Київ 50 років тому: застій, Музей війни та дубль "Динамо"

Київ 1970-х років. Фото: facebook.com/historicalKyiv

Радянський застій не міг не позначитися на Києві 50-річної давності. Та кілька гучних подій усе ж відбулися. Якою була українська столиця в 1974 році?

У 1970-х роках Київ розвивався як політичний, економічний та культурний центр Української РСР. Однак процес дещо застопорився в умовах брежнєвської "епохи застою".

Тодішній економічний розвиток радше був формальним, без значного підвищення продуктивності праці чи впровадження інновацій. Підприємства часто перевиконували планові показники на папері, а реальні потреби республіки ігнорувалися. Цей формалізм поступово призводив до відчуження суспільства від політичної системи та посилення апатії у трудовій сфері.

Епоха застою також вплинула на культурне життя Києва. Хоча в місті й надалі відкривалися нові музеї, театри та культурні центри, а українська культура мала певну підтримку, будь-які прояви політичного чи національного самовираження суворо контролювалися. Дисидентський рух набирав сили, поодинокі інтелігенти виступали проти радянської системи...

Будинок кіно

14 жовтня 1974 року на вулиці Саксаганського, 6, відкрили республіканський Будинок кіно. Тоді ж відбувся святковий концерт на честь 80-річчя з дня народження Олександра Довженка.

Будинок кіно — це чотириповерхова споруда зі скла та бетону. Сучасним киянам вона відома як Будинок кіно у власності Національної спілки кінематографістів України. Нині заклад містить:

• червоний кінозал (на 670 місць);
• синій кінозал (на 170 місць);
• малий кінозал (на 50 місць);
• великий конференц-зал (на 1000 місць);
• блакитну вітальню.

Також у будівлі розташовані ресторан-клуб, кафе, бар "Чарлі Чек Поінт" та закрита бібліотека.

У Будинку кіно проходили, зокрема, установчі з'їзди "Меморіалу" та Київського "Руху", реорганізація "Гельсінської спілки", Перший Собор Української автокефальної церкви та обрання її першого Патріарха Мстислава.

Авіакатастрофа в "Жулянах"

23 травня 1974 року поблизу аеропорту "Жуляни" сталась авіакатастрофа. Літак Як-40 виконував плановий рейс за маршрутом Ленінград — Мінськ — Хмельницький — Київ — Кіровоград, однак при заході на посадку з нахилом на бік врізався в землю.

За свідченнями очевидців, літак летів на низькій висоті. Після початкового торкання землі з прибраними шасі та закрилками частково зруйнувалася права площина. З'явився довгий язик полум'я, після чого літак перекинувся і вибухнув при зіткненні із землею. Всі 29 осіб на борту — 25 пасажирів і 4 члени екіпажу — загинули...

Ймовірною причиною катастрофи може бути втрата працездатності екіпажу через вплив чадного газу та інших токсичних компонентів. Це призвело до невиконання ряду операцій при зниженні, чому сприяла ще й "накладка" при веденні зв'язку диспетчера з екіпажем.

Азербайджанська книгозбірня

У 1974 році в Оболонському районі заснували бібліотеку. З 1978 року вона носить ім'я азербайджанського поета, письменника і драматурга Самеда Вургуна.

• ДЕ? Вулиця Олександра Архипенка, 3

Книгозбірню щороку відвідують близько 26 тисяч читачів. Книжковий фонд сягає 33 тисяч примірників українською, російською, азербайджанською мовами — зокрема й платівки, нотні та довідково-бібліографічні видання.

Пам'ятник Марії Заньковецькій 

Пам'ятник акторці Марії Заньковецькій за ескізами скульпторки Галини Кальченко й архітектора Анатолія Ігнащенко відкрили в 1974 році. Встановили його в Міському саду недалеко від Маріїнського парку, поруч із відкритою сценою, яку кияни називали "Ракушкою". Таке розташування надало композиції особливого символізму, а сам пам'ятник органічно вписався в парковий пейзаж. 

Монумент являє собою бронзову статую, що підноситься на невеликому постаменті з граніту. Загальна його висота менш як три метри, він здається ніжним і тендітним — актриса склала руки на грудях і немов замислилася наодинці. Пам'ятник вийшов дійсно таким, що відображає внутрішній світ зірки української театральної сцени.  

Дубль "Динамо"

У сезоні 1974 року київське "Динамо" зробило дубль. Під керівництвом Валерія Лобановського й Олега Базилевича команда здобула перемоги в чемпіонаті та Кубку СРСР. А восени клуб стартував у Кубку володарів кубків європейських країн.

Кияни вшосте стали найкращою командою ліги. Золоті медалі отримали 13 футболістів: Євген Рудаков, Михайло Фоменко, Віктор Матвієнко, Стефан Решко, Володимир Трошкін, Леонід Буряк, Віктор Колотов, Володимир Веремєєв, Володимир Мунтян, Віктор Маслов, Олег Блохін, Володимир Онищенко й Анатолій Шепель.

Музей війни

17 жовтня 1974 року в колишньому Кловському палаці на Печерську урочисто відкрили "Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років". Заклад створили за наказом Міністерства культури УРСР.

Ідея створення в Києві Музею історії війни виникла в червні 1943 року, коли ще точилися запеклі бої із вигнання гітлерівців з України. Проте повоєнна відбудова відсунула втілення цього питання аж до середини 70-х років XX сторіччя.

Важливим етапом на шляху до створення сучасного музею була ще республіканська виставка "Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників", відкрита 1946 року в садибі Гальперіна. Тоді в 19 залах розташували у хронологічній послідовності документи, живопис, скульптури, фото, особисті речі героїв-партизанів тощо.

Згодом розпочалося будівництво Меморіального комплексу на чолі з монументом "Батьківщина-мати". Відкрили його вже 9 травня 1981 року.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter