5 українських фільмів цієї зими: про смертну кару, корупцію, Карпати, Франка та ЛГБТ
Кадр із фільму "Ля Палісіада". Фото: Kyiv Critics' Week
Сімейна трагікомедія "Мій карпатський дідусь", пострадянський нуар "Ля Палісіада", соціальна драма "Як там Катя?", біографічна драма "Інший Франко" та сатирична комедія "Уроки толерантності". Це п'ятірка вітчизняних кінопрем'єр найближчих двох місяців.
"ТиКиїв" розповідає про нові українські фільми, які вийдуть у прокат цієї зими.
Мій карпатський дідусь
Режисер: Заза Буадзе
Прем'єра: 28 грудня
Трагікомедія про італійського підлітка з українським корінням Мікеле. Він вирушає в Карпати, щоб розвіяти прах померлої матері. У селі Бережниця Івано-Франківської області вперше зустрічає свого діда Михайла — колишнього клоуна на прізвисько Буба. Їхнє знайомство змінює життя обох.
Мікеле планує якнайшвидше повернутись додому, але, схоже, він тут застряг. Стосунки діда й онука перетворюється на битву двох поколінь, але врешті-решт вони обидва дізнаються про велике значення сім'ї та компромісу, — йдеться в анонсі.
Це четвертий повнометражний кінопроєкт Зази Буадзе. В його доробку — фільми "Червоний", "Позивний "Бандерас", "Мати апостолів". Центральні ролі виконали Богдан Бенюк та італійський автор Сімоне Коста.
Прем'єра відбулася на Одеському кінофестивалі в Чернівцях.
Ля Палісіада
Режисер: Філіп Сотниченко
Прем'єра: 11 січня
Кримінальна драма про давніх друзів — слідчого Ільгара Сабітова та судового психіатра Олександра, які розслідують убивство полковника міліції в Ужгороді. Раніше обидва були закохані у вдову загиблого колеги. Стають свідками й учасниками беззаконня з боку правоохоронців. Події розгортаються 1996 року за п'ять місяців до мораторію на смертну кару в Україні.
Герої занурюються в заплутану справу й давно забуті спогади. У період невизначеності й беззаконня вони створюють майбутнє, в якому мають жити їхні діти, успадкувавши нереалізовані прагнення батьків, — зазначено в описі.
Філіп Сотниченко називає свій повнометражний дебют пострадянським нуаром. Щоб підкреслити історичний період, фільмували на тогочасну знімальну техніку. Головні ролі зіграли Новруз Пашаєв та Андрій Журба. Також у касті — Олександр Пархоменко, Валерія Олейнікова, Олена Мамчур, Олександр Малєєв.
Це найкращий фільм 2022-го за версією Національної премії кінокритиків "Кіноколо" та номінант на премію Європейської кіноакадемії у категорії "Відкриття року". Прем'єра пройшла на Роттердамському кінофестивалі, де стрічка здобула приз Міжнародної асоціації кінопреси.
Я не хотів робити кіно про 1990-ті. Прагнув поговорити про сучасність, в якій ми опинилися. Для цього намагався створити відчуття епохи, яка лишила суттєвий відбиток на кількох поколіннях. Це фільм-спогад, в якому ви можете відчути історію розвитку особистості різних персонажів, — говорить режисер.
Як там Катя?
Режисерка: Крістіна Тинькевич
Прем'єра: 25 січня
Драма про лікарку швидкої допомоги та одиноку матір Анну. Вона шукає справедливості й намагається подолати корупцію після того, як її 12-річну доньку Катю збиває машина. У прагненні покарати винних постає перед дилемою.
Анна — сильна жінка, яка є опорою для сестри, матері та доньки. Вона планує подарувати своїй дитині краще життя, ніж у неї. Але трагедія може все зруйнувати й залишити героїню наодинці з байдужою системою та втратою, — сказано в анонсі.
У головній ролі — Анастасія Карпенко. Також до акторського складу увійшли Катерина Козлова, Тетяна Круліковська, Олексій Череватенко, Ірина Веренич-Островська, Віктор Жданов.
За словами Крістіни Тинькевич, її дебютний повний метр передусім про проблеми з корупцією та безкарністю і пов'язані з цим важкі моральні питання. Ідея виникла із власної короткометражки Solatium на тему горя і помсти.
Це найкращий фільм національного конкурсу цьогорічного кінофестивалю "Молодість". Прем'єра відбулася на кінофестивалі у Локарно, де стрічка отримала спеціальний приз журі та відзнаку за акторську гру.
Головна героїня стикається з травмою. Вона проходить прийняття, переживання, переосмислення. І, на жаль, за останні понад півтора року цей досвід став знайомим мільйонам українців. Можливо, для когось фільм стане терапевтичним, — каже режисерка.
Інший Франко
Режисерк: Ігор Висневський
Прем'єра: 8 лютого
Біографічна драма про сина Івана Франка — Петра. Він був співзасновником скаутської організації "Пласт", льотчиком і засновником авіації в Українській галицькій армії, науковцем і педагогом, депутатом Верховної Ради УРСР.
Фільм розповість про маловідому сторінку вітчизняної історії та розкриє деталі непростої, але кінематографічної долі сина Каменяра. Це історія дружби, суперництва і кохання, — йдеться в описі.
Головного героя втілив В'ячеслав Довженко. Також у фільмі знялися Ахтем Сеітаблаєв, Надія Левченко, Андрій Федінчик, Максим Донець, Яна Коверник, Ірина Кудашова.
Розповідь відбувається на тлі історичних подій в Україні у 1910-х та 1940-х роках і показує персонажів у юності та зрілості.
Стрічка мала прем'єру на Хмельницькому кінофестивалі.
Уроки толерантності
Режисер: Аркадій Непиталюк
Прем'єра: 14 лютого
Комедія про родину Найдюків, яка долучається до державної програми з євроінтеграції "Уроки толерантності". Щоб впоратися з фінансовими труднощами, вони погоджуються, щоб у них вдома пожив представник ЛГБТ-спільноти.
Найдюки звикли висміювати будь-яку інакшість та агресивно сприймати незрозумілі речі. Чи вдасться провінційній вчительці, її безробітному чоловіку та дітям приборкати власні стереотипні погляди та поглянути на світ очима тих, кого обходили десятою дорогою? — зазначено в анонсі.
Це третя повнометражна робота Аркадія Непиталюка, який зняв "Припутні" та "11 дітей з Моршина", а також серіал "І будуть люди". В основі фільму — п'єса Ігоря Білиця "Гей-парад", яка йде в Дикому театрі.
Автори описують свою стрічку як сатиру про упередження українців щодо ЛГБТ-спільноти, яка руйнує стереотипний образ гея в кіно. В акторському складі — Олена Узлюк, Олександр Ярема, Олександр Піскунов, Кароліна Мруга та Акмал Гурєзов.
Прем'єра проходила на Талліннському кінофестивалі "Темні ночі".
Для нас було важливо знайти актора з наявним чоловічим стрижнем, на противагу кліше манірного та жіночного гея. Щоб Василь постав перед родиною Найдюків, та й згодом перед глядачами, як звична для них людина, яка нічим від них не відрізняється крім статевих вподобань, — каже режисер.
