Київські будинки з атлантами: діти одного батька
Серед історичних будівель Києва особливе місце займають два будинки з атлантами. Обидва спроєктував один архітектор — киянин пруського походження Мартін Клуг. Щоправда, якщо на одному будинку атланти мужні й сильні, то на другому — видаються старими та втомленими. Чому?
Офіційних відомостей про Мартіна Клуга збереглося мало. Проте його будинки в еклектичному стилі зі значним впливом неоренесансу знають всі. Загалом в Києві їх було близько 20 — за числом років, які Клуг пропрацював у нашому місті.
Його творчість припала на період будівельного буму в Києві на межі позаминулого та минулого століть, коли на зміну маленьким дерев'яним будівлям сотнями приходили кам'яні в різних стилях. Одна була краща за іншу — наче архітектори змагалися в красі своїх об'єктів та інженерних можливостях.
Мартін Клуг також багато будував. Ба більше: він закладав одні будинки під заставу інших, нових. Так, на жаль, він і збанкрутів — під час зведення власного прибуткового будинку на вулиці Саксаганського, 96.
1898 року Клуг узяв позику в Київському міському кредитному товаристві під заставу 4-поверхового будинку на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці (нині Саксаганського). Цей дім він будував для себе, адже до того не мав власного житла.
Однак надмірна забудова міста прибутковими будинками на початку 1900-х років призвела до кризи: пропозиція значно перевищила попит. Будинки заселялися вже не тією мірою, яка була потрібна для виходу в прибуток.
Жертвою цієї кризи став Мартін Клуг. У його дружини, доньки міських кондитерів, також нічого не лишилось. Після Жовтневої революції вони переїхали до доньки в Абхазію. Та під час Другої світової війни архітектора заслали в Середню Азію, де він і помер.
Бадьорі атланти
Цегляний темно-бежевий будинок на Саксаганського, 96, між Галицькою площею та вулицею Скоропадського, через який і збанкрутів архітектор, дуже красивий і виділяється навіть серед інших красот історичної вулиці.
Свого часу тут жили хімік, лікар, професор, завкафедри фармації Київського університету Тимофій Лоначевський-Петруняк і поет Сергій Бердяєв, який писав російською та українською й був відомий своїми антисемітськими поглядами. А ще психічними захворюваннями, через що проводив багато часу у відповідних лікарнях.
Будинок зберігся в гарному стані. Тут розміщені банк, адвокатська та страхова компанії. Десь у 2008-2010 роках будівлю ще й відреставрували, додавши мансардний поверх. Як і раніше, на кожному поверсі цього майже симетричного будинку — по дві великі квартири. Цікаво, що в ньому залізобетонні перекриття.
Фасад будинку багато прикрашений ліпниною, рослинними орнаментами, численними статуями. Він, власне, і відомий в народі як "будинок з атлантами", бо його балкони (деякі — у формі кошиків) підтримують красиві мужні чоловіки з оголеними торсами. А також каріатиди — підпори із жіночими постатями.
У Києві атлантів і каріатид почали особливо активно застосовувати в якості ордерного скульптурного зображення в кінці XIX – на початку ХХ ст. Що примітно, жіночі тендітні напівоголені фігури-каріатиди у декорі фасадів маєтків заможних киян використовували частіше, ніж атлантів.
Попри скромніше оздоблення з внутрішнього боку, власники зберігають будівлю в гарному стані — без засклених балконів та обшарпаних стін. Двір дому також чистий та доглянутий.
Відвідувачі кажуть, що збереглося і внутрішнє декоративне оздоблення: під'їзд прикрашений ліпниною у вигляді лаврового листя.
Заклавши цей будинок, Мартін Клуг задумав нове масштабне будівництво. А ще хотів побудувати флігель до цієї будівлі. Але зрештою мав віддати свій дім банку...
Втомлені атланти
Найбільш відомий будинок Мартіна Клуга розташований на вулиці Лютеранській, 6. Рожевий, великий, весь наче різьблений і вишуканий, як весільний торт, — він є справжньою родзинкою старого міста. В народі його знають як "Рожевий торт" або "будинок із летючою мишею".
Перша назва з'явилась через неймовірне оздоблення: тут є рослинні орнаменти, фігури людей, тварин, фантазійна ліпнина... Можна помітити й зображення летючої миші — тому будинок отримав другу народну назву.
Балкони тут також підтримують атланти, однак вони здаються старшими за родичів із Саксаганського, бородаті та мають трошки втомлений вигляд — наче їм важко тримати цю вагу.
Хай там як, але роблять вони це вже понад сто років. Зазвичай київські атланти суворі, а вирази їхніх облич не відрізняються різноманітністю почуттів порівняно з маскаронами, яких в столиці теж багато. Але ж, будемо відверті, і ноша їхня тяжча. Напевно, саме це хотів підкреслити архітектор...
Мартін Клуг поклав на зведення цього шедевру півтора року життя — він майже жив на будівельному майданчику. Будинок вийшов не просто гарним — він був одним із найпрестижніших у Києві. Його власниця, купчиха Рахиль Майкапар, здавала в оренду квартири тут за дуже високою ціною. Але попитом цей будинок і два прилеглих, які збудували інші архітектори (флігелі на Лютеранській, 6б, та Лютеранській, 8), користувалися шаленим.
У цьому будинку часто жили актори театру Соловцова (нині театр ім. І. Франка). Один із відомих мешканців Максим Горький навіть крутив тут роман з актрисою театру. А ще у будівлі мешкав скульптор Олександр Ковальов. Саме він створив пам'ятник Миколі Лисенку, що біля Театру опери та балету.
Коли під час Другої світової війни підірвали Хрещатик, ударна хвиля дісталася і будинку Клуга на Лютеранській. На початку 1950-х років його відреставрували, причому зробили практично ідентичним оригіналу. Хіба що змінили внутрішнє планування.
Та стан цієї будівлі гірший, ніж будинку на Саксаганського. Фарба потьмяніла, з торця одиноко, але гордо стирчить великий засклений балкон, наче пишаючись бути єдиним елементом, який спотворює історичну споруду...
Оренда тут стартує від $1000 на місяць, а продаж — від $ 4 375 за м². Але з часів повномасштабного вторгнення квартири тут майже не продають.