Будинки Києва, які перевдяглися
Фото: старовинна листівка
Іноді роздивляєшся старі світлини або листівки, на яких завмер Київ тих часів, і думаєш: "Знайомий будинок, десь я його вже бачив". І намагаєшся пригадати. Інколи це вдається, але далеко не завжди.
Спеціально для тебе, ми відібрали київські будівлі, що прикрашають наше місце й по сьогодні. І показали якими вони були колись. І як змінились, перевдягнувшись, — тобто змінивши декор, або наростивши нові поверхи.
Театр Бергоньє
У 1888 році французький підприємець Огюст Бергоньє придбав земельну ділянку у центрі Києва, на якій і побудував капітальну двоповерхову будівлю (архітектор Володимир Ніколаєв). Будинок здавався в оренду і його радо використовували різноманітні аматорські та професійні акторські трупи.
Сьогодні у цьому будинку (невпізнанно перебудованому та розширеному) також грає театр: Національний академічний драматичний імені Лесі Українки.
- ДЕ? Вул. Богдана Хмельницького, 5
Друга київська гімназія
Будівлю другої київської чоловічої гімназії було побудовано у 1856 році (проєкт Павла Шлейфера). Саме зі стін цього поважного навчального закладу й вийшов Павло Чубинський — автор слів до гімну "Ще не вмерла Україна". Він провчився тут 6 років (на стіні на початку 90-х років встановлено меморіальну дошку на честь Павла Платоновича).
Взагалі, на відміну від "козирної" чи, як зараз кажуть, — елітної — Першої гімназії, в Другій вчився народ простіший і, відповідно, бідніший.
У радянські часи будівлю спотворено надбудовую двох поверхів.
ДЕ? Бульвар Тараса Шевченка, 18
Будинок Бендерського
На початку ХХ століття цей ошатний прибутковий будинок, зведений за проєктом архітектора Городецького, обов'язково входив у тогочасні ТОПи "Найефектніших будинків Києва". І я зараз не перебільшую — його навіть друкували на листівках у серії "Красиві будинки Києва".
Своє неофіційне прізвище він отримав на честь колишнього власника — виноторговця і купця першої гільдій Льва Бендерського.
Його фасад (всі 5 поверхів) був пишно оздоблений у ренесансно-бароковому стилі. Проте у 1941 році будівля сильно постраждала від вогню (дякуємо радянським диверсантам). І коли його поновили — у 1948 році — то з декором вже ніхто не заморочувався. Було не до жиру, було б де жити.
ДЕ? Вул. Велика Васильківська, 25
Будинок Крауса
Дивлячись на світлину, складно повірити, що цей красень досі існує! Але так, він не загинув у вирі війн і дотягнув до наших днів. А не впізнаємо ми його через те, що він став... значно простішим, втративши у декорі.
Окрім того, його спаскудили засклені балкони та безліч реклами на фасаді. На жаль, за наносним дуже складно помітити справжнє.
Триповерховий з напівпідвальним поверхом будинок збудований у 1887—1888 роках. Деякий час ним володів архітектор Андрій Краус, який залишив по собі декілька десятків прибуткових домів, створених за його проєктами.
ДЕ? Вул. Антоновича, 32
Будинок-терем
Красномовний приклад того, як кардинально змінюється зовнішній вигляд будинку, якщо в ньому дещо змінити. Наприклад, прибрати... купола.
Я геть не стверджую, що то було красиво (вважаю, що скоріше оригінально), але без маківок дім став наче голим. Проте зіпсувало його навіть не це, а... фарба.
Оригінальний колір будинку — червоно-білий. Але якийсь розумник під час чергової реконструкції Андріївського узвозу взяв і повністю пофарбував його у термоядерний гірчично-жовтий (і не забудь додати сюди огидні білі пластикові вікна на другому поверсі).
ДЕ? Вул. Андріївський узвіз, 34
