табірна, 36. Оплата — 50% від ціни.
- M&L Beauty Space — бул. Верховної Ради, 29. Безплатно.
Донорами не можуть бути люди, які робили хімічну завивку волосся, адже вона дуже сильно псує його структуру. Під час вичісування такого волосся і формування перуки воно починає сипатися, а після оброблення спецзасобами може з'явитися неприємний запах.
Також небажано здавати волосся після процедури кератинового випрямлення, бо через деякий час після зрізання волосся під впливом препарату може змінити свою структуру.
Поради Максима Нестерова для росту здорового довгого волосся
- Користуйся лише якісною косметикою для волосся і шкіри голови. Краще віддавай перевагу професійним доглядовим лінійкам, а не масмаркету.
- Доглядай за шкірою голови. Адже шкіра — це такий собі "завод" з виготовлення майбутнього волосся.
- Якісно промивай шкіру голови. За одну процедуру миття треба промивати голову шампунем двічі для якісного очищення від шкірного сала.
