Київська архітектура: чому в місті багато занедбаних будівель та що з цим робити?

Фото: IK Architects

День міста — нагода згадати, за що ми його любимо: історія, архітектура, улюблені маршрути. Попри те, що архітектура Києва має багато сучасних об'єктів, у столиці нині багато занедбаних історичних будівель. 

Сьогодні говоримо саме про них: об'єкти архітектури, які колись "жили" та були активною частиною столиці, а тепер — руйнуються просто на очах. Чому важливо не ігнорувати архітектурних "слонів у кімнаті" та що може зробити небайдужий киянин для покращення свідомої забудови у місті, — поділилась засновниця архітектурного бюро IK Architects Катерина Ярова.

Небайдужа спільнота міста

У 2024 році архітектурне бюро IK Architects запустило соціальний проєкт свідомої реновації "Майбутнє минулого". Його мета — запропонувати план відновлення закинутих будівель історичного значення, привертаючи увагу громади та інвесторів. Окрім цього, однією з цінностей є ревіталізація — тобто не просто реставрування будівлі, а переосмислення. З закинутого торгового дому можна зробити готель, коворкінг або конференц-зал. 

Передусім, опрацьовуючи заявки, було приємно бачити, що існує така кількість небайдужих громадян, які бачать потенціал відновлення та не бажають жити в містах із такими об'єктами. Проаналізувавши ці заявки, команда відібрала ті, які найгостріше ілюструють стан архітектурної спадщини та можуть отримати друге життя. На цю мить ми працюємо над двома з них — це один будинок в Івано-Франківській області, а інший  у Києві. Проте це не означає, що інші об'єкти залишаться без уваги. 

Які об'єкти можуть зберегти кияни

• Будинок із баштами, вул. Мечникова, 12/1

Це один з об'єктів, над яким ми працюємо наразі у рамках "Майбутнє минулого". Споруда, розташована в центрі столиці, є прикладом архітектури 1950-х років і частиною пари ідентичних будівель, спроєктованих як житлові та адміністративні приміщення для архітекторів. З часом один із будинків було відновлено та адаптовано для сучасного використання — тепер там офіс-центр. Інший, через статус пам'ятки, залишився недоторканним — його неможливо модернізувати, навіть встановити протипожежну сигналізацію. У результаті — будівля стоїть порожньою і поступово занепадає.

• Житловий будинок, вул. Тарасівська, 9а

Ця будівля навіть має кодові назви: через П-подібну форму її назвали ​​"будинок-колодязь", а "будинок тисячі вікон" говорить сама за себе. У XX столітті тут був прибутковий будинок. Наразі будівля перебуває у занедбаному стані: верхні поверхи руйнуються, а фасади потребують реставрації. 

Об'єкт можна переосмислити, адже враховуючи локацію (Паньківщина) та характерний фасад, будівля має потенціал до того, щоб стати соціальним  центром: коворкінг, офіс компанії, бібліотека чи готель. Як культурно, так і економічно це місце буде тільки доповнювати столицю, ба більше, в Україні стане на одну занедбану будівлю менше. 

• Прибутковий будинок Смирнової, пров. Микільський, 7

Ще один приклад прибуткової забудови минулого століття. У цьому провулку — це останній історичний будинок, який, до речі, під загрозою знесення. На благо, небайдужа громада та відмови Міністерства культури не дозволили забудовнику втілити задумане та побудувати на цьому місці чергову девʼятиповерхівку.

Такі дії щодо цієї будівлі є тільки підтвердженням того, що пам'ятки архітектури, зокрема історичні та архітектурні, потрібно берегти. Це можна робити через культуру збереження — коли ми не ламаємо та будуємо нове, а реновуємо відповідно до потреб містян.

• "Будинок з мухами", вул. Володимирська, 93

Цікава назва, так? Цей прибутковий дім так навали через його характерний фасад, що виконаний у неороманському та неоготичному стилі наприкінці XIX століття. Проте вражає в цьому об'єкті не його історія, а те, що відбулося у 2023 році. Як і з маєтком Смирнової, його хотіли знести задля сучасної забудови, називаючи це "капітальним ремонтом". Проте сталося диво — небайдужа спільнота та свідомі архітектори підтвердять, що таке трапляється рідко — наприкінці 2024-го у КМДА прийняли проєкт реставрації будівлі. І зі занедбаного стану, зовнішній вигляд будівлі стане таким:  

Проте як архітекторка, я розумію, що реставрації замало: щоб ця будівля ожила, її потрібно ревіталізувати та створити належні умови для функціональності будівлі. Для цього потрібно провести аналіз інфраструктури поблизу, які є проблеми та запити у містян та як ця будівля може їх закрити. Маю надію, що цей проєкт втілиться у реальність.

• Особняк Баккалинського, вул. Юрія Іллєнка, 30

Це останній збережений зразок одноповерхової житлової забудови вулиці. Будинок був зведений у 1901 році та виконаний з елементами неокласицизму. У 2021 році маєток отримав статус щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, а це, як вже відомо, забороняє його знесення чи перебудову. Проте власник будівлі не бажає співпрацювати та укладати охоронний договір. І досі активісти та небайдужі містяни докладають зусилля задля збереження спадщини. 

Якщо ревіталізувати та реставрувати цю будівлю, міг би вийти чудовий соціальний простір для містян: місцева кав'ярня, концептуальний хостел, виставкова зала чи музей. 

• Садиба Маліна (Зеленських), вул. Олександра Кониського, 22

Історія цього об'єкта — показовий приклад того, що робить бездіяльність. Це була дерев'яна споруда, що побудували ще у 1890 році, обкладена цеглою, яка поєднувала елементи історизму та неоренесансу. Спочатку це було замовлення купця Маліна, але з 1911 по 1915 роки тут проживала родина міщанина Євмена Зеленського, тому ця будівля має подвійну назву. 

Проте садиба не мала охоронного статусу до моменту її знесення. У 2021 році вона була включена до переліку будівель, що підпадають під додатковий захист, за рішенням Київради. Без сумніву це було досягнення громадськості та активістів, однак це не зупинило забудовника, який продовжив демонтажні роботи, що призвело до незворотного ефекту.

19 липня 2024 року садибу було повністю знесено. І лише після цього, 23 липня, Міністерство культури та інформаційної політики України надало будівлі статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

Чи можливо її відновити? Звісно, що завдяки сучасним технологіям візуально відтворити будівлю цілком реально, проте зводити нове — набагато дорожче, аніж відновити наявне. Прикладом вдалого відновлення може бути пам'ятка "Золоті ворота". Зрозуміло, що за тисячоліття від них майже не залишилося нічого, проте завдяки реновації вдалося досягнути візуально наближеного до реальності вигляду та створити ще один туристичний важіль. 

• Садиба Товариства швидкої медичної допомоги, вул. Рейтарська, 22

Знаменита Рейтарська вже має вдалий приклад реновації — Рейтарська Circle. Проте зараз поговоримо про ще один об'єкт на цій вулиці. Раніше будівля була однією з перших станцій швидкої медичної допомоги, а під час Першої світової війни тут розміщувався військовий шпиталь на 360 поранених.  

Архітектор Йосип Зекцер поєднав елементи італійської готики та неоренесансу. На фасаді присутньо багато ліпнини, що відтворює венеційське палаццо. Сьогодні будівля в незадовільному стані: фасад потребує реставрації, інтер'єри — ремонту, а будівля в цілому — ревіталізації. 

Що робити киянам, щоб зберегти архітектуру міста?

Передусім суспільство повинне зрозуміти, що збереження будівель — це не просто про естетичний складник, але й спадок, який ми залишаємо наступним поколінням. Тому рекомендую киянам розвивати в собі навичку спостереження та проактивності. 

Стався до будівель, зокрема історичних, у своєму районі уважніше: досліджуй їхню історію, шукай інформацію про охоронний статус, фіксуй порушення, якщо будівлі перебувають у процесі знищення. З цими даними можна звертатися до органів місцевої влади, але ефективніше — до громадських організацій. У них вже є напрацьована механіка роботи, що дозволяє оперативно та швидко реагувати.

Підтримуй ініціативи, що займаються реновацією чи збереженням архітектури. Це може бути репост у соцмережах, донат чи підписання петиції. Ці ініціативи також можна знайти, долучавшись до спільнот небайдужих містян.

І порада для тих, хто готовий виходити в публічну комунікацію: говори  про важливість збереження архітектурної спадщини. Розмісти публікацію у своїх соцмережах, поділися думками у розмовах зі знайомими чи колегами, або долучайся до заходів комʼюніті.

Особливу роль можуть відіграти локальні бізнеси. Приміщенням під шоурум, офіс чи кав'ярню може стати практично будь-яка будівля за умови її реновації. Тому підприємцям та керівникам компаній варто звернути увагу не на новобудову, а історичні будівлі. Таке рішення зробить свій внесок у збереження архітектури міста, що є соціальним складником.

Київ — це не лише про багатоповерхівки, скляні фасади, одні з найбільших в Європі ТЦ, а й про історію, яку варто зберегти. Розвиваючи в собі свідому відповідальність за колективні блага, ми дійсно можемо змінити місто, в якому живемо. Тож гуляючи цими вихідними у місті, зверни увагу на приховані будівлі, які на межі зникнення. А опісля — долучися до місцевих спільнот та громадських організацій, щоб зробити внесок у збереження середовища, в якому проживаєш.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter