Національній академії наук України 107 років: історія, здобутки та цікаві факти
Фото: пресслужба НАН України
Національна академія наук України 27 листопада відзначає 107 років. У 1918 році її заснував уряд Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.
"ТиКиїв" розповідає історію найбільшого центру наукових досліджень в Україні та ділиться цікавими фактами про нього.
Історія заснування
Ще з початку XX століття в колах української інтелігенції почали активно обговорювати потребу у створенні національного наукового центру. У 1918 році гетьманат доручив групі провідних вчених підготувати концепцію майбутньої академії.
Першим президентом став один з найавторитетніших вчених того часу Володимир Вернадський, а посаду першого секретаря академії обійняв визначний сходознавець та мовознавець Агатангел Кримський.
Також ключову роль відіграли:
- український мовознавець і педагог Степан Смаль-Стоцький;
- економіст та колишній Генеральний секретар фінансів Центральної Ради Михайло Туган-Барановський;
- мікробіолог та епідеміолог Данило Заболотний;
- зоолог, ембріолог і ботанік Микола Кащенко.
Спочатку Українську академію наук створили як комплексну наукову установу європейського зразка. Вона складалася з трьох відділів: Історично-філологічний, Фізико-математичний та Соціально-економічний. Перші наукові інститути у її складі почали відкривати вже в 1918-1919 роках.
Реформування академії
У 1921 році Українську академію наук перейменували у Всеукраїнську академію наук у складі УСРР, а у 1936 — на Академію наук УРСР. Після проголошення Україною незалежності установа отримала у 1994 році сучасну назву — Національна академія наук України.
З моменту заснування НАН України стала головним науковим центром країни, що формує академічні напрями, розвиває фундаментальні дослідження й визначає стандарти наукової роботи.
Наукові здобутки
За понад століття існування академія сформувала потужну фундаментальну наукову школу, результати роботи якої стали відомі далеко за межами України.
Також були важливі досягнення у фізиці та космічних дослідженнях: українські лабораторії зробили внесок у розвиток лазерних систем, оптики, плазмових технологій і теорії керованого термоядерного синтезу. У НАН України розробили прилади, що використовувалися у міжнародних космічних місіях і проєктах Європейської організації з ядерних досліджень.
У галузях хімії та біохімії академічні інститути створили каталізатори й нові хімічні сполуки, розвивали нанохімію та досліджували біоактивні речовини, заклавши основи сучасної фармакології. Науковці зробили важливі відкриття у фізіології, мікробіології, генетиці й імунології, а також працювали над імунобіологічними препаратами та вакцинами.
Академія відіграла вагому роль у становленні кібернетики та інформатики: саме в Україні сформувалася одна з перших у Європі шкіл, де займалися розробкою штучного інтелекту, математичним моделюванням та обробкою даних.
Крім того, вчені академії відкрили родовища корисних копалин, розробляли технології для видобутку та досліджували енергоефективні рішення, зокрема щодо водневої енергетики та відновлюваної енергії.
Водночас не менш значущою стала гуманітарна частина роботи. Під егідою академії проводили фундаментальні дослідження з історії, мови та культури. Результатом цих досліджень стало видання багатотомних енциклопедій, академічних словників, ґрунтовних історичних та археологічних праць.
Серед прикладних досягнень — розробки для оборонної галузі, авіакосмічної промисловості, електроніки, систем зв'язку та моделювання процесів, які використовуються у державному й приватному секторах.
Цікаві факти
Зараз НАНУ об'єднує понад 160 установ, включно з інститутами, ботанічними садами, обсерваторіями та музеями — це одна з найрозгалуженіших наукових мереж у Східній Європі.
Науковці Академії є родоначальниками виробництва штучних алмазів у світі. Саме українці першими навчилися виготовляти ці надтверді мінерали на основі кубічного нітриду бору, що стало проривом у машинобудуванні й точній обробці металів.
Також під егідою Академії працював автор однієї з перших у Європі електронно-обчислювальних машин Сергій Лебедєв. Його розробки заклали підґрунтя для розвитку сучасної української інформатики.
Інститути НАНУ брали участь у міжнародних космічних місіях: українські прилади та датчики використовували на радянських і міжнародних космічних апаратах та супутниках.
Академія має навіть власну Антарктичну історію — у 1996 році її науковці входили до команди, яка приймала станцію Faraday, яку Велика Британія передала Україні. Зараз ця станція називається "Академік Вернадський" — на честь видатного українського вченого та першого президента Української академії наук Володимира Вернадського.
Крім того, у НАН України зберігаються унікальні наукові колекції: гербарії, археологічні знахідки, зразки мінералів та оригінальні рукописи видатних українських інтелектуалів.
