"ТиКиїв" в Одесі: чому варто зупинитися в Bristol Hotel 5* зі 125-річною історією
Фото: Артем Прокопенко
Одне з улюблених місць відпочинку киян в Одесі — легендарний одеський готель Bristol, де свого часу зупинялися Кілліан Мерфі та Богдан Ступка, — святкує цьогоріч 125-річний ювілей! "ТиКиїв" відвідав знаковий готель та спробував страви нового шеф-кухаря Le Grand Café Bristol Айка Вейшторта. Розповідаємо, чому варто сюди завітати!
Історія Bristol
Наталія Стаднікова — корінна одеситка, яка добре знає історію готелю Bristol не лише зі слів, а й з власного досвіду. У Bristol вона стажувалася в 1990-х, а згодом дорослá до маркетинг-менеджера готелю. Зокрема перші сайти про нього — її заслуга. Саме Наталія провела історичну екскурсію всіма закутками Bristol — навіть тими, що доступні лише для найзаможніших гостей чи персоналу.
Я знаю дуже багато історій про Bristol, і сама брала участь у багатьох подіях, які тут відбувались. Хоча, звісно ж, не всі 125 років його існування, — жартує Наталія.
Будівля готелю побудована на зламі XIX та XX сторіч, а саме в 1898–1899 роках. Автор проєкту — архітектор Олександр Бернардацці (на фото ліворуч). До нього також долучився Адольф Мінкус (праворуч) — одесит, але встиг попрацювати й у Києві, зокрема над Хмарочосом Гінзбурга та корпусами Єврейської лікарні.
У перші роки існування Одеси ділянкою майбутнього готелю проходили транспортні шляхи, що з'єднували житлові райони міста з портом, куди вивозили зерно — тодішній ходовий товар. У XIX сторіччі італійці забудували ділянку коморами для зерна та звели тут прибутковий будинок для оренди. Ось чому нині вулиця, на якій розташований Bristol Hotel 5*, зветься Італійською (до 2024 вона мала назву "Пушкінська").
Зрештою місце дісталося купцеві Науму Юровському. Мудрий єврей збагнув, що ділянка у центрі міста — на вагу золота, і складських приміщень для неї замало. Він вирішив зберегти хіба прибутковий будинок, але оновити його за останнім словом техніки. І звернувся до Бернардацці: зодчий якраз спорудив неподалік будівлю Купецької біржі (нині Одеська обласна філармонія).
Одразу після відкриття "Брістоль" був визнаний одним із найкращих готелів на той момент, адже надавав гостям небачені вигоди: електричне освітлення, ліфт, телефони, центральне опалення. Прислуга знала французьку, італійську, німецьку, польську мови та ідіш. Метрдотелі, офіціанти й шеф-кухарі також володіли англійською. А ванна на кожному поверсі для Одеси взагалі була в новинку!
Назву "Брістоль" його перший власник запозичив у однойменного готелю у Відні (Австрія), колись улюбленого місця відпочинку одеської знаті. А ось для радянських часів назва виявилася надто "буржуазною". Тож після жовтневого перевороту номери обладнали під кабінети одеських залізничників, а заодно перейменували будівлю на "гостиница "Красная" — одесити старого гарту й досі її так називають.
Українською готель прозвали "Червоним". Але то була чергова спроба збіднення мови "совітами", адже слово "красний" у значенні "гарний" збереглося в українських словниках і понині.
Цікаво, що в Одесі досі існує Красний провулок: колись там розташовувалися найкращі крамниці з дорогими ремісничими та ювелірними виробами ("красними товарами").
Після 2002 року у готелю з’явилися нові власники — Vertex Hotel Group. Будівля тоді була в кепському стані як зовні, так і зсередини, тому готель закрили на реконструкцію. Ліплення на стелях відреставрували, а колірну гаму наблизили до задуму Бернардацці — інтер'єри він бачив у червоно-зелених тонах.
Наприкінці 2010 року оновлений готель урочисто відкрився під історичною назвою Bristol Hotel 5* Odesa — йому присвоїли статус пам'ятки архітектури та всі 5 зірок!
Який Bristol сьогодні
Уже надворі помітно, що готель оформлений у стилі ренесансу з елементами бароко. Будівля Bristol умовно поділена на три частини: в центральній (на рівні третього поверху) — фігура каріатиди. Її жест, спрямований до міста, символізує благословення Одеси та її мешканців.
А на сусідніх колонах — лики героїв, які немовби оберігають спокій гостей.
Бернардацці загалом використав чимало ліплення й статуй в оформленні фасаду: серед них можна знайти і жіноче, і чоловіче начала. Не дивно, що одесити часто порівнюють Bristol із повітряним тістечком, — каже Наталія Стаднікова.
У лобі бачимо шикарні сходи з рідкісного мармуру Беж Розе. Над центральним вітражем працювали найкращі одеські майстри, а для його створення використали скло, ретельно відібране в Італії.
Обабіч — відреставровані одеськими ентузіастами статуї Сирени (ліворуч) та Богині Родючості (праворуч).
З цокольного поверху підіймаємося на перший. По центру — meeting room "De Ribas". Переговорна має фліпчарт і два радіомікрофони, тож чудово підійде для ділових зустрічей. А вікна кімнати виходять якраз на історичний центр міста.
Для справжніх естетів — meeting room "Richelieu" на другому поверсі. За умовами не поступається "De Ribas". Натомість має зовнішній ексклюзив — ту саму каріатиду на балконі. (Нам навіть вдалося до неї доторкнутися!) Назва кімнати — на знак пієтету перед Дюком де Рішельє, першим одеським градоначальником.
На третьому поверсі — meeting room "De Wollant". Свою назву вона завдячує Францові де Воллану, першому архітектору Одеси родом із Нідерландів.
Нарешті, на четвертому поверсі — новітній фітнес-центр. Складається з двох частин: зони кардіо та тренажерного залу. У зоні кардіо — три бігові доріжки, два орбітреки та велотренажери. А тренажерний зал обладнаний сучасними пристроями для повноцінних силових тренувань.
А після інтенсивної "прокачки" не завадить перепочити — тим паче після реконструкції у Bristol якраз з'явився спа-центр з басейном. Римська парна — з підігрівом мармурових лежаків і вологим повітрям до 100%. А фінська сауна — класика з температурою до 85°С.
Басейн завглибшки 1,8 метра, обладнаний гідромасажною чашею, а також доступом до тераси з лежаками. Звідси відкривається розкішна панорама центру Одеси — must-see під час літніх відпусток! (Та й в інші пори року краєвид вражає...)
А де жити?
Номерів у Bristol Hotel 5* загалом 113. Свого часу готель приймав таких селебриті, як Кілліан Мерфі, Джон Малкович, Віра Холодна, Джеймс Олдрідж, Анрі Барбюс, Ісаак Бабель, Богдан Ступка, Арманд Гаммер та інших.
Житлові зони відкривають класичні однокімнатні номери "Стандарт". Приємне бордове оформлення, простора ванна з мармуру, італійські меблі від Georgio Piotto — їх незмінні атрибути. Заселитися можуть двоє гостей.
Також є номер "Покращений стандарт" для двох. Його переваги — оригінальна колірна гама та власний балкон із видами на Італійську вулицю.
У "Напівлюксі" можуть поселитися вже три особи. На відміну від "Стандарту", тут застосовано індивідуальний дизайн у вікторіанському стилі. Окрім спальні, всі номери "Напівлюкс" на додачу мають вітальню для відпочинку та ванні кімнати з рідкісного мармуру. Подекуди є навіть мансардні вікна. А меблі для люкс-номерів — уже від Angelo Cappellini: і вони розкішні!
"Люкс" — вишукані двокімнатні номери для чотирьох гостей. Тутешню ванну кімнату а-ля вікторіанський стиль доповнює джакузі. Увагою не оминули й простору вітальню в елітному італійському меблюванні — як тобі?
Для найвибагливіших гостей є "Президентський Люкс" на чотири особи — в ньому простора вітальня з балконом, функціональний кабінет, ванна кімната з джакузі та розкішна спальня у вікторіанському стилі.
Шеф світового рівня
Окраса готелю — Le Grand Café Bristol на цокольному поверсі. Інтер'єр приміщення прикрашає мозаїка з десяти порід італійського мармуру, а ще венеціанські дзеркала, зроблені на замовлення та під контролем фахівців-реставраторів. Працює ж ресторан у форматі fine-dining.
Fine dining ("вишукана кухня") — це ресторанний досвід, який зазвичай є більш вишуканим і дорогим, ніж у звичайному ресторані. Для оздоблення таких закладів використовують високоякісні матеріали, всередині часто діють певні правила відвідування, а страви подають найвищого ґатунку.
На честь 125-річного ювілею Bristol Hotel 5* Odesa запустив оновлене меню під керівництвом шеф-кухаря Айка Вейшторта. Він народився, виріс і почав гастрономічну кар'єру у Вірменії. А до співпраці з Bristol Айк працював у знаменитих закладах по всьому світу: зокрема у Smoked Room, Coque з двома зірками Michelin в Іспанії, а також в ZIA Restaurant у Fairmont Grand Hotel у Києві.
Айк Вейшторт робить ставку на сучасну гастрономію з використанням місцевих продуктів, що підкреслюють смаки одеського регіону. Тож разом із шефом "ТиКиїв" вирушив на знаменитий продовольчий ринок "Привоз". Одеський колорит тут видно й чутно звідусіль: місцеві покупці гучно спілкуються й активно жестикулюють, а крамарі вміло торгуються та заманюють пахощами.
Втім, Айк також не з полохливих, тому вже за годину дістав усі необхідні продукти за "красною ціною". З них створив по-справжньому вишукану вечерю за авторськими рецептами. З найпам'ятніших страв — карпачо з яловичини, крудо з лосося, форшмак і телячі щічки. А які там хали — популярний в Одесі єврейський здобний хліб... Ммм..!
На кухні під керівництвом Айка панує стримана робоча атмосфера. Шеф задає підлеглим високу планку: каже, готель — це живий організм, який необхідно годувати за будь-яких обставин. Зате на питаннях про особисті вподобання в Айкові прокидається романтик.
Складно сказати, що саме мені найбільше подобається готувати. Це як питати в музиканта, яку ноту він полюбляє найбільше. Якщо мені щось не до смаку — цього не буде в меню. Та загалом кухня для мене — це все. Хтось не може не грати в казино — а я ось не можу не готувати, — розповідає Айк.
Якщо опинишся в Одесі — неодмінно варто відвідати Bristol Hotel 5*, чи бодай роздивитися його архітектуру. Це — справжня п'ятизіркова легенда міста, де кожний закуток філігранно поєднує історію та сучасність. А шедевральні страви від шефа світового рівня варто спробувати кожному гурману. Яскраві спогади про Одесу гарантовано!
