Музей історичних коштовностей України: дорого, красиво, автентично
Золоті митри — парадні головні убори
вищого духівництва є видатними пам'ятками українського золотарства. Фото: miku.org.ua
Хто не любить коштовності? Коштовності люблять всі! Прадавні люди їх теж любили, тому не могли розлучитися зі своїми прикрасами, навіть залишаючи цей світ. І тим завдали клопоту археологам та поповнили експозицію сучасного Музею історичних коштовностей України. Що ж там цікавого?
В цьому музеї зібрані головні археологічні знахідки останніх століть: здебільшого, знахідки з курганів — стародавніх поховань. Серед них — ювелірні прикраси, стародавній одяг, військове спорядження тощо — від IX ст. до н.е. до XX ст.
Музей історичних коштовностей України (до 2021 року мав назву — Скарбниця Національного музею історії України) був заснований після розкопок скіфського кургану IV ст. до н.е. в Мелітополі — вони відбулися 1954 року. Під час цих розкопок знайшли близько 4000 золотих прикрас, і українські археологи зненацька зробили революцію — не віддали знахідки до центральних музеїв москви й тодішнього ленінграда, як було заведено з імперських часів, а вирішили залишити їх в Україні.
Тоді директор Ермітажу Михайло Артамонов написав листа до Інституту археології АН УРСР з проханням передати знахідки з Мелітополя до Державного Ермітажу, а потім звернувся й до президента АН УРСР Олександра Палладіна, проте українці були непохитні: Палладін наказав передати усі матеріали з Мелітопольського кургану до Київського державного історичного музею (нині Національний музей історії України), окрім 196 одиниць, що лишилися в Мелітопольському краєзнавчому музеї, і надалі залишати історичні пам'ятки в Україні.
Власне, з експозиції дорогоцінних металів Національного музею історії України й відокремився нинішній Музей історичних коштовностей: коли експонати різного часу із золота та срібла, прикрашені емалями та дорогоцінним камінням, розмістили в лекційному залі історичного музею, урядова комісія дійшла висновку, що їх достатньо для створення Скарбниці при музеї. Ну, а з 2021 року Скарбниця стала вже окремим музеєм-філією.
Приміщення Музею історичних коштовностей — так званий Ковнірівський корпус на території Києво-Печерської Лаври. Це пам'ятка архітектури XVII–XVIII ст. у стилі українського бароко та колишнє службове приміщення монастиря, назване на честь майстра-каменяра Степана Ковніра, з ім'ям якого пов'язане зведення будівлі.
Від монет до пекторалі
Експонати, що представлені в Музеї історичних коштовностей України, без перебільшення неоціненні. Чого варта лише, наприклад, Скіфська пектораль IV ст. до н.е. з Товстої Могили — поховання Скіфської цариці! Її вага — 1150 г, діаметр — 30,6 см, виготовлена вона із золота 958 проби, це парадна нагрудна прикраса. Техніки виготовлення: лиття за втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями.
Пектораль з Товстої Могили
Це неперевершений шедевр елліно-скіфського мистецтва. Пектораль місяцеподібної форми складається з трьох ярусів, відокремлених один від одного чотирма товстими трубками у вигляді перевитого джгута. У верхньому ярусі представлено декілька окремих сцен з сюжетами. Головним сюжетом є центральна сцена верхнього ярусу, де двоє напівроздягнених чоловіків, розтягнувши хутро на руках, готуються до якогось таїнства. Ліворуч і праворуч від основної сцени стоять корови й коні з телятами, а за ними розташовані фігури скіфських слуг, один з яких доїть вівцю, а інший — корову, тримаючи в руках відповідно ліпний горщик і невелику амфору. У нижньому ярусі відображені різноманітні сцени шматування і полювання диких і фантастичних тварин. Середній фриз — фігури птахів серед пагонів аканта і квітів.
Знахідкам з Товстої могили в музеї взагалі присвячено окрему виставку: тут і масивні золоті прикраси, і речі, прикрашені дорогоцінним камінням, і оббивка горита.
В інших залах можна подивитись на вироби з давніх Риму та Греції, знаменитий Глодоський скарб, який налічує близько 200 дорогоцінних предметів, сучасні скарби — наприклад, раритетні монети, присвячені Олімпійським іграм.
Експонати для Музею коштовностей передали 25 українських музеїв, серед них: колекції нумізматики, фалеристики й медальєрики, 2400 експонатів з дорогоцінних металів і коштовного каміння.
Тепер саме в Музеї коштовностей розміщена найбільша у світі колекція "скіфського золота", яка є гордістю всієї країни. В ній — витвори ювелірного мистецтва іраномовних кочових скіфів, які з VII ст. до н.е. по ІІІ ст. н.е. панували в степах України. Закупаються експонати й у приватних осіб, а ще чимало скарбів до музею передали працівники Державної митниці та СБУ. Деякі речі музей отримав у подарунок від громадян України.
Фігурка дикого кабана
Археолог Борис Мозолевський, який керував розкопками кургану Хомина Могила (Дніпропетровська область) 1970 року, розповідав про цю знахідку: "У склепі центральної гробниці грабіжники воістину підсунули нам "свиню" — і в прямому, і в переносному розумінні слова. Вони геть усе винесли із могили, але згубили в ній невелику золоту скульптурку дикого кабана, що, ймовірно, була ручкою дерев'яної чаші. Знайшовши її, лаборантка Віра Левицька від несподіванки аж підкинула бідного вепра ножем, — подібні шедеври не часто трапляються навіть у не пограбованих царських могилах. Розмір скульптурки 2,8х5 см, вага 20,58 г, вона карбована із золотого листа.
За роки існування музею сформували нову колекцію сучасного ювелірного мистецтва, а реставратори музею повернули до життя понад 20 тисяч унікальних пам'яток ювелірного мистецтва різних епох. Це дозволило створити експозиції "Західноєвропейське срібло XVI–XIX ст." та "Пам'ятки єврейського церемоніального мистецтва".
Загалом в Музеї історичних коштовностей України 9 залів, що розташовані за історико-хронологічним принципом: це відтворює сторінки історії художньої обробки золота, срібла, бронзи з IV–ІІІ тис. до н. е. по сьогодення.
Великий розділ експозиції присвячений ювелірному мистецтву епохи раннього та пізнього середньовіччя (IV–XIV ст.). В ньому — вишукані прикраси, виконані в техніці гравіювання, карбування, зерні, скані, черні, перегородчастої емалі, інкрустовані коштовним і напівкоштовним камінням, які були знайдені на території України під час археологічних розкопок.
Близько 1500 унікальних експонатів різних епох надійшли до музею з колекції видатного українського колекціонера та благодійника Богдана Ханенко.
А найдавніші знахідки в колекції музею — пластинки із зображенням грифонів, знайдені в 1845 році під час археологічних розкопок скіфського кургану неподалік Фастова. Цікаво, що в цій експедиції штатним художником був Тарас Шевченко.
Отже, подивитися тут однозначно є на що. Залишилося завітати. Ти вже плануєш?
Читай також: Київський Музей історії туалету: тут не лише унітази
