Київ 50 років тому: застій, Музей війни та дубль "Динамо"

Київ 50 років тому: застій, Музей війни та дубль "Динамо" Київ 1970-х років. Фото: facebook.com/historicalKyiv

Радянський застій не міг не позначитися на Києві 50-річної давності. Та кілька гучних подій усе ж відбулися. Якою була українська столиця в 1974 році?

Читай також: Київ 60 років тому

У 1970-х роках Київ розвивався як політичний, економічний та культурний центр Української РСР. Однак процес дещо застопорився в умовах брежнєвської "епохи застою".

Тодішній економічний розвиток радше був формальним, без значного підвищення продуктивності праці чи впровадження інновацій. Підприємства часто перевиконували планові показники на папері, а реальні потреби республіки ігнорувалися. Цей формалізм поступово призводив до відчуження суспільства від політичної системи та посилення апатії у трудовій сфері.

Епоха застою також вплинула на культурне життя Києва. Хоча в місті й надалі відкривалися нові музеї, театри та культурні центри, а українська культура мала певну підтримку, будь-які прояви політичного чи національного самовираження суворо контролювалися. Дисидентський рух набирав сили, поодинокі інтелігенти виступали проти радянської системи...

Будинок кіно

14 жовтня 1974 року на вулиці Саксаганського, 6, відкрили республіканський Будинок кіно. Тоді ж відбувся святковий концерт на честь 80-річчя з дня народження Олександра Довженка.

Фото: facebook.com/budynokkino

Будинок кіно — це чотириповерхова споруда зі скла та бетону. Сучасним киянам вона відома як Будинок кіно у власності Національної спілки кінематографістів України. Нині заклад містить:

  • червоний кінозал (на 670 місць);
  • синій кінозал (на 170 місць);
  • малий кінозал (на 50 місць);
  • великий конференц-зал (на 1000 місць);
  • блакитну вітальню.
Фото: facebook.com/budynokkino

Також у будівлі розташовані ресторан-клуб, кафе, бар "Чарлі Чек Поінт" та закрита бібліотека.

У Будинку кіно проходили, зокрема, установчі з'їзди "Меморіалу" та Київського "Руху", реорганізація "Гельсінської спілки", Перший Собор Української автокефальної церкви та обрання її першого Патріарха Мстислава.

Архітектором проєкту був — українець Федір Боровик Ілліч, член Національної спілки архітекторів України з 1975 року. У різні періоди він зводив у Києві:

  • 12-поверховий напівкруглий великопанельний житловий будинок на 1152 квартири;
  • серію 12-16-поверхових великопанельних будинків;
  • житловий масив Теремки-1.
Теремки-1. Фото: facebook.com/VartaTeremki1

Авіакатастрофа в "Жулянах"

23 травня 1974 року поблизу аеропорту "Жуляни" сталась авіакатастрофа. Літак Як-40 виконував плановий рейс за маршрутом Ленінград — Мінськ — Хмельницький — Київ — Кіровоград, однак при заході на посадку з нахилом на бік врізався в землю.

Як-40 — пасажирський літак для місцевих авіаліній, розроблений у СРСР у 1960-ті роки. Є першим у світі приміським тримоторним реактивним літаком. За кодифікацією НАТО: Codling — "Дрібна тріска".

Фото: Вікісховище

За свідченнями очевидців, літак летів на низькій висоті. Після початкового торкання землі з прибраними шасі та закрилками частково зруйнувалася права площина. З'явився довгий язик полум'я, після чого літак перекинувся і вибухнув при зіткненні із землею. Всі 29 осіб на борту — 25 пасажирів і 4 члени екіпажу — загинули...

Ймовірною причиною катастрофи може бути втрата працездатності екіпажу через вплив чадного газу та інших токсичних компонентів. Це призвело до невиконання ряду операцій при зниженні, чому сприяла ще й "накладка" при веденні зв'язку диспетчера з екіпажем.

Аеропорт "Жуляни" в 1970-х роках. Фото: avianews.com

Азербайджанська книгозбірня

У 1974 році в Оболонському районі заснували бібліотеку. З 1978 року вона носить ім'я азербайджанського поета, письменника і драматурга Самеда Вургуна.

  • ДЕ? Вулиця Олександра Архипенка, 3
Фото: Вікісховище

Книгозбірню щороку відвідують близько 26 тисяч читачів. Книжковий фонд сягає 33 тисяч примірників українською, російською, азербайджанською мовами — зокрема й платівки, нотні та довідково-бібліографічні видання.

Бібліотека співпрацює з Конгресом азербайджанців в Україні та посольством Азербайджану в Україні. Це сприяє розвитку культурних зв'язків та зміцненню дружніх відносин між двома народами.

Фонтан біля посольства Азербайджану в Україні. Фото: Вікісховище

Пам'ятник Марії Заньковецькій 

Фото: архів "ТиКиїів"

Пам'ятник акторці Марії Заньковецькій за ескізами скульпторки Галини Кальченко й архітектора Анатолія Ігнащенко відкрили в 1974 році. Встановили його в Міському саду недалеко від Маріїнського парку, поруч із відкритою сценою, яку кияни називали "Ракушкою". Таке розташування надало композиції особливого символізму, а сам пам'ятник органічно вписався в парковий пейзаж. 

Монумент являє собою бронзову статую, що підноситься на невеликому постаменті з граніту. Загальна його висота менш як три метри, він здається ніжним і тендітним — актриса склала руки на грудях і немов замислилася наодинці. Пам'ятник вийшов дійсно таким, що відображає внутрішній світ зірки української театральної сцени.  

Дубль "Динамо"

У сезоні 1974 року київське "Динамо" зробило дубль. Під керівництвом Валерія Лобановського й Олега Базилевича команда здобула перемоги в чемпіонаті та Кубку СРСР. А восени клуб стартував у Кубку володарів кубків європейських країн.

Фото: fcdynamo.com

Дубль у футболі — це перемога команди в чемпіонаті країни вищої ліги та в Кубку країни під час одного футбольного сезону.

Кияни вшосте стали найкращою командою ліги. Золоті медалі отримали 13 футболістів: Євген Рудаков, Михайло Фоменко, Віктор Матвієнко, Стефан Решко, Володимир Трошкін, Леонід Буряк, Віктор Колотов, Володимир Веремєєв, Володимир Мунтян, Віктор Маслов, Олег Блохін, Володимир Онищенко й Анатолій Шепель.

Фото: fcdynamo.com

Музей війни

17 жовтня 1974 року в колишньому Кловському палаці на Печерську урочисто відкрили "Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років". Заклад створили за наказом Міністерства культури УРСР.

Кловський палац. Фото: Вікісховище

Варто зазначити, що "Велика Вітчизняна війна" — це ідеологічно обтяжена радянська назва збройного конфлікту між СРСР та Німеччиною 1941-1945 років, частина Другої світової війни. Нині її нав'язливо використовує росія зі сподіванням зберегти вплив на Україну та пострадянські республіки.

Ідея створення в Києві Музею історії війни виникла в червні 1943 року, коли ще точилися запеклі бої із вигнання гітлерівців з України. Проте повоєнна відбудова відсунула втілення цього питання аж до середини 70-х років XX сторіччя.

Важливим етапом на шляху до створення сучасного музею була ще республіканська виставка "Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників", відкрита 1946 року в садибі Гальперіна. Тоді в 19 залах розташували у хронологічній послідовності документи, живопис, скульптури, фото, особисті речі героїв-партизанів тощо.

Садиба Гальперіна, Київ. Фото: Вікісховище

Згодом розпочалося будівництво Меморіального комплексу на чолі з монументом "Батьківщина-мати". Відкрили його вже 9 травня 1981 року.

Фото: istpravda.com.ua

Читай також: Київ 100 років тому

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

На Софійській площі почали встановлювати головну ялинку: вона штучна та білого кольору - 412x412
Новини

Вероніка Кіреєва

На Софійській площі почали встановлювати головну ялинку: вона штучна та білого кольору

"Україна в моїх думках": у Києві з'явився новий мурал відомого грузинського художника - 412x412
Мистецький

Тетяна Трифонова

"Україна в моїх думках": у Києві з'явився новий мурал відомого грузинського художника

Black! Factory Festival 2024: рейв, танці, експерименти та свобода - 412x412
Мистецький

Редакція "ТиКиїв"

Black! Factory Festival 2024: рейв, танці, експерименти та свобода

10 виставок грудня, які варто відвідати - 412x412
Мистецький

Вікторія Аронова

10 виставок грудня, які варто відвідати

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації