Глибока та поверхнева робота: як ми розучились працювати ефективно і що з цим робити
Кал Ньюпорт, "Глибока робота"
Аналізуючи свій день і конкретні дії, можна побачити, що ми весь час проводимо у пінг-понгах переписок, чатах та зум-зустрічах, більша частина з яких — "ця зустріч могла бути мейлом". Про те, як покращити ефективність роботи у сучасному світі й про те, що таке практика "глибокої роботи", розповідає американський вчений Кал Ньюпорт у своїй книжці.
Ми звикли думати, що технологічний розвиток — це обов'язково направлена вверх крива неперервного покращення життя. Але не всі йогурти однаково корисні: мультик "Воллі", в якому люди майбутнього з розвитком роботів розучились ходити і пересуваються на візочках, у якомусь сенсі справдився. Тільки ми забули як працювати: замість цього робимо якісь непевні фікції у вигляді постійних передавань уривків інформації один одному з розумним обличчям.
Саме це Кал Ньюпорт називає "поверхневою" роботою: задачі логістичного стилю, що не потребують когнітивного навантаження і часто виконуються у розфокусованому стані. Ці спроби не створюють багато нових цінностей у світі і їх дуже просто повторити.
Натомість "глибока робота" — професійна діяльність, що доводить когнітивні здібності до межі, та виконується в стані зосередженості. Ці зусилля створюють нову цінність, покращують майстерність і їх важко відтворити.
Виявляється, з будь-якою розфокусованістю можна працювати: магічної пілюлі немає, але є теорії та практики, які значно покращують результативність. Глибока робота! Про все це, і про книжку, я почула у Хубермана в подкасті про залежності, терміново її замовила і прочитала. Раджу всім її, особливо тим, хто сидить на нескінченних зумах і думає, що якісна робота вимірюється кількістю повідомлень, які ви відправили за день.
Не плутайте "Глибоку роботу" з потоком: потік ми звикли уявляти як щось органічне, приємне та легке, глибока робота — це ж продуктивне, серйозне розумове навантаження. Автор вводить поняття "deliberated practice" ("навмисна", або цілеспрямована практика) — це процес, що вимагає зусиль, мета — особисте покращення продуктивності, а не задоволення. Фокусуєш увагу на специфічному скілі, який ти хочеш розвинути, + отримуєш фідбек і одразу його використовуєш (постійне покращення).
Глибока робота — ціннісна і рідкісна. Глибока робота — це НАВЧАННЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ та ПРОДУКТИВНІСТЬ.
Ньюпорт наголошує, що у новій економіці можуть заробляти багато лише три види гравців: висококваліфіковані працівники (ті, що глибоко володіють рідкісними знаннями та можуть легко їми оперувати), суперзірки (найкращі у своїй сфері) та власники бізнесу. Якщо власником бізнесу без капіталу стати важко, то двома іншими може стати кожен. За однієї умови — вміти НАВЧАТИСЬ швидко і постійно. А навчання та можливість робити складні речі швидко залежать виключно від глибокої роботи.
Глибока робота — це глибоке занурення без відволікання, яке дає можливість максимально використовувати розумові дані. Класичний підхід — це шифт на 90 хвилин, робота без месенджерів, телефону, звуків. Ємкість наших можливостей — це максимум півтори-чотири години такої роботи на день (відрізками по півтори-дві години. Очевидно, що пари в університеті придумали не просто так).
Ендрю Хуберман, нейровчений, зазвичай бере такий шифт у першій половині дня: через 2-3-4 години після пробудження, коли ти вже поснідав і зробив свою базову рутину, але ще не встиг відволіктись і витратити енергію на щось інше. Хуберман під час глибокої роботи навіть у туалет старається не ходити, — будь-які рухи, звуки збивають з ритму.
У новій економіці можуть заробляти багато лише три види гравців: висококваліфіковані працівники (ті, що глибоко володіють рідкісними знаннями та можуть легко їми оперувати), суперзірки (найкращі у своїй сфері) та власники бізнесу.
Звичайно, є круті чуваки, які за замовченням живуть у глибокому зануренні, що мінімізує відволікання: наприклад, Вуді Аллен. За 44 роки він зняв 44 фільми та був номінований 22 рази на Нагороду Кіноакадемії. У нього ніколи не було комп'ютера.
Також є такі, що роблять "ретріти" глибокої роботи, наприклад, Джоан Роулінг для того, щоб дописати черговий том Гаррі Поттера, знімала на декілька днів номер у найдорожчому готелі Единбургу і творила там у вікторіанському інтер'єрі, схожому на замки, про які вона пише.
Інший письменник, щоб дописати книгу, купив собі квиток бізнес-класу у два кінці з Нью-Йорку в Токіо. Зрозумівши, що більш сфокусованої атмосфери, ніж на борту літака, що 12 годин у повітрі, не знайде. Звучить дикувато, але має сенс, якщо ціна питання висока.
Багато відомих науковців організовують такий стиль життя, у якому їх не турбують мейли, месенджери та навіть комп'ютери загалом. Пітер Хіггз (той самий, що отримав Нобеля за свою теорію з найменшими частками — бозонами), до речі, сусід Роулінг з Единбурга, не мав мобільного телефону — про премію (у 2013) він дізнався від сусідки.
На жаль, такий лайфстайл не гарантує Нобеля й успіху загалом. Але для людей типу нас із вами, яким потрібно комунікувати з іншими, існує гібридний стиль глибокої роботи: коли частину дня ти у зумах і мейлах, але найпродуктивнішу бронюєш під глибоку роботу без відволікань. Деякі називають це "щоденною духовною практикою". Я так теж почала робити, — дуже подобається.
Уміння занурюватись не з'являється само по собі, спочатку може не виходити й ти автоматично відволікаєшся, думки лізуть і не дають заглибитись. Але це тренується, і ти просто насильно повертаєш себе на глибину щоденно, поки не зміниш свою поведінку. "ПОЛЮБИ НУДЬГУ", — говорить автор. Кінцева мета — не брати шифти глибокої роботи посеред відволікань, а навпаки — іноді відпочивати від сфокусованості. Тобто, повернутись у світ, де сфокусованість — це перманентний стан, і ти виділяєш собі декілька шифтів "перевірити месенджери" чи щось подібне. Ти плануєш використання Інтернету взагалі, а весь інший час проводиш без нього.
Важливо — не використовувати Інтернет заради розваг!
"Що ти робиш з кожною хвилиною свого дня?" — це питання у книжці мене повертає до свідомого споживання. Відповісти на нього можна, подивившись на "екранний час" айфону.
А про глибоку роботу і глибоке життя (deep life) Кал Ньюпорт робить подкаст — дуже рекомендую. До речі, Кал не працює по вечорах, а проводить з родиною та дітьми, і з 7 вечора до 8 ранку не перевіряє пошту і месенджери. Він слідує практикам глибокої роботи, щоб мати глибоке життя.
В українському перекладі ця книжка називається «Не турбувати. Як сфокусуватися в інформаційному шумі!», Наш Формат.
