Як створити інклюзивне та безбар'єрне робоче середовище: відповіли в OLX Україна

Як створити інклюзивне та безбар'єрне робоче середовище: відповіли в OLX Україна Фото: Getty Images

За опитуванням платформи онлайн-оголошень OLX, понад 50% українських приватних компаній не створюють інклюзивне робоче середовище. Як наблизити український бізнес до безбар'єрності — пояснює Альона Горковенко, Marketing team manager OLX Ukraine and Central Asia.

Альона Горковенко Marketing team manager OLX Ukraine and Central Asia

Платформа OLX опитала 1584 представники малого та середнього бізнесу. З них 54% — ФОПи, ще 14% — юридичні особи, 37% — не уточнили. 27% опитуваних працюють на ринку понад 10 років.  22% — до 1 року.

Що кажуть цифри?

  • 50,6% опитаних не впроваджують практик інклюзивності та безбар'єрності;
  • 33,9% не комунікують на цю тему з працівниками;
  • 24% респондентів мають досвід практик інклюзивності та безбар'єрності;
  • 24% планують відповідні практики в майбутньому;
  • 20,7% обговорюють такі теми та проводять відповідні заходи;
  • 13,2% планують впроваджувати таку комунікацію зі співробітниками.
Фото: Freepik

Серед ФОПів відповідь "не впроваджують і не планують" склала понад 50%. А ось юридичні особи більш схильні до впровадження практик інклюзивності та безбар'єрності у свій бізнес. 

Як пояснює Альона Горковенко, внаслідок опитування вдалося виділити 3 основні перепони інклюзивності та безбар'єрності в українському бізнесі.

  1. Економічний контекст. В умовах війни чимало українських підприємців зосереджені на виживанні компанії. Зокрема, молодий бізнес фокусується на поточних проблемах — каналах збуту, пошуку постачальників і партнерів, розрахуванні точки беззбитковості тощо. 
  2. Розрив між наявністю державної підтримки та її використанням. Хоч бізнес скаржиться на брак державної підтримки, наявними програмами користується мізерна кількість підприємців. Приміром, лише 1,7% скористалися програмою компенсації витрат на облаштування безбар'єрних робочих місць. А 82,3% опитаних навіть не знали про неї. 
  3. Брак інформації. За даними McKinsey & Company, компанії з найвищим рівнем гендерної різноманітності досягають у середньому на 28% вищої прибутковості, ніж їхні конкуренти. Аналогічних досліджень, які підтверджують користь практик інклюзивності, у західних країнах є ще чимало. Втім, українському бізнесу поки бракує розуміння практичної цінності інвестицій у безбар'єрність та інклюзивність. 

Втім, є парадоксальна тенденція: попри економічну кризу, 44% опитаних OLX вважають впровадження інклюзивних практик важливим. Особливо це притаманно молодим компаніям до 1 року. На думку Альони Горковенко, це може свідчити про зміну світогляду в нового покоління підприємців. Вони розглядають інклюзію не як витрату, а як інвестицію в майбутнє. А мотивують їх такі чинники:

  • соціальна відповідальність;
  • підтримка ветеранів та людей з інвалідністю — зокрема в умовах повномасштабної війни;
  • покращення репутації та соціального капіталу компанії.

Цікаво й зворотне: частина власників бізнесу, які мають інвалідність, не вважають інклюзію важливою. Це показує, що навіть особистий досвід не завжди трансформується у проактивну позицію щодо інклюзії. Тому важливо не діяти навпомацки, а чітко з'ясувати потреби працівників.

Що робити?

Фото: Freepik

Визначити, які групи працівників потребують додаткової уваги, легше, ніж здається. За словами Альони Горковенко, найкращий спосіб — це, хай як банально, комунікація. Підприємцям варто говорити зі співробітниками відкрито і щиро, цікавитися їхніми почуттями. У колективі слід будувати відкриті довірливі відносини, щоб співробітники не боялися вказати на свої потреби.

Якщо ж колектив настільки великий, що знати кожного не вдається, тоді в пригоді стануть такі інструменти, як опитування й аналіз. Наприклад, можна проаналізувати демографічний склад колективу. Також корисні регулярні (як варіант, анонімні) опитування працівників щодо їхніх потреб. Лише 3,1% опитаних це практикують, але такі дослідження справді важливі, — радить Альона Горковенко, Marketing team manager OLX Ukraine and Central Asia.

При інтеграції практик інклюзивності та безбар'єрності представникам МСБ (малий і середній бізнес) зважаймо на такі аспекти:

  • Адаптація робочого середовища. Треба впровадити базові нормативи — пандуси, спеціальні туалети тощо — які забезпечать доступність приміщень й адаптують робочі місця для людей з інвалідністю. Це не завжди потребує значних вкладень, але може суттєво покращити умови праці. За даними OLX, лише 11% опитаних мають адаптовану інфраструктуру.
  • Корпоративна соціальна відповідальність (CSR). Формування корпоративної культури, що підтримує різноманітність та інклюзію, може позитивно вплинути на атмосферу в колективі й залучити нових співробітників. Власникам бізнесу та співробітникам стануть у пригоді різноманітні навчальні програми, семінари та тренінги з інклюзивності.
  • Гнучкість графіку роботи. Впровадження гнучкого розкладу дозволить адаптувати робочі години відповідно до індивідуальних потреб працівників. До речі, це вже практикують 16,5% респондентів. 
  • Залучення зовнішніх ресурсів. Мікро- та малий бізнес може скористатися державними програмами, які підтримують інклюзивність. Наприклад, лише 17,6% опитаних знали про державну програму компенсації витрат на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю.

За дослідженням OLX, компанії з досвідом 5-7 років та понад 10 років найуспішніші у впровадженні інклюзивних практик, бо вже пройшли етап становлення та мають ресурси для соціальних інвестицій. Але втілити інклюзію в реальність можуть і молоді підприємства. Головне — бажання та соціальна відповідальність!

Читай також: 5 трендів ринку праці України 2025: гайд для зумерів

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації