"Це інтелектуальний блокбастер": реакція соцмереж на фільм "Оппенгеймер"
Постер фільму "Оппенгеймер". Фото: B&H Film Distribution Company
80 млн доларів за перший вікенд зібрала в американському прокаті історична драма "Оппенгеймер". Вона вийшла на великі екрани 20 липня й розповідає про американського науковця Роберта Оппенгеймера та його роль у створенні атомної бомби. Стрічка посіла друге місце за підсумками цих вихідних після фантастичної комедії "Барбі", яка теж мала прем'єру 20 липня й зібрала 155 млн доларів у домашньому прокаті.
"Оппенгеймер" продемонстрував третій старт у кар'єрі британсько-американського режисера Крістофера Нолана після його робіт "Темний лицар" і "Темний лицар повертається". Перевищив початкові касові збори таких фільмів постановника, як "Початок" та "Інтерстеллар". А також має третій старт за всю історію прокату в США серед біографічних фільмів після "Американського снайпера" та "Страстей Христових".
У світовому прокаті бокс-офіс "Оппенгеймера" на сьогодні становить 174 млн доларів. Це найкращий стартовий результат серед усіх байопіків. За цим показником фільм обійшов "Богемну рапсодію", яка мала 124 млн доларів у касі за свій перший вікенд.
У 33 країнах, зокрема й в Україні, стрічка також мала найбільший успіх серед усіх картин Нолана за підсумками першого дня прокату.
"ТиКиїв" вирішив дізнатися, що кажуть українські глядачі про гучну новинку, й зібрав реакцію соцмереж на фільм. Далі найцікавіші цитати з відгуків на "Оппенгеймера".
Дмитро Сидоренко, кінокритик:
"Не можна придумати кращого моменту для виходу стрічки про "батька атомної бомби", аніж 2023 рік, коли світ завдяки росіянам знову опинився на межі ядерної війни.
Нолан, як завжди, нехтуючи комп'ютерною графікою, відзняв реальні вибухи. Бо намальований вибух може бути дуже красивим, але лише справжній здатен викликати страх. Не менш крутим за відеоряд виявився звук, який то різко б'є у вуха децибелами, то дзвенить абсолютною тишею. Тому перегляд в IMAX вважайте обов'язковим для повноцінного досвіду.
Тригодинний "Оппенгеймер" буквально вмістив у собі три фільми різних жанрів: байопік, історичну та судову драми. Кожна з цих умовних частин тою чи іншою мірою заслуговує на життя сама по собі, але складені докупи професійним монтажем Нолана, вони утворюють справжній кінотриптих, гідний музею. Не в останню чергу завдяки виконавцю головної ролі — Кілліану Мерфі, який пропустив через себе і відобразив на екрані усі етапи життя Оппі".
Лєна Чиченіна, артоглядачка:
"Перш за все хочеться подякувати Крістоферу Нолану за те, що зараз я поряд із ним вже не почуваюся дурепою, як три роки тому з "Тенетом". Хоча, як і будь-який талановитий оповідач, Нолан змушує себе слухати у кожному випадку. Ба більше — не лазити у телефон упродовж трьох годин.
Як і раніше, Нолан добре поєднує у сценарії різні часові відтинки, створюючи дуже складну драматургію, постійно додаючи нові факти. Але в "Оппенгеймері" це зовсім не має такого ефектного і карколомного вигляду, як у "Тенеті" чи "Початку". Усі ці постійні стрибки мають більш спокійну мету — розкрити героя та історичні обставини. І саме тому драматургія у цій стрічці мені видається найбільш важливим елементом.
На питання, йти чи не йти на цю стрічку — відповідь очевидна. Але погоджуйтеся лише на залу з максимальними спецефектами.
Чим краще ви знаєте американську історію того періоду, тим більше вам ця стрічка розкриється. Але найбільше у фільмі мені бракувало саме українського погляду на ядерну зброю. Точніше, мені бракує цілого фільму з українським поглядом на ядерну зброю. В країні, де вона є, митці часто рефлексують про те, який це жах і яку небезпеку становить, але вони водночас нею захищені. Ми б могли показати зовсім інший ракурс цього питання.
Найголовніше: у фільмі дуже добре відчувається, що нацизм у світі засуджений, а комунізм — ні. Якби це було так, думаю, і фільм був би дещо іншим".
Філ Пухарєв, музичний критик:
"Це інтелектуальний блокбастер. Адреналін тут б'є в голову не від вибухів (ну ок, від них теж), а від кульбітів думок у діалогах. Як радіаційні елементи в шматку металу, у стрічці в рівних пропорціях замішані байопік, історична драма, процедурал і навіть чорна комедія.
Ядерка в "Оппенгеймері" — лише тло, на якому Нолан говорить нам те, що хоче сказати. Що, потрапляючи в заручники геополітики, жерцям науки залишається хіба що усміхатися, махати і з жахом усвідомлювати позаочі: стрілка на годиннику Судного дня зрушила вперед, зворотний відлік пішов, і запустили його ми самі. І що з атомами та молекулами неможливо вести дискусії про моральні цінності, але дехто намагається цинічно утнути цей трюк із тими, хто їх підкорив — авжеж, у власних інтересах, авжеж, заднім числом.
Якщо генії справді вміють зазирати в майбутнє, то Нолан саме це і зробив. Він починав знімати "Оппенгеймера" у час, коли велика війна на теренах цивілізованого світу здавалася чимось далеким і неможливим. А закінчив у реальності, де всі ми живемо понад рік і де комусь знову дуже кортить погратися з червоною кнопкою.
Цей фільм мав стати попередженням. Та сьогодні він сприймається як вирок. Принаймні таке враження справляють останні секунди перед титрами".
Сергій Винниченко, театральний блогер:
"Нолан ще більше розширює хронометраж своїх фільмів — цього разу 3 години. При цьому високо тримає планку екранного видовища, лишається вірним використанню слова "гравітація" в ігровому кіні, частину часу в кадрі — зубодробильні формули на дошці, й при цьому від 180 хвилин байопіка про фізика не відірватися.
Спецефекти, монтаж, музика, робота з паузами, акторські роботи й просто шикарні діалоги — точні, іронічні, цинічні.
Прекрасне кіно для різної ЦА — є й для попкорнопереглядаючих, для кіновтаємниченого глядача, та ще й елітарний шар зачеплено — поціновувачів "фізики жартують".
Павло Власенко, актор, автор каналу "Рубрика Кубрика":
"Крістофер Нолан витримав планку "Барбі", а головне — свою власну. В "Оппенгеймері" він відточив свої сильні сторони і виправив минулі помилки.
Жанр байопік виключає пристрасть Нолана до ускладнення сюжету, і хоч я фанат його твістів, але це тільки йде на користь його почерку. Бо він змушений шукати нові прийоми, окрім сюжетних поворотів, аби вразити глядача. І він їх знаходить. Зокрема, вперше з'являються елементи горору, і вони вдалі.
Узагалі 3 години хронометражу дозволили режисеру як ніколи поглибити характери і мотивацію своїх персонажів. Нарешті зіркові актори в нього грають, а не виконують функцію. Та з'явилась і зворотна сторона медалі: персонажів стало забагато. І такі значущі фігури цієї історії, як Нільс Бор та Річард Фейнман, все одно не встигають голосно про себе заявити. При чому втілюють їх не останні актори.
Через перенасиченість персонажами і діалогами у мене виникло бажання, аби "Оппенгеймер" став мінісеріалом. Такий собі молодший брат "Чорнобиля". Та Нолан виключив можливість роботи в цьому форматі".
Нагадаємо, що "Оппенгеймер" — це 12-а робота Крістофера Нолана. Його попередні фільми загалом зібрали 4,94 млрд доларів у світовому прокаті. Входить у десятку найкасовіших режисерів усіх часів. Також має п'ять номінацій на "Оскар".
"Оппенгеймер" — друга історична стрічка Нолана. В основу сценарію поклав книжку "Оппенгеймер. Тріумф і трагедія Американського Прометея" істориків Кая Берда та Мартіна Шервіна.
Головний герой фільму — фізик-теоретик Роберт Оппенгеймер. 1943 року він очолив "Мангеттенський проєкт", у межах якого в Лос-Аламоській секретній лабораторії в американському штаті Нью-Мексико разом з іншими науковцями працював над створенням ядерної зброї. Результатом їхньої роботи стала перша у світі атомна бомба.
Бюджет фільму — 100 млн доларів. Головну роль виконав Кілліан Мерфі. Зйомки проходили торік, переважно у Нью-Мексико у спеціально збудованому для стрічки містечку. Воно відтворювало закрите поселення, де під час розроблення атомної бомби в 1940-х проживали науковці та їхні сім'ї.
