Бессарабський ринок. Культове місце на мапі Києва
Фото з архіву автора
Чесно кажучи, я не люблю Бессарабський ринок. Якісь дивні захмарні ціни, безхатченки, що "відпочивають" перед головним фасадом (а це, погодься, не додає впевненості у належній санітарії у самому приміщенні), відчуття загальної занедбаності (багато вільних місць).
Проте я люблю Бессарабський ринок. Це дійсно одна з кращих пам'яток раціонального модерну у Києві! Обожнюю розглядати її ефектні ковані брами, майстерний скульптурний декор, метлаську плитку фірми Дзевульського та ажурні конструкції головної зали. Тож гайда на Бессарабку!
Трохи імен і цифр
Критий Бессарабський ринок збудовано у 1912 році за проєктом варшавського архітектора Генріха-Юліана Гая (більше для Києва йому нічого не судилося зробити).
Будівельними роботами керував досвідчений інженер Михайло Бобрусов. Виходячи з відносно невеликої ділянки, яку місто відвело для споруди, ринок було вирішено у формі прямокутника з напівзакругленим боком (тим, що виходить на Бессарабську вулицю). Цю форму повторює й основний об'єм зали загальною площею 2896 кв. м. Сама ж зала була розрахована на 570 торговельних місць.
У великих підвалах під спорудою було розміщено опалювальне устаткування, холодильні камери та ліфти-підйомники. Ще Бобрусов залишив місце під невеличку кав'ярню.
Готель на ринку
До речі, якщо ти думаєш, що Бессарабка — це тільки про фрукти-овочі, то помиляєшся. Адже спочатку тут містився навіть... готель на 117 міст (з окремим входом з вулиці). Ну а що — вельми зручно: приїхав на ринок у своїх торговельних справах, розв'язав усі питання, переночував, не витрачаючи час на пошуки ліжка, та й поїхав вранці додому (до залізничного вокзалу шапкою докинути можна).
У радянські часи (у 60-ті) тут також діяв готель із гордою та красивою (це іронія) назвою "Колгоспний".
Красивий метал
Якщо встати у центрі зали та задерти голову, то побачиш купол, який наче накачані атланти тримають металеві арки. Всього таких арок 10 (довжина кожної — 32 метри). Ці надійні та водночас красиві конструкції виготовлено на Сумському машинобудівному заводі.
Морг
Морозильні камери ринку були зроблені за останнім словом техніки — вони функціонували безперебійно. Проте, на жаль, використовували їх не тільки для зберігання м'яса чи риби.
В часи Голодомору сюди звозили з навколишніх вулиць померлих людей. А вже з ринку їх таємно ночами вивозили на кладовища.
Також я неодноразово чув, що на морг камери перетворювались і під час громадянської війни. Сюди більшовики скидали на тимчасове "зберігання" розстріляних та порубаних білогвардійців та випадкових перехожих.
Мистецьке оздоблення
Скульптурні прикраси ринку виконані у стилістиці українського народного мистецтва. Тут і голови биків, і риби, що заплуталися у рибальських сітках.
Мої ж особисті улюбленці — рельєфи "Селянка з глечиками" та "Селянин з волами" скульпторів Олександра Теремця та Тетяни Руденко (до речі, учні скульптора Федора Балавенського — автора одного з найперших київських пам'ятників Шевченку).
Окрема краса — ковані ліхтарі та брами виїздів з композицією "Гуси полетіли" Теремця.
Зверніть увагу, що стіни головної зали вкрито полив'яними кахлями; метлаські плитки фірми "Дзевульський і Лянге" викладено у два кольори, ними також вкрито і підлогу.
