Вулиця Богдана Ступки: чи справді там жив легендарний актор
Фото: КМДА
Колишня вулиця Станіславського в Печерському районі нині носить ім'я легенди українського театру й кіно Богдана Ступки. До того ж це одна з найкоротших вулиць столиці! А де насправді жив Богдан Сильвестрович?
Навесні 2024 року Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка закликав киян підтримати перейменування вулиці російського драматурга Станіславського на користь Ступки. Згодом цю вимогу задовольнила міськрада.
До речі, це була не перша спроба назвати вулицю Станіславського на честь Богдана Сильвестровича. У 2014 році з тією самою пропозицією до мера столиці Віталія Кличка звертався депутат Олег Ляшко.
Густо засаджена деревами вуличка завдовжки у 120 метрів розташовується в місцевості, знаній як Київський Париж. Пролягає вона паралельно вулиці Городецького, з’єднуючи площу Франка з вулицею Заньковецької. А звели її наприкінці ХІХ століття під час будівельного буму в Києві.
Київський Париж
Майже до кінця ХІХ сторіччя місцевість, яка пролягає від вулиці Лютеранської до Городецького та від Банкової до Хрещатика, належала професору медицини Київського університету Фрідріху Мерінгу.
На території понад 10 гектарів лікар не тільки побудував власну садибу, а й розбив міський сад з оранжереями, городами та виноградниками. Був там і ставок із купальнею, що взимку перетворювався на каток для містян.
Професор Мерінг помер незадовго до початку будівельної лихоманки. Утім, його спадкоємці не мали бажання доглядати за міським садом і ставком-катком, тож вирішили продати місцевість під забудову прибутковими будинками — на ті часи то було вигідне вкладення.
За кілька років після смерті професора утворилося Київське домобудівне товариство, до складу якого увійшов і син Меринга. І почалося активне перепланування місцевості. Так з’явились нові вулиці:
- Ольгинська;
- Миколаївська (нині Городецького);
- Меринговська (нині Заньковецької);
- Нова (нині Ступки).
Проєктом забудови керував Владислав Городецький, який також придбав частину місцевості та звів тут власний будинок — той, що з химерами. Архітектор перетворив місцевість на дивовижної краси "Київський Париж", як її почали звати містяни та яку швидко облюбувала богема.
В 1938-му (за деякими джерелами, в 1944 році) вулиця Нова отримала назву Станіславського на честь російського драматурга та педагога. Нарешті, з вересня 2024 року вулиця носить ім’я Богдана Сильвестровича.
Офіційно до вулиці Ступки відносяться лише два будинки:
- номер 2, що охоплює всю парну сторону,
- номер 3 — будинок навпроти, який межує з площею Франка.
Богдана Ступки, 2
Цей довгий будинок сірого кольору пролягає всією парною частиною коротенької вулиці. Перед ним є класичний палісадник в дусі київських Липок. Будівля стриманого вигляду не надто виділяється фігурним оздобленням, але притягує погляд охайною геометрією. А ще — двома меморіальними дошками.
Свого часу в цьому будинку проживав академік Левко Медведь, член Академії медичних наук СРСР, а також депутат Верховної Ради УРСР. Після другої світової війни був міністром охорони здоров’я УРСР. Відомий Левко Медведь і понад 260 науковими працями з організації охорони здоров’я, історії медицини як науки, з токсикології пестицидів тощо.
Також тут мешкав Анатолій Позмогов, український радіолог, онколог і рентгенолог. Був проректором з наукової роботи Київського медичного інституту та завідувачем кафедри рентгенології і радіології. З 1987 року і до смерті працював головним науковим співробітником-консультантом Українського НДІ онкології та радіології (нині — Інститут раку).
Ця будівля стала домівкою й для письменника Юрія Смолича, який переїхав сюди з будинку Роліт. Відомо, що під час проживання там він активно доносив владі на режисера Олександра Довженка. Його активна співпраця з радянськими спецслужбами тривала й після Другої світової війни.
Богдана Ступки, 3
Ця будівля царських часів має вигляд напівкола, яке з вулиці Богдана Ступки плавно оминає площу Франка та закінчується на вулиці Городецького. Вкупі з іншими будинками кварталу тут утворюється класичний київський двір-колодязь. Потрапити до нього можна тільки з вулиці Городецького.
Стримано оздоблений ліпниною будинок має історичну цінність. Проте кілька років тому він потрапив до шахрайської схеми виведення історичних будинків з-під захисту держави. Тоді з нього зникла пам’ятна табличка, а також він дивним чином щез із реєстру об’єктів історичної спадщини.
Повернути будинку статус пам’ятки допомогла тележурналістка Елеонора Павленко. Свого часу тут проживав її батько — директор Київської кіностудії ім. Довженка Олексій Ярмольський.
Також тут мешкали композитор Аркадій Філіпенко та співак Дмитро Гнатюк, знаний за виконання пісні "Як тебе не любити, Києве мій". Його сім’я облаштувала в будинку кімнату-музей співака, про що свідчить табличка на вході до під’їзду.
Будинок, в якому мешкав Богдан Ступка
Фактично знаменитий актор проживав на вулиці Заньковецької, 3/1 з 1987 по 2012 роки. Та позаяк цифру 3 має й сусідня вулиця Ступки, заплутатися легко.
А втім, зорієнтуватися можна за горельєфом Богдана Ступки на розі споруди. Пам’ятну скульптуру авторства Миколи Зноби встановили в серпні 2020 року. Відтворений на ній актор радісно вітає перехожих, знімаючи капелюха.
Споруда 1901 року прикрашена ліпниною з рослинними орнаментами та маскаронами з зображеннями людських облич і голів левів. На ній є пам’ятна табличка в авангардному стилі на честь щасливого подружжя Мандельштамів, яке зупинялося в цьому будинку.
