Київський "будинок-напівкружка": зірка Instagram із двома адресами
Фото: facebook.com/kyivreal
Щоб знайти унікальні будівлі, не обов'язково їхати за світи: достатньо дістатися лівого берега столиці, де є доволі цікаві архітектурні рішення. Одне з них — дивовижний будинок у вигляді напівмісяця. І дивовижна в ньому не лише форма!
У цьому будинку 24 під'їзди, 48 ліфтів, 1152 квартири та понад 3000 мешканців. Через незвичну форму й довжину має купу назв: "Китайська стіна", "будинок-серп", "будинок-напівколо". Але місцеві називають його просто "напівкружкою".
Розташована дивовижна будівля поруч зі станцією метро "Дарниця": щоб до неї дістатися, виходити краще з перших вагонів і йти ліворуч у напрямку "Дитячого світу". Але, не повертаючи до нього, крокувати прямо, нікуди не відхиляючись — щоб не заблукати в лабіринті торгівельних рядів біля станції.
Прямо за ними відкривається доволі епічне видовище: один із найдовших будинків Києва, який, наче хвиля цунамі, височіє над масивом і здається безмежним.
До речі
Готель "Братислава" та універмаг "Дитячий світ" будували у 1975-80-х роках вже після того, як здали цей будинок. Раніше на місці універмагу був котлован. А за часів Другої світової війни на Дарницькому масиві, подейкують, були концентраційні табори. І ще кілька років після закінчення війни в цій місцевості начебто можна було знайти черепи людей.
Цей експериментальний 12-поверховий будинок довжиною 542 метри зводили в 1973-1975 рр. як житловий кооператив, але частково квартири видавалися державою, тож житлових кооперативів у будинку сім.
Проєктувала цей будинок як центр третього мікрорайону Північно-Броварського масиву група архітекторів та інженерів на чолі з Олексієм Заваровим, який розробляв проєкт масиву в цілому. Проєктувальниками також були архітектори Соломон Ходік, Михайло Гречина та Юрій Репін.
За їхнім задумом, дім мав слугувати захистом від хвиль вітру для масиву, який на той час не був озелененим, саме тому в нього така дивна форма. Але ми, прогулюючись уздовж будинку, відчули значні пориви вітру, особливо ближче до арок.
Для зведення будинку такої незвичної форми довелося змінювати кути у квартирах, надаючи їм форму трапецій: помешкання тут нерівні та звужуються ближче до вікон. Всередині зустрічаються тупі та гострі кути. А ще є незначні розбіжності у висоті стель. Але мешканці на дискомфорт не скаржаться і свій будинок люблять.
Один будинок, дві адреси
Через довжину в "будинку-напівкружка" дві адреси: за готелем "Братислава" починається частина, що має юридичну адресу — вул. Малишка, 3, а з протилежного боку, за пів кілометра, на ньому вже висить табличка: "Дарницький бульвар, 7".
Однак нумерація починається не з краю, а з першої (якщо дивитись від бульвару) наскрізної арки будинку, яких загалом тут п'ять.
В один бік від неї (праворуч, якщо стояти спиною до метро) йдуть 8 під'їздів за Дарницьким бульваром, а в інший бік розтягнулися 16 під'їздів по Малишка, 3. Зорієнтуватися доволі просто: сходові секції першої адреси виходять у бік метро, інші 16 — у двір. Тобто мешканці бульвару заходять в будинок із вулиці, а мешканці вулиці Малишка — із двору.
Коли будинок здали в 1976 році, в чотирьох під'їздах на Малишка переїхали працівники заводів. Також тут були кооператив "Трамвайник", де оселилися робітники трамвайних парків та транспортного управління, під'їзди медиків і працівників культури, яких коротко називали "кіношники". Саме до такого кооперативу належала квартира відомого актора Сергія Іванова — "Кузнєчика" з фільму Леоніда Бикова "В бій ідуть лише старі". І, звісно, є тут і під'їзди з державними квартирами.
Сходові клітки в цьому будинку винесені назовні як панелі, що дозволило архітектурно закруглити будівлю. Зовнішні панелі виготовляли в заводських умовах і оброблялися білою глазурованою плиткою.
Стіни в лоджіях, арки, а також торці сходових клітин з одного боку облицьовані темно-зеленою мозаїчною плиткою, яка подекуди облупилася (просто у дворі можна побачити її уламки).
З іншого боку торці сходових кліток облицьовані бірюзовою плиткою. Тому будинок має приємний та ошатний вигляд. Кілька сходових панелей обвиті диким виноградом.
А ще у дворі будинку багато квітів та палісадників, які довершують інстаграмність картинки.
Селище в місті
Починаючи з 1975 року будинок здавався секційно, тож, коли одні його мешканці вже робили ремонт, інші секції ще закінчували облаштовувати. І господарів тут кілька: є різні ОСББ, деякі під'їзди належать різним державним ЖЕКам. Місцеві кажуть, що через це великий будинок перебуває в неоднорідному стані.
Мешкають у "будинку-напівкружці" понад 3000 людей — як в цілому селищі! І всі доволі дружні, адже діти ходять в ті самі школи та садочки й гуляють в одному парку. До повномасштабного вторгнення мешканці полюбляли збиратися на даху великого будинку, щоб споглядати салюти. А ще дах уподобали підлітки, що ганяють тут на самокатах. Красивий вид на місто та велика протяжність даху не дають спокою фанатам екстриму.
До того, як збудували універмаг, від станції метро до будинку пролягав маленький сосновий ліс.
Частина його збереглася у вигляді невеликої посадки із зоною для спорту. У дворі жилого комплексу також є кілька дитячих та спортивних майданчиків.
До речі, у дворі "будинку-напівкружки" досить часто знімають кліпи, рекламу та кіно. Так що завітай: раптом потрапиш у кадр!
